Справа № 758/14341/25
3/758/5023/25
04 листопада 2025 року
Суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП,-
04 вересня 2025 року за адресою: м. Київ, вул. Хорива, буд. 20, ОСОБА_1 не з'явився на відмітку, чим порушив п. 2 ухвали Подільського районного суду м. Києва, чим порушив правила адміністративного нагляду та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява № 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Також, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров'я, оскільки вони пов'язані з форс-мажорними обставинами. Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об'єктивно була розцінена судами, як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимими.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Подільському районному суді м. Києва, (протокол підписаний правопорушником власноручно) з моменту складання протоколу (11 вересня 2025 року) по день ухвалення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Суд, ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення, дійшов наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 cт. 187 КУпАП підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №635090 від 11 вересня 2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;
- рапортом ДОП Подільського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції Альони Ксендзової, згідно якого 04.09.2025 ОСОБА_1 , на відмітку не з'явився, чим порушив п. 2 ухвали Подільського районного суду міста Києва, справа №758/714/25 від 10.03.2025;
- поясненнями ОСОБА_1 .
Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом поліції кваліфіковані правильно.
Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника, суду надано не було.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що, відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 187 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави.
Керуючись ст. ст. 38, ст. 173, 221, 247, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Л.Д. Будзан