Справа № 758/14142/24
Категорія 38
19 листопада 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С.,
за участю секретаря судового засідання - Савенко Д. С.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - AT «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначало, що 15.04.2019 між AT «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг та те, що він ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язався виконувати його умови.
Свої зобов'язання ОСОБА_1 належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 28.05.2024 у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 76 551 грн. 53 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 60 000 грн., та овердрафтом - 16 551 грн. 53 коп.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь AT «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 76 551 грн. 53 коп. за кредитним договором від 15.04.2019, а також судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Відповідно до ухвали судді Подільського районного суду м. Києва від 05.12.2024 було відкрито провадження у цивільній справі за позовом АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.
В порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Відповідно до інформації відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської РДА ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Суд направляв на зареєстровану адресу відповідача лист з копіями ухвали про відкриття провадження, позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідач кореспонденцію суду не отримав, надіслана судом кореспонденція повернулася до суду.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасника справи про її розгляд.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (надалі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак, з гарантій статті 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження.
Суд звертає увагу на те, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу.
Вказане передбачено пунктами 118, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за місцем реєстрації), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 15.04.2019 між AT «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг.
Відповідно до анкети-заяви, відповідач згоден з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтвердив і зобов'язався виконувати його умови.
Відповідно до п. п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank) (далі - Умови) банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно- правових актів Національного Банку України.
Підпунктами 2.1., 2.4., 2.5. пункту 2 розділу II Умов передбачено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку. Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг "Monobank". Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки. Платіжна карта передається Клієнту не активованою. Платіжна картка активується Банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН- коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки.
Згідно з п. 5.5. розділу II Умов форма надання Кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.
Відповідно до п. 5.9. розділу II Умов на суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується банком у мобільному додатку.
Згідно з п. 5.11. розділу II Умов клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати Щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті Щомісячного мінімального платежу Клієнт повинен сплатити штраф за несплату Щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж Клієнта як визнання Клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами.
Згідно з п. 3 основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача паспорта споживчого кредиту Чорної картки Monobank тип кредиту - поновлювальна кредиту лінія (ліміт) з пільговим періодом використання, сума/ліміт кредиту - від 0 до 500 000 грн.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).
Судом установлено, що договір про надання кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 15.04.2019 правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
А тому доданий до позову договір є належним та допустимим доказом на підтвердження правовідносин між сторонами у справі.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20) від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20 (провадження № 61-154св21). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує.
Згідно з розрахунками, наданими позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 28.05.2024 становить 76 551 грн. 53 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 60 000 грн., та овердрафтом - 16 551 грн. 53 коп.
Позивачем на обґрунтування позовних вимог також подано розрахунок заборгованості за кредитним договором із зазначенням дати операції, паспорт споживчого кредиту Чорної картки Monobank, паспортом споживчого кредиту, витягом з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
Оскільки факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 не спростований, вказаний кредитний договір є чинним, в установленому законом порядку недійсним не визнавався, а тому позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 60 000 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за овердрафтом у розмірі 16 551 грн. 53 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У порушення вимог вищевказаного законодавства, позивачем ні в позовній заяві, ні в доданих документах не надано доказів на обґрунтування вимог щодо стягнення заборгованості за овердрафтом, а саме: не надано документів на підтвердження того, що ОСОБА_1 були надані грошові кошти за овердрафтом у розмірі 16 551 грн. 53 коп., а тому, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за овердрафтом у розмірі 16 551 грн. 53 коп.
Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору в розмірі 3 028 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 207, 526, 549, 626, 628, 633, 634, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10-12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України,-
Позов акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 15.04.2019 за тілом кредиту у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення - 19.11.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. С. Захарчук