Справа № 758/11132/25
Категорія 38
04 листопада 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У липні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до Подільського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №474094-КС-002, відповідно до умов якого було надано кредит у розмірі 5 000,00 грн. з такими умовами: строк користування - 24 тижні, а саме з 14.09.2023 до 29.02.2024, процентна ставка становить 2,00% в день; комісія за надання кредиту - 750,00 грн.; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 12 960,00 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 9006, 64%.
У позовній заяві посилається на те, що ТОВ «Бізнес Позика» виконало свої зобов'язання за вказаним договором в повному обсязі, а ОСОБА_1 в свою чергу свої зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати кредитних платежів не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредитному договору, розмір якої станом на 02.07.2025 року становить 20 030,28 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №474094-КС-002 від 14.09.2023 в розмірі 20 030,28 грн., яка складається з 5 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 14 501,83 грн. заборгованості за відсотками та заборгованості за комісією у розмірі 528,45 грн. а також стягнути 2422,40 грн. судового збору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025 головуючим суддею у справі визначено Войтенко Т.В.
Ухвалою суду від 29.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу - відповіді на відзив.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позову просив суд про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнав.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 14.09.2023 р. між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №474094-КС-002, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором (п. 2.1 договору).
Згідно п.2.6. Кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 12 000, 00 грн.
У п. 2.3. Кредитного договору вказано, що кредит надається строком на 24 тижні.
Відповідно до п. 2.7. термін дії договору - до 29.02.2024 року.
Згідно з п.2.4 Кредитного договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Зазначена процента ставка, яка становить 2,0% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.2.4. цього Договору.
У п. 2.5. договору зазначено, що комісія за надання кредиту становить 750,00 грн. та нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі кредиту.
На підтвердження позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» за договором споживчого кредиту надало: кредитний договір №474094-КС-002 від 14 вересня 2023 року; паспорт споживчого кредиту; розрахунок заборгованості за кредитним договором №474094-КС-002 від 14 вересня 2023 року.
Договір про надання кредиту №474094-КС-002 від 14 вересня 2023 року підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0064 (14.09.2023 07:32:16).
14.09.2023 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід».
Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором №474094-КС-002 від 14 вересня 2023 року за період з 14.09.2023 по 29.02.2025 складає 20 030,28 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5 000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 14 501,83 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 528,45 грн.
Позичальник не виконав свого обов'язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором №474094-КС-002 від 14 вересня 2023 року.
Доказів того, що відповідач здійснив оплату заборгованості матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором виконало.
Судом встановлено, що всупереч умов кредитного договору та норм закону відповідач допустив порушення умов повернення грошових коштів, оскільки не здійснював платежів, передбачених договором для погашення його договірних зобов'язань.
Так, звертаючись до суду із позовом ТОВ «Бізнес Позика» надало належні та допустимі докази права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №474094-КС-002 від 14 вересня 2023 року. ОСОБА_1 отримав кредит за договором №474094-КС-002, проте не виконав взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти не повернув.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за основною сумою боргу.
Позивач також просив стягнути з відповідача 14 501,83 грн. відсотків, які нарахував за період з 14.09.2023 по 29.02.2024, тобто в межах строку дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України».
За умовами договору №474094-КС-002 від 14.09.2023 року кредитні кошти надавалися до 29.02.2024 року. Отже, ТОВ «Бізнес Позика» має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами за період з 14.09.2023р. по 29.02.2024р.
Сума відсотків за період з 14.09.2023 по 29.02.2024 становить 14 501,83 грн.
Такі відсотки нараховані в межах дії кредитного договору, а відтак, підлягають стягненню з відповідача.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №9969 від 22.07.2025 року про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором про надання кредиту №474094-КС-002 від 14.09.2023 у розмірі 20 030,28 грн. та 2422,40 грн. судового збору, а всього стягнути 22 452,68 грн. (двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят дві гривні 68 коп.).
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ 41084239, місто Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Суддя Т.В.Войтенко