Справа № 758/3916/25
Категорія 52
08 вересня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., представника співпозивачів ОСОБА_1 , представника відповідача Кузьменко А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Комунального підприємства “Київпастранс», третя особа ОСОБА_4 , про стягнення майнової та моральної шкоди, -
ОСОБА_2 (надалі за текстом - позивач 1, потерпілий 1) та ОСОБА_3 (надалі за текстом - позивач 2, потерпілий 2, надалі разом поіменовані - співпозивачі) звернулись до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства “Київпастранс» (надалі за текстом - відповідач), третя особа ОСОБА_4 (надалі за текстом - третя особа, винуватець), про стягнення майнової та моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги співпозивачі, зазначають, що через пошкодження транспортного засобу Chevrolet д.н.з. НОМЕР_1 (надалі за текстом - автомобіль) який належить позивачу 1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю трамваю №321 (надалі за текстом - трамвай) під керуванням винуватця позивачу 1 було спричинено збитки, з огляду на що, співпозивачі просять суд стягнути майнову шкоду у розмірі 325 911,27 грн на користь позивача 1, стягнути моральну шкоду на користь позивача 1 у розмірі 50 000,00 грн, стягнути на користь позивача 2 майнову шкоду у розмірі 1750,00 грн та стягнути моральну шкоду на користь позивача 2 у розмірі 30 000,00 грн
Відповідач заперечує проти позову виходячи з того, що у зв'язку з відсутністю серед матеріалів справи фотографічних зображень пошкодженого автомобіля відповідач позбавлений можливості перевірити характер пошкоджень, їх наявність, відповідність пошкодженням, які зазначені в протоколі огляду, та чи могли такі пошкодження виникнути в результаті ДТП, яка мала місце 06.08.2024.
Відповідач вказує, що в матеріалах справи відсутній медичний висновок чи судово-медична експертиза, яка б визначала ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, їх тяжкість або причинний зв'язок з ДТП та могли б підтвердити шкоду позивачу 2 у розмірі 1750,00 грн.
Щодо стягнення моральної шкоди на користь позивача 1, відповідач вказує, що визначений позивачем 1 розмір моральної шкоди - 50 000 грн 00 коп. є необґрунтованим та таким, що базується на припущеннях, оскільки не можна відшкодувати моральну шкоду в повному обсязі, так як не має точних критеріїв майнового виразу душевного болю, психічних страждань, тощо.
Також, вимоги про стягнення з відповідача компенсації за заподіяну ним моральну шкоду, Позивач 2 не надав жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування її наявності та розміру, зокрема, у відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ухвалою суду від 26.03.2025 року позовну заяву залишено без руху.
07.04.2025 до суду від співпозивачів надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Суду від 08 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.
29.04.2025 до суду від відповідача надійшов відзив.
19.05.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
23.05.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення.
У підготовчому засіданні 05.06.2025 взяли участь представники сторін.
У підготовчому засіданні 05.06.2025 судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому 04.09.2025 засіданні взяли участь представники сторін.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та дослідивши докази, суд встановив наступне.
06 серпня 2024 року о 10 годині 11 хвилин, винуватець, керуючи трамваєм, попередньо не оцінивши обставини на підйомі, не вжив всіх заходів для стоянки транспортного засобу та допустив самовільний рух, що призвело до зіткнення, зокрема, з автомобілем, належний позивачу 1, під керуванням водія позивачу 2, що призвело до зіткнення та пошкодження вищезазначених транспортних засобів, чим порушив п. 2.3б, 15.7, 15.12 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. крім того, водій автомобіля - позивач 2, отримав тілесні ушкодження.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 у справі № 761/36814/24 третю особу постановлено визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та застосоване адміністративне стягнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини належності автомобіля позивачу 1, керування автомобілем позивачем 2, заподіяння шкоди автомобілю та позивачу 2 і наявність вини у діях третьої особи є встановленими та не потребують повторного доказування.
У відповідності до Довідки відповідача від 23.12.2024 станом на 06.08.2024 винуватець перебував у трудових відносинах з філією КП «Київпастранс» трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо ім. Шевченка.
