Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/18095/25
12 листопада 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025100070002243 від 10.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 185 КК України,-
Старший слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100070002243, внесене до ЄРДР 10.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 185 КК України.
У зв'язку з військовою агресією рф проти України Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому було неодноразово продовжено та який діє на даний час.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.11.2025 приблизно о 20 год. 40 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував в магазині «Wine Point», що належить ТОВ «ВАЙН ПОІНТ», розташованому за адресою м. Київ, просп. Європейського Союзу, 45Б», де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, що належить ТОВ «ВАЙН ПОІНТ».
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи в умовах воєнного стану, 10.11.2025 в період часу з 20 год. 39 хв. до 20 год. 40 хв., перебуваючи у відділі з алкогольними напоями торгівельного залу вищевказаного магазину, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 взяв з торгівельного прилавку пляшку віскі «Chivas Regal», 18 років витримки, об'ємом 0,7 л, вартістю 3582 грн 50 коп., та сховав її у кишеню своєї куртки.
У подальшому ОСОБА_5 , маючи при собі вказаний товар, не сплативши його вартість, пройшов повз касову зону, покинув приміщення магазину «Wine Point» та пішов у невідомому напрямку, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ВАЙН ПОІНТ» матеріальну шкоду на суму 3582 грн 50 коп.
11.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, в обґрунтування поданого клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, на тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими є ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав із наведених у ньому підстав та просив визначити при цьому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний та його захисник просили відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на відсутність доказів, які б вказували на наявність ризиків, про які зазначено у клопотанні, а також на те, що підозрюваний не має наміру переховуватися від слідства та суду. При цьому захисник просив, у випадку прийняття слідчим суддею рішення про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Заслухавши доводи та обґрунтування сторін обвинувачення та захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100070002243, внесене до ЄРДР 10.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 185 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
11.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність хоча б одного з ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Зокрема, про обґрунтованість вказаної підозри свідчать наступні матеріали, зібрані в ході досудового розслідування: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.11.2025; бухгалтерська довідка ТОВ «Вайн Пойнт» про вартість товару від 10.11.2025; протокол огляду місця події від 10.11.2025; протоколи допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 10.11.2025; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.11.2025; протокол затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 10.11.2025; протокол огляду відеозапису від 11.11.2025; постанова про визнання предметів речовими доказами від 10.11.2025; протоколи допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 11.11.2025; письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 11.11.2025.
Таким чином, у судовому засіданні слідчий суддя переконався у тому, що у сторони обвинувачення є вагомі докази того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Разом із цим, з'ясовуючи наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховується, що відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду у постанові №4 від 25.04.2003 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №10 від 11.06.2004, №15 від 24.10.2008) суди при вирішенні питань, пов'язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають додержувати вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, відповідно до яких кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків відповідно до процедури, встановленої законом.
Пунктом третім вказаної Постанови Пленуму ВСУ передбачено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Зважаючи на встановлені слідчим суддею обставини, зокрема, приймаючи до уваги тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Крім того, враховуючи особу підозрюваного, який раніше притягувався та на даний час притягується до кримінальної відповідальності, існує ризик вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.
Разом із цим, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні є недоведеним.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як встановлено слідчим суддею, підозрюваний ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Таким чином, врахувавши зазначені вище обставини, визначені статтею 178 КПК України, а також приймаючи до уваги те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя доходить висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, про застосування якого подано клопотання, а саме запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Згідно з положеннями ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
На думку слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним вище ризикам, є домашній арешт у нічний період часу, а саме з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. щоденно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025100070002243 від 10.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_2 у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. щоденно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (в разі їх наявності).
Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно в залі суду.
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 11.01.2026, в межах строку досудового розслідування.
Копію даної ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_2 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1