Справа № 758/12998/24
Категорія
18 листопада 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , представника позивача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
У грудні 2024 року КП «Київтеплоенерго» звернулось до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що з 01.05.2018 КП «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води; з 01.11.2021 позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.
Відповідач від послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 від послуг з ТЕ/ПГВ у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялась.
Проте відповідач у порушення вимог чинного законодавства у сфері комунальних послуг своєчасно не сплачувала за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 30.06.2025 складає 124 161,35 грн., з яких: сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період до 01.05.2018 р. становить 6579,36 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 1138,24 грн., 3% річних у розмірі 278,98 грн.; заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період до 01.05.2018 у розмірі 13378,92 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 2314,54 грн., 3% річних у розмірі 567,43 грн.; сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 19587,75 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 3388,69 грн., 3% річних у розмірі 830,76 грн.; заборгованості за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 18559,37 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 3210,78 грн., 3% річних у розмірі 787,12 грн.; заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021у розмірі 23644,20 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 3337,39 грн., 3 % річних у розмірі 807,01 грн., пені у розмірі 981,87 грн.; заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 18074,47 грн., інфляційної складової боргу розмірі 2386,54 грн., 3% річних у розмірі 569,60 грн., пені у розмірі 693,01 грн.; заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1192,27 грн.; заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 1591,53 грн.; заборгованості за обслуговування вузла комерційного обліку опалення у розмірі 130,76 грн.; заборгованості за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмір 130,76 грн.
Таким чином позивач просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, а також судові витрати.
Ухвалою від 01.09.2025 відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.
11.11.2025р. від відповідачки надійшла заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності та відмову у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав. Просив позов задовольнити в повному обсязі. Висловив позицію, що строк позовної давності продовжувався, адже борг нараховувався щомісячно, а від відповідача періодично надходили платежі на погашення заборгованості.
Щодо розрахунку заборгованості представник позивача пояснив, що вбачається, що відповідачці була призначена субсидія, тому сума заборгованості коригувалася за рахунок субсидії.
Щодо пені пояснив, що вона нарахована позивачем відповідно до ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило. Зважаючи на такі обставини, суд визнав неповажними причини неявки та ухвалив розглянути справу за відсутності відповідачки.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Судом встановлено, що КП «Київтеплоенерго», є правонаступником ПАТ «Київенерго», визначено обов'язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно Закону України № 1198-VІІ від 10.04.2014 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» з 01.08.2018 року.
За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Відтак з 01.05.2018 року надання послуг з постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».
Правовідносини з постачання теплової енергії та гарячої води між постачальною організацією та споживачем (фізичною особою) починаючи з 01.11.2021 року здійснюється на підставі Постанови КМУ від 11.12.2019 року №1182 «про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» та Постанови №830 « Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії від 21.08.2019 року.
Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до ч. 7 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року договір про надання послуг з центрального опалення, послуг з центрального постачання холодної води, послуг з центрального постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Відповідно до норм ЦК України встановлено, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.
Відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялась (не відключалась).
Тому виникнення цивільних прав та обов'язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, п. п. 18, 20, 30 Правил, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно з п.21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.
Згідно з п.30 Правил, споживач зобов'язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Проте відповідач у порушення вимог чинного законодавства у сфері комунальних послуг своєчасно не сплачувала за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 30.06.2025 р. складається з сум: заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період до 01.05.2018 р. становить 6579,36 грн., заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період до 01.05.2018 у розмірі 13378,92 грн., заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 19587,75 грн., заборгованості за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 18559,37 грн.; заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021р. у розмірі 23644,20 грн.; заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 18074,47 грн.; заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1192,27 грн.; заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 1591,53 грн.; заборгованості за обслуговування вузла комерційного обліку опалення у розмірі 130,76 грн.; заборгованості за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмір 130,76 грн.
Така заборгованість підлягає стягненню судом рішенням з урахуванням заяви про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.
Щодо застосування строків позовної давності. Позивач звернувся до суду з позовом 28.07.2025 року.
Згідно розрахунків позивача, заборгованість відповідачці нарахована на період з 1 липня 2015 року.
Спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачкою наданих позивачем житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання квартири.
Велика Палата Верховного Суду у постанові ВП ВС від 07.07.2020 №712/8916/17 (14-448цс19) зазначила, що «розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у редакції, що була чинною впродовж періоду, за який позивач просить стягнути заборгованість). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України). Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то, як правильно вказали суди попередніх інстанцій, перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що суд першої інстанції, розраховуючи інфляційні втрати, правильно вказав, що платіж за квітень відповідачка мала внести до 20 травня відповідного року. Однак для розрахунку заборгованості власне за послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання квартири суди не взяли до уваги нормативно визначений термін внесення відповідних платежів, а тому неправильно визначили день, з якого настало прострочення відповідачки за кожним місячним платежем. З огляду на те, що у позивача з відповідачкою є фактичні договірні відносини, тобто не визначений інший, ніж встановлений у пункті 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення термін внесення платежів, саме з 21 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому були надані відповідні послуги, починається прострочення оплати цих послуг, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожним місячним платежем. Послуги, надані у червні 2014 року, відповідачка мала оплатити до 20 липня 2014 року включно (тобто позовна давність за вимогою про стягнення заборгованості за червень 2014 року минала 21 липня 2017 року)».
