Справа № 758/3698/25
Категорія 81
29 жовтня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», про захист прав споживачів, -
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулась до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі за текстом - відповідач), про захист прав споживачів.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що починаючи з 2021 року по березень 2025 року включно, відповідач нараховує мешканцям будинку оплату за спожитий об'єм опалення окремо для кожної частини будинку обладнаної вузлом комерційного обліку послуги, чим грубо порушено умови укладеного договору пункт 11.
Внаслідок одностороннього порушення умов укладеного договору постачальником послуг, позивач була позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні зазначеного договору, а саме що обсяг спожитого об'єму теплової енергії буде розраховуватись за сумою показників всіх вузлів комерційного обліку встановлених у будинку та всі споживачі мешкаючи в одному будинку будуть мати рівні умови оплати за спожиті комунальні послуги.
Тобто, відповідачем здійснюється нарахування споживачу за опалення не за сумою показань всіх вузлів комерційного обліку, як передбачено договором, а окремо для кожної частини будинку обладнаної вузлом комерційного обліку послуги, чим порушено право позивача на отримання справедливої ціни за фактично отримані комунальні послуги. Зазначені неправомірні дії підтверджуються рахунками- повідомленнями за 2021-2025 рік.
При цьому, рішення співвласників будинку про нарахування оплати за опалення для кожної окремої частини будинку, у відповідача відсутнє.
Враховуючи викладене позивач, зокрема, просить суд:
- визнати дії відповідача щодо нарахування споживачам будинку оплати за обсяг спожитої послуги опалення окремо для кожної частини будинку, неналежними та такими, що порушують права споживача та умови укладеного договору. 4.
- зобов'язати відповідача провести з січня 2021 року відповідний перерахунок обсягів спожитої послуги теплової енергії по квартирі АДРЕСА_1 , з використанням суми показань всіх встановлених у будинку вузлів комерційного обліку у відповідності до вимог укладеного договору пункт 11 та «Методики розподілу № 315».
Відповідач заперечує проти позову виходячи з того, що оскільки співвласниками житлового будинку не прийнято рішення про вибір моделі договірних відносин, всі мешканці є такими, що приєднались до умов Публічного договору приєднання з 01.11.2021.
Відповідач вказує, що нарахування оплати вартості послуги ЦО здійснюється двома будинковими засобами комерційного обліку, які обліковують загальний обсяг теплової енергії на опалення будинку вцілому.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 01.04.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.
04.04.2025 до суду від відповідача надійшов відзив.
17.04.205 до суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву.
У судове засідання 30.05.2025 уповноважені представники сторін не прибули, у зв'язку з чим, судом було оголошену перерву у підготовчому засіданні.
02.05.2025 до суду від позивача надійшла заява про роз'яснення судового рішення.
Ухвалою від 05.06.2025 залишено без задоволення заяву позивача про роз'яснення судового рішення у справі №758/3698/25.
18.06.2025, 25.07.2025 та 25.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.
У підготовчому засіданні 16.07.2025 судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
04.08.2025 до суду від відповідача надійшла заява про долучення судової практики.
06.08.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву.
07.10.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
У судове засідання 29.10.2025 учасники судової справи не прибули.
За змістом ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
У судовому засіданні судом було прийнято, складено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.
Позивач проживає та є власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», з 01 липня 2014 року публічне акціонерне товариство «Київенерго» (надалі за текстом - ПАТ «Київенерго») було визначено обов'язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності.
Надання послуг здійснювалось на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який був опублікований 31.07.2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 року № 111.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва» від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», позивача визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року № 591, позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
28.03.2018 року, в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» (випуск 34) позивачем було опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
За приписами частини другої статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною другою статті 641 ЦК України реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням укласти договір (оферту), якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
За, приписами статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, оскільки зазначений договір є публічним та договором приєднання, то відповідно позивач приєднався до умов такого шляхом фактичного користування такими послугами.
Отже, між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються нормами спеціального законодавства та умовами договору.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Отже, позивач є споживачем наданих відповідачем послуг за адресою проживання позивача у квартирі.
