Справа № 758/15907/25
Категорія 68
(ЗАОЧНЕ)
14 листопада 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Крупини Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 вересня 2019 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №1504. Однак спільне життя у них з відповідачем не склалося, відносини між ними погіршилися, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин.
У сторін є спільна дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повторно виданою копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 20 березня 2025 року, яке видане Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис №911.
Посилаючись на те, що сторони припинили шлюбні відносини та не бажають зберегти шлюб, оскільки це суперечить їхнім інтересам, а тому примирення та подальше їхнє спільне життя неможливе, позивач просила шлюб розірвати.
В судове засідання позивач та її представник не з'явились, від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі сторони позивача.
Відповідач, будучи у встановленому законом порядку повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подавала.
А відтак, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Так, відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Частина 3 статті 105 СК України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
За частиною 2 статті 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до статті 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 06 вересня 2019 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , про що 06 вересня 2019р.. складено актовий запис №1504.
У сторін є спільна дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повторно виданою копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 20 березня 2025 року, яке видане Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис №911.
В обґрунтування позову позивач стверджує, що вони з відповідачем не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх відносин, примирення між ними та подальше їхнє спільне життя є неможливими.
Судом беруться до уваги такі її доводи, оскільки відповідач в судове засідання повторно не з'явився та своїм правом на відзив не скористався.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд не вбачає підстав для вжиття заходів щодо примирення сторін. Судом враховується позиція Верховного Суду, викладена у постанові КЦС ВС від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18 (61-3235св19), згідно з якою закріплена статтею 111 Сімейного кодексу України норма щодо необхідності вжиття заходів до примирення подружжя є диспозитивною, оскільки суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства. Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
А відтак, з'ясувавши взаємостосунки сторін, дійсні мотиви розірвання шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, а тому суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263- 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 06 вересня 2019 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №1504, - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повненайменуваннясторін по справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Т. В. Войтенко