Отже, згідно наведеної правової позиції ВП ВС, відповідачка є такою, що прострочила платежі з оплати послуг, що надані у червні 2015 року починаючи з 21 липня 2015 року.
При цьому, вбачається, що відповідачка вносила платежі на погашення заборгованості в грудні 2016 р. у розмірі 77,16 грн. В подальшому платежі не вносились.
Відповідно до Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний Закон набрав чинності 02.04.2020, а тому саме з цієї дати строк позовної давності продовжувався у зв'язку із введенням на території України карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом 8АЯ8-СоУ-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України скасовано карантин.
Водночас, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Отже, встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки, сплив якої припадав на карантин, який скасований під час дії воєнного стану, продовжена до закінчення дії воєнного стану.
Тобто, після застосування загальної позовної давності, періодом нарахування та стягнення заборгованості з відповідачки за послугу є період з 1 квітня 2017 року.
Отже, заборгованість за житлово-комунальні послуги підлягає стягненню з відповідачки за період з 1 квітня 2017 року.
Позивач поділив у прохальній частині позову заборгованості на періоди - «до» та «після» 1 травня 2018 року.
Заборгованість «після 1 травня 2018 року» підлягає стягненню у повному обсязі, адже період охоплюється строком позовної давності.
Втім, заборгованість за період, який позивач назвав «до 1 травня 2018 року» підлягає стягненню лише за період з 1 квітня 2017 року (із застосуванням строку позовної давності) по 30 квітня 2018 року.
За період з 1 квітня 2017 року по 30 квітня 2018 року розмір заборгованості за послуги з централізованого опалення становить 5617,46 грн.
За період з 1 квітня 2017 року по 30 квітня 2018 року розмір заборгованості за послуги з централізованого гарячого водопостачання 5867,87 грн.
На заборгованість з оплати перелічених послуг позивач нарахував 3% річних та інфляційне збільшення боргу.
Так, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вирішуючи питання про те, чи можливе стягнення 3% річних та інфляційне збільшення боргу, суд керується таким.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Однак, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції. Основні зміни полягають в тому, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв'язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій. Місто Київ не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309.
Отже, законодавець на рівні акту Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановив заборону нараховувати, у тому числі інфляційні втрати та 3% річних, і такі положення до внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року стосувались території міста Києва, а тому нормативно-правовий акт (постанова) Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року підлягає застосованню до врегулювання спірних правовідносин за період з 24 лютого 2022 року до 29 грудня 2023 року.
За таких обставин нараховані позивачем на суму боргу інфляційні втрати, 3% річних не підлягають стягненню з відповідача за період з 24 лютого 2022 року по 29 грудня 2023 року.
Зважаючи на заявлене клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності та висновок суду про необхідність стягнення меншої суми заборгованості за період до 1 травня 2018 року, та відсутність нових розрахунків 3% річних, інфляційного збільшення боргу на заборгованість, яка утворилась до 1 травня 2018 року, а також враховуючи відсутність розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за період з виключенням періоду з 24 лютого 2022 року до 29 грудня 2023 року, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційного збільшення боргу як такого, що не доведений розрахунками.
Крім того, відповідно до ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Позивач нарахував пеню на заборгованість у зв'язку з несвоєчасним внесенням платежів.
Як вбачається з розрахунків пені, вона нараховувалася з лютого 2024 року, коли обмеження її нарахування у зв'язку з воєнним станом вже не діяли. Розрахунки пені спростовані не були, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідачки слід стягнути 114 015,03 грн. заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним доручення №6287 від 23.07.2025 року у сумі 3 028,00 грн, який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго»:
- 5617,46 грн. заборгованості на спожиті до 1 травня 2018 р. послуги з опалення;
- 5867,87 грн. заборгованості за послуги централізованого постачання гарячої води за період до 01 травня 2018 року;
- 19587,75 грн. заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення;
- 18559,37 грн. заборгованості за послуги централізованого постачання гарячої води;
- 23644,20 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року та пеню у розмірі 981,87 грн.;
- 18074,47 грн. заборгованості за послуги централізованого постачання гарячої води за період з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року та пеню у розмірі 693,01 грн.
- 1192,27 грн. заборгованості з оплати за абонентське обслуговування послуг з теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року;
- 1591,53 грн. плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року;
- 130,76 грн. заборгованості за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води,
а всього стягнути 114 015,03 грн. заборгованості.
У задоволенні позову в решті вимог - відмовити.
???Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» 3028,00 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повне найменування сторін:
Позивач:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421, p/НОМЕР_2 в ТВБВ N?10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669).
Відповідач:
ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).
Суддя ОСОБА_1