Згідно умов Договору виконавець здійснює заміну та обслуговування вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії, зокрема його (їх) огляд, опломбування, ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) та періодичну повірку засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла комерційного обліку, за рахунок плати за абонентське обслуговування.
У Рішенні Подільського районного суду міста Києва від 11.02.2025 у справі №758/15620/23, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного суду від 23.07.2025 встановлено наступні обставини.
Згідно з даними програмного комплексу для проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги систему централізованого опалення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 обладнано двома будинковими засобами обліку теплової енергії: зав. № 68851167 марки ULTRAHEAT, діапазон розповсюдження - кв. АДРЕСА_3 , який встановлено на системі централізованого опалення будинку; зав. № 992819 марки ТЗРМ, діапазон розповсюдження - кв. АДРЕСА_4 , який встановлено на загальному вводі будинку, тобто обліковує сумарну витрату теплової енергії на потреби централізованого опалення та постачання гарячої води. Квартири вищезазначеного будинку оснащені квартирними засобами обліку теплової енергії та індивідуальною системою опалення відсутні; нежитлові приміщення, система опалення яких підключена до загальнобудинкової системи відсутні. В кв. АДРЕСА_5 житлового будинку по АДРЕСА_2 відсутній індивідуальний засіб обліку теплової енергії.
На системі центрального опалення будинку позивача встановлено будинковий засіб обліку теплової енергії, який враховує всі періоди ненадання або надання не в повному обсязі послуги гарячої води та центрального опалення. За наявності в будинку засобу обліку, мешканцям виставляються рахунки тільки за фактично спожиті обсяги гарячої води та центрального опалення.
Житловий будинок по АДРЕСА_2 збудований у 2000 році.
Вищезазначений житловий будинок обладнаний двома ІТП (індивідуальні теплові пункти), від вбудованих індивідуальних теплових пунктів (ІТП-2 шт.) по АДРЕСА_2 , в яких розташовано тепломеханічне обладнання ЦО та ЕВП (гарячого водопостачання води). Тепломеханічне обладнання обох ІТП не перебуває в господарському володінні та технічному обслуговуванні КП «Київтеплоенерго» згідно схем балансового розмежування. Вищезазначені ІТП перебувають в господарському володінні та технічному обслуговуванні в комунальному підприємстві з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс».
За період з грудня 2020 по грудень 2023 опалювальна площа будинку Позивача збільшилася з 6313,2 м2 до 6325,7 м2, різниця складає 12,5 м2.
Різниця 12,5 м2 пояснюється наданням мешканцями будинку уточненої інформації щодо опалювальної площі їх квартир при відкритті і переведенні нових особових рахунків для нарахування плати за послуги постачання теплової енергії, централізованого опалення та гарячого водопостачання власниками квартир. Так, з грудня 2020 по грудень 2023 за уточненою інформацією споживачів (власників квартир) зміна опалювальної площі відбулася у квартирах АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 . Так, в квартирі АДРЕСА_6 опалювальна площа складала 49,9 м2, а стала 54,4 м2, отже, площа збільшилася на 4,5 м2. В квартирі АДРЕСА_7 була опалювальна площа складала 50,8 м2 а стала 50,0 м2, отже, площа зменшилася на 0,8 м2. В квартирі АДРЕСА_8 була опалювальна площа складала 50,2 м2, а стала 59,1 м2, отже, площа зменшилася на 8,9 м2. В квартирі АДРЕСА_9 була опалювальна площа складала 66,0 м2, а стала 65,9 м2, отже, площа зменшилася на 0,1 м2. З розрахунку вбачається, що 4,5 м2 - 0,8 м2 + 8,9 м2 - 0,1 м2 = 12,5 м2 6313,2 м2 + 12,5 м2 = 6325,7 м2. Зазначене підтверджується заявами власників з експлікаціями з технічного паспорту квартир. Отже, станом на грудень 2023 опалювальна площа будинку Позивача складає - 6325,7 м2. Враховуючи зазначені підстави для здійснення перерахунку нарахувань за опалення власнику квартири АДРЕСА_1 - відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини збільшення опалювальної площі, відсутності індивідуального засобу обліку теплової енергії у квартирі позивача та обладнання будинку двома будинковими засобами обліку теплової енергії є встановленими та не потребують повторного доказування.
