Справа № 758/18005/25
14 листопада 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Левицької Я.К., за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клай інвест» про визнання недійсним договору позики,
ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду м. Києва із позовом про визнання недійсним Договору позики на суму 4 000 грн, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай інвест» 06.05.2025 року.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме заборонити ТОВ «Клай інвест» нараховувати відсотки, штрафи, пеню, списувати грошові кошти з будь-яких розрахункових рахунків, у тому числі карткових, зарплатних карткових рахунків, відкритих на ім'я ОСОБА_1 у рахунок погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами за договором позики на суму 4000 гривень до завершення розгляду справи
Заява обґрунтована тим, що позивач вважає, що протягом 2025 року невстановлені особи, шляхом обману та шахрайських дій створили умови, за яких позивачем була надана особиста інформація та паспортні дані, внаслідок чого, на її ім'я були укладені кредитні договори, списані кошти, нараховуються відсотки та штрафні санкції за користування кредитом, зокрема за договором позики на суму 4000 гривень від 29.04.2025 року укладеним з ТОВ «Клай інвест». 21.08.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Луцького районного управління поліції ГУ НП у Волинській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 182 КК України за № 12025035600000019 від 22.08.2025 року.
На дату звернення з позовом здійснюється щоденне нарахування відсотків, штрафів та пені на заборгованість за спірним кредитним договором. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме, заборонити ТОВ «Клай інвест» нараховувати відсотки, штрафи, пеню, списувати грошові кошти з будь-яких розрахункових рахунків, у тому числі карткових, зарплатних карткових рахунків, відкритих на ім'я ОСОБА_1 , у рахунок погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами за договором позики на суму 4 000 гривень до завершення розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Клай інвест'про визнання недійсним договору позики, та набрання рішення суду у цій справі законної сили фактично призведе до недоцільності звернення позивача з відповідним позовом та не забезпечить позивачу реальний та ефективний захист його прав та інтересів. При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача та забезпечить баланс інтересів учасників спірних правовідносин.
Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст. 152 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Судом було викликано позивача ОСОБА_1 для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, однак у судове засідання, призначене на 14.11.2025 року о 13 год. 45хв. позивач не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
З огляду на зазначене, вирішення питання вжиття заходів забезпечення заяви проведено без учасників справи.
Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст заявлених позовних вимог, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускаються як до пред'явлення позову, так і на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником і встановлено, що позивачем не зазначено конкретних реквізитів (номеру договору та дати укладення) договору позики, який було укладено від імені позивача з ТОВ «Клай інвест». При цьому, за змістом заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що мова йде про договір позики на суму 4 000 гривень від 29.04.2025 року, однак у позовній заяві позивач просить визнати недійсним договір позики на суму 4 000 грн, укладений з ТОВ «Клай інвест» 06.05.2025 року.
Більше того, позивач не долучає ні до позовної заяви, ні до заяви про забезпечення позову копії договору позики, який просить визнати недійсним.
До позовної заяви лише долучено інформацію - Кредитний звіт Українського Бюро кредитних історій відносно ОСОБА_1 , зі змісту якої вбачається, що від імені позивача укладено договір позики № 281832 від 29.04.2025 року з ТОВ «Клай інвест» на суму 4 000 грн. Водночас відсутня інформація про укладення з відповідачем договору позики від 06.05.2025 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що заходи забезпечення позову, про які зазначено у заяві, мають відношення до предмета спору у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клай інвест» про визнання недійсним договору позики.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Я.К. Левицька