Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/17386/25
11 листопада 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20.01.2025 у справі 758/16299/24 на належний ОСОБА_4 мобільний телефон Iphone 14 Pro max фіолетового кольору, а також зобов'язати уповноважену особу слідчого відділу УП в метрополітені ГУНП у м. Києві повернути майно.
В обґрунтування клопотання представник вказує на те, що арешт на вказане майно було накладено з метою забезпечення збереження його як речових доказів в рамках кримінального провадження №12024100120000163 від 23.07.2024, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Такий арешт є необґрунтованим, оскільки суд наклав арешт на майно особи для відшкодування шкоди, однак така особа не мала статусу в кримінальному провадженні, цивільний позов у кримінальному провадженні ніхто не подавав. Водночас, навіть якщо припустити, що арешт на майно було б накладено обґрунтовано, то на сьогодні у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба. Так, досудовим розслідуванням на даний час не встановлено, що арештоване майно є предметом злочину або те, що майно ОСОБА_4 отримано незаконним шляхом чи підлягає спеціальній конфіскації. У кримінальному провадженні № 12024100120000163 від 23.07.2024 на даний час жодній особі не було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Також у вказаному кримінальному провадженні не заявлено цивільний позов, відповідно, відсутній його обґрунтований розмір. Відтак необхідність продовження застосування арешту майна ОСОБА_4 відпала.
Перед початком судового розгляду від представника власника майна надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій вона подане клопотання підтримала.
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , за клопотанням якого було накладено арешт на майно, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Неявка вказаних осіб не є перешкодою для розгляду клопотання про скасування арешту майна, а тому слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд такого клопотання без їх участі.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено слідчим суддею, у провадженні слідчого відділу УП в метрополітені ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100120000163, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за фактом діяльності протиправного механізму щодо заволодіння бюджетними коштами державних та комунальних підприємств під час здійснення публічних закупівель товарів, робіт та послуг в умовах воєнного стану.
Зокрема, встановлено, що невстановленою групою осіб в змові із службовими особами КП «Київський метрополітен» зареєстровано низку суб'єктів господарської діяльності для забезпечення діяльності протиправного механізму щодо заволодіння бюджетними коштами, шляхом надання переваг підконтрольним СГД та забезпечення їхньої перемоги під час участі у оголошених КП «Київський метрополітен» публічних закупівлях за цінами, що значно вище ринкових.
Під час досудового розслідування ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20.01.2025 у справі 758/16299/24 накладено арешт на мобільний телефон Iphone 14 Pro max фіолетового кольору,що належить ОСОБА_4 .
Відповідно до зі змісту ухвали слідчого судді, арешт на майно було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом із цим, як встановлено слідчим суддею в ході розгляду клопотання, на даний час ОСОБА_4 , яка є власником арештованого майна, не має жодного статусу у кримінальному провадженні.
Крім того, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, органом досудового розслідування також не встановлено.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи представника власника майна про недоцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При цьому слідчий суддя виходить також із положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997, згідно з якими кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Враховуючи зазначене вище, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування арешту, накладеного на належний ОСОБА_4 мобільний телефон, иоскільки, на думку слідчого судді, на даний час потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Водночас, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення вимоги заявника про зобов'язання уповноваженої особи СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві повернути арештоване майно, оскільки така вимога є передчасною.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що Главою 26 КПК України передбачено окремий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 173, 175, 370 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №758/16299/24 у кримінальному провадженні №12024100120000163 від 23.07.2024 на мобільний телефон Iphone 14 Pro max фіолетового кольору, що належить ОСОБА_4 .
У задоволенні решти вимог заявника відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1