У листі відповідача № Ел.З/30/1154/30- Вих від 07.02.2023 повідомлено, що в житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 , на загальному вводі (кв. АДРЕСА_10 ; АДРЕСА_11 ) встановлено та прийнято на комерційний облік 28.03.2000 року прилад обліку теплової енергії типу ТЕРМ-02 №992819. Під час чергової повірки прилад визнано непридатним до застосування, підтверджено довідкою про непридатність від 07.12.2021 №24-4-3К/6218Д. Адреса АДРЕСА_2 внесена до переліку на встановлення ПОТЕ по інвестиційній програмі на 2023 рік. За адресою АДРЕСА_2 : Опалювальна площа житл. прим. буд.- 8731,30кв.м. Опалювальна площа МЗК- 1769,00кв.м. Опалювальна площа кв.75- 51,10кв.м. Відповідно бази даних КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» будинок обладнано двома лічильниками на опалення зав.№ 992819, діапазон обліку квартири з 35-144; 150-151, непрацездатний (опал. площа 6325,70 кв.м) та зав.№ 68851167, діапазон обліку квартири з 1-34; 145-149, недоступний (опал.площа 2405,60 кв.м), без квартирних лічильників ЦО. Наявність засобу обліку теплової енергії не гарантує зниження споживання теплової енергії та, зокрема, зменшення сум, нарахованих до сплати за послугу з централізованого опалення, а лише дозволяє здійснювати облік реального споживання кількості теплової енергії будинком. У листопаді 2022 року враховано 20 діб призупинок постачання ТЕ. Теплоносій на будинок подано 12.11.2022р. з 17.11 по 18.11.22; з 22.11 по 26.11 та з 28.11 по 30.11.22 у зв'язку з аварійним відключенням. Таблиця нарахування за послугу з постачання теплової енергії за листопад 2022 (Методика № 315) для кв. АДРЕСА_1 надаємо у додатку Ф.2.
У листі відповідача № Ел.З/30/23/39353/30-ВИх від 13.11.2023 повідомлено, що систему опалення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 на двох окремих теплових вводах обладнано двома засобами обліку теплової енергії, які знаходяться у непрацездатному стані: - перший ввід - на загальному тепловому вводі вузол комерційного обліку теплової енергії зав. № 992819 для діапазону квартир з 35-144 та 150-151; - другий ввід - вузол комерційного обліку теплової енергії зав. № 68851167 для діапазону квартир з 1-34 та 145-149. Враховуючи, що вузли комерційного обліку знаходяться у неробочому стані, нарахування за послугу з постачання теплової енергії мешканцям наведеного будинку здійснюються відповідно до чинного законодавства з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а саме: у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, до відновлення його роботи комерційний облік здійснюється розрахунково з урахуванням середнього споживання теплової енергії за показаннями будинкового теплолічильника протягом попереднього опалювального періоду.
