Справа № 758/14641/25
3/758/5106/25
06 листопада 2025 року
Суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,-
03 вересня 2025 року об 16 годин 14 хвилин, ОСОБА_1 в місті Києві по вул. Оленівська, 3, керував транспортним засобом марки «Hyundai Avante», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, чим вчинив правопорушення повторно протягом року та порушив п. 2.1.а ПДР України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява № 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Також, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров'я, оскільки вони пов'язані з форс-мажорними обставинами. Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об'єктивно була розцінена судами, як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимими.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Подільському районному суді м. Києва, (протокол підписаний правопорушником власноручно) з моменту складання протоколу (03 вересня 2025 року) по день ухвалення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Так, з дослідженої в судовому засіданні довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у місті Києві ДПП капітана поліції Наталії Фурманенко вбачається, що ОСОБА_1 протягом 2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
З постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5638300 від 03.09.2025 вбачається, що ОСОБА_1 03.09.2025 о 14 год 20 хв. в м. Київ по вул. Набережно-Лугова, 8, керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 2.1.а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки він, повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування.
Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника суду надано не було.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, в судове засідання за викликом суду для спростування своєї провини не з'явився та будь-яких доказів не надав.
Суд не визнає у якості обставини, що обтяжує відповідальність правопорушника, вчинення правопорушення повторно протягом року, оскільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника, наявність обставин, що пом'якшують та відсутність, що обтяжують його відповідальність, а також - характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, що передбачено санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП України, суд не вбачає, оскільки, транспортний засіб марки «Hyundai Avante», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не належить, власником вказаного транспортного засобу, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, є інша особа ОСОБА_2 .
На підставі ч. 5 ст. 4, ст.9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 33, ч. 5 ст. 126, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суддя-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавлення права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Л.Д. Будзан