У листі відповідача № Ел.З/4/24/60802/30- Вих від 16.01.2025 повідомлено, що в період жовтень 2020 - грудень 2020 року засіб обліку ТЕ № 992819, який встановлено на загальному вводі будинку мав статус працездатного та розрахунок спожитого обсягу ТЕ за листопад 2020 року для приміщень будинку здійснювався за його показниками. Спожитий обсяг становив - 157,6400 Гкал. У жовтні 2024 року, на виконання рішення суду, було проаналізовано обсяг споживання ТЕ та виявлено похибку в розрахунку за листопад 2020 року. Виконано коригування спожитого обсягу ТЕ, а саме: здійснено розрахунок спожитої будинком обсягу ТЕ, відповідно до п. 3 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (Закон) де зазначено, що у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково з урахуванням середнього споживання теплової енергії протягом попереднього опалювального періоду. Звертаємо увагу, що Закон не обмежує кількість періодів, де має застосовуватись вищезазначена стаття. Таким чином у жовтні 2024 року для кв. 75 проведено коригування спожитого обсягу ТЕ у листопаді 2020 року, виходячи з обсягу - 90,8529 Гкал, отриманого розрахунковим шляхом, що зазначено вище. Вихідні дані для розрахунку обсягу теплової енергії, витраченої на опалення для кв. АДРЕСА_5 за листопад 2020 року (з врахуванням відкоригованого обсягу споживання ТЕ): Обсяг споживання ТЕ діапазоном обліку квартир АДРЕСА_10 та квартир 150-151 будинку за листопад 2020 року на потреби - 90,8529 Гкал; опалювальна площа квартир АДРЕСА_12 та квартир 150-151 будинку - 6313,20 м.кв.; опалювальна площа кв.75 - 51,10 м.кв.; обсяг теплової енергії, витраченої на опалення на 1 м.кв. для квартир АДРЕСА_10 та квартир АДРЕСА_13 - АДРЕСА_14 ); Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення для кв. АДРЕСА_5 за листопад 2020 року становить - 0,7354 Гкал (0,014391*51,10) * 1654,41 грн (діючий тариф) = 1 216,65 грн. Нагадуємо, що сума нарахувань за обсяг теплової енергії на потреби для кв. АДРЕСА_5 за листопад 2020 року до проведення коригування становила - 2111,03 грн. (1,2760*1654,41). Таким чином обсяг проведено коригування склав: 1,276 - 0,7354 = 0, 5406 Гкал * 1654,41 грн = 894,38 грн. ВКО ТЕ № 992189ДД (діапазон обліку 34-144 та 150- 151) встановлено на загальному вводі будинку, тобто одночасно обліковує витрати ТЕ на потреби опалення та приготування ГВ. ВКО ТЕ № 68851167 (діапазон обліку 1-34 та 145- 149) встановлено на системі опалення будинку, обліковує виключно ТЕ на потреби опалення. Проводити нарахування за послугу ТЕ сумарно за показниками зазначених приладів обліку не має можливості, оскільки зазначені ВКО мають різні принципи визначення ТЕ на потреби опалення. Таким чином розрахунок обсягу споживання ТЕ постійно проводиться за різними діапазонами обліку окремо. В діапазоні обліку ВКОТЕ № 992189ДД (діапазон обліку 34-144 та 150-151) відсутні вбудовані (нежитлові) приміщення.
У листі відповідача № Ел.З/4/25/442/30- Вих від 30.01.2025 повідомлено, що станом на 01.01.2025 опалювальна площа житлових приміщень діапазону квартир АДРЕСА_10 та АДРЕСА_11 на АДРЕСА_2 становить: 6325,70 кв. м. Опалювальна площа діапазону квартир 1-34 та 145-149 станом на 01.01.2025 становить 2403,30 кв. м. Нарахування за спожиту теплову енергію для кв. АДРЕСА_5 здійснюється у діапазоні квартир АДРЕСА_10 та 150-151. згідно положень Методики №315, зі змінами, для діапазону квартир АДРЕСА_15 - 144 та 150-151 система централізованого опалення якого оснащено будинковим засобом обліку теплової енергії, який встановлено на загальному вводі будинку, тобто обліковує сумарну витрату теплової енергії на потреби централізованого опалення та постачання гарячої води обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП в опалювальний період не визначається, а входить до обсягу споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення В міжопалювальний період визначається - як частка від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвпприг), спожитої будівлею/будинком Qгвпф.с = 20 %. Для діапазону квартир АДРЕСА_16 та 145-149 система гарячого водопостачання якого не оснащена вузлом комерційного обліку, який обраховує обсяги спожитої гарячої води та кількість теплової енергії, що була використана на потреби послуги з постачання гарячої води, та система опалення якого не оснащена будинковим засобом обліку теплової енергії, який було б встановлено на загальному вводі будинку, тобто обліковує сумарну витрату теплової енергії на потреби опалення та постачання гарячої води, обсяг теплової енергії на забезпечення ФСГ визначається в опалювальний і в міжопалювальний період: - як частка від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвпприг), спожитої будівлею/будинком Qгвпф.с = 20 %.
Відповідно до рахунку повідомленню станом на 01.02.2025 по квартирі АДРЕСА_17 та та по квартирі АДРЕСА_5 опалювальна площа складає 6325,7 кв.м.
Відповідно до рахунку повідомленню станом на 01.02.2025 по квартирам АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , 149 опалювальна площа складає 2403,3 кв.м.
У статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті. Разом з цим передбачено, що розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Галузевими комунальними нормами України (ГКН 04.07.000-2005) надано визначення місць загального користування: приміщення загального користування (МЗК) житлового будинку - це сходові клітини, ліфтові шахти, вестибюлі, коридори, підвали тощо. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання (ЦО і ГВП) належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку і є його невід'ємною частиною. Адже за рахунок тепловиділень від розподільчих трубопроводів, які розташовані в місцях загального користування будинку, створюються сприятливі умови для нормального функціонування мереж водопостачання, водовідведення та інших комунікацій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Правила).
Відповідно до пункту 13 Правил, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
В пункті 24 Правил передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу. Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком (п. 24 Правил).
Розподіл обсягів спожитої у будівлі послуги здійснює виконавець або визначена власником (співвласниками) будівлі інша особа, що здійснює розподіл обсягів послуги відповідно до обраної моделі договірних відносин (п. 27 Правил).
Відповідно до пункту 38 Правил, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
У відповідності до частини 1 статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
За приписами частини 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункти 5, 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
В силу положень частини 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Отже, співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла.
Згідно абз.3 п. 39 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 споживач не звільняється від плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) у разі відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Згідно п. 35 Правил №1182 У разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкової системи постачання гарячої води, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послугу, плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та плати за абонентське обслуговування.
Плата виконавцю за колективним договором та за договором з колективним споживачем складається із плати за послугу і плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховуються виходячи з розміру затверджених тарифів та відповідних обсягів споживання.
Згідно ч. 1 статті 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Отже, оскільки співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послугу, плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та плати за абонентське обслуговування
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22 листопада 2018 року була затверджена Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, яка встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
У абзаці 4 пункту 2 розділу 1 Методики зазначено, що загальнобудинкові потреби на опалення - це витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення. Місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень;
Згідно з пунктом 2.1.4 Методики загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою, а саме: з кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника.
Згідно абзацу 2 пункту 3 розділу 1 Методики розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Відповідно до розділу ІІІ Методики розподілу передбачено, що обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: одноповерхова будівля - 20%; двоповерхова - 18%; триповерхова - 16%; чотириповерхова - 14%; п'ятиповерхова - 12%; шестиповерхова та вище -10%.
Споживачі, власники житлових/нежитлових приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення, проводять оплату: за обсяг теплової енергії витраченої на загальнобудинкові потреби протягом опалювального сезону, за абонентське обслуговування, що нараховується щомісячно протягом року, з наявністю будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії.
Таким чином, обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювальні приміщення від центрального теплового пункту теплорегулюючої/когенераційної установки. Законодавство не передбачає залежності від наявності приладів опалення у місцях загального користування для здійснення розподілу теплової енергії на такі місця.
Згідно п. 8 розділу 5 Методики обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Qгвпф.с), розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень у будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) незалежно від обсягу спожитої гарячої води у кожному розрахунковому періоді в опалювальний та міжопалювальний період пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
З наведених положень вбачається, що позивач, як споживачка послуг, які надаються відповідачем будучи власницею квартири у багатоквартирному будинку зобов'язана оплачувати послуги не лише з опалення належного їй майна, а й брати участь у витратах на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.
Доказів на підтвердження позовних вимог про те, що відповідача з нарахування та пред'явлення позивачу для оплати неналежно розрахованої вартості об'єму спожитої теплової енергії по квартирі позивача, останньою не надано.
Також, судом враховується що у рахунках-повідомленнях станом на 01.02.2025 дані щодо опалювальної площі квартир АДРЕСА_17 , АДРЕСА_5 та по квартирам АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 співвідноситься з даними вказаними у листі № Ел.З/4/25/442/30- Вих від 30.01.2025.
Статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами (далі - розрахунковий документ).
Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію (ч.1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів»).
За змістом ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Враховуючи викладене вище, суд доходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», про захист прав споживачів - залишити без задоволення;
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_21 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
Відповідач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (адреса: 01001, м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421);
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.В. Гребенюк