Згідно Висновку експерта №2168 від 07.10.2024, який виконано судовим експертом Абрамкіним Б.П., ринкова вартість автомобіля станом на 06.08.2024 становить 374 681,82 грн; вартість відновлювального ремонту - 597 404,66 грн; вартість матеріального збитку дорівнює ринковій вартості КТЗ до моменту пошкодження та складає 374 681,82 грн; вартість пошкодженого автомобіля після ДТП - 61570,55 грн.
В матеріалах справи також наявні фото пошкодженого автомобіля та протокол технічного огляду КТЗ №2168 виконані судовим експертом Абрамкіним Б.П.
Позивач 2 сплатив судовому експерту 10500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.09.2024.
Згідно Акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_5 від 06.08.2024 вартість завантаження автомобіля складає 2300,00 грн. замовником вказано позивача 2.
ФОП ОСОБА_5 сплачено 2300,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком від 12.08.2024.
Між позивачем 1 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу №7141/2025/5136384 від 11.02.2025 відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця автомобіль.
За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 61 570,55 грн.
Згідно Довідки №1598 від 06.08.2024 КПП Київської міської клінічної лікарні №17 діагноз позивача 2 - ЗТГК забій грудної клітини.
Відповідно до акту наданих послуг ТОВ «Гармонія краси» від 18.08.2024 вартість медичних послуг складає 1750,00 грн.
Позивачем 2 сплачено ТОВ «Гармонія краси» 1750,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач на момент ДТП володів трамваєм (використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку) та використовував його у своїй господарській діяльності, а водій - третя особа на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем та виконував трудові обов'язки, тому саме відповідач, як роботодавець, повинен відшкодувати шкоду, завдану його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків джерелом підвищеної небезпеки відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України
Згідно з приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що ринкова вартість автомобіля станом на 06.08.2024 становить 374 681,82 грн; вартість відновлювального ремонту - 597 404,66 грн; вартість матеріального збитку дорівнює ринковій вартості КТЗ до моменту пошкодження та складає 374 681,82 грн; вартість пошкодженого автомобіля після ДТП - 61570,55 грн.
Жодних заперечень щодо вартості ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача (розміру матеріального збитку) відповідачем до суду подано не було.
Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що ч. 5 ст. 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття:
а) перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"),
б) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.
За змістом ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума:
- матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
- документально підтверджених витрат, пов'язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.
Отже сума матеріального збитку підтверджується належними та допустимими доказами наявними в матеріалах справи та складає 313 111,27 грн, а відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1.
Крім цього, враховуючи положення ст. 22 ЦК України та ст. 28 Закону суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 10500,00 грн витрат на проведення судової експертизи та 2300,00 грн на евакуацію автомобіля.
Щодо позовних вимог про стягнення майнової шкоди на користь позивача 2 у розмірі 1750,00 грн, суд зазначає наступне.
Так, судом з'ясовано, що у Постанові Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 у справі № 761/36814/24 встановлено обставину заподіяння позивачу 2.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем витрати пов'язані з оплатою медичних послуг у сумі 1750,00 грн.
Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (ч.1 ст. 1195 ЦК України).
Відтак, враховуючи встановлені обставини справи та виходячи з приписів ЦК України, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 2 шкоди у розмірі 1750,00 грн
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди на користь позивача 1 у розмірі 50 000,00 грн, суд зазначає наступне.
Позовні вимоги у цій частині обгрунтовані тим, що позивач 1 є особою похилого віку яка є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 категорії та є інвалідом 3 групи пожиттєво в наслідок аварії на ЧАЕС. За станом свого здоров?я що позивач 1 погано пересувається та для її доставки до лікарняних закладів використовувала автомобіль. З пошкодженням автомобіля змінився ритм життя та що позивач 1 втратила засоби для пересування і позивач 1 була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Крім того, у позивача 1 почалися проблеми зі здоров?ям в результаті нервових навантажень в зв?язку з пошкодженням її майна та тілесними ушкодженнями її сина - позивач 2, який отримав травми в результаті ДТП. На даний час позивач 1 позбавлена можливості користуватися своїм майном та позбавлена можливості пересуватися, в зв?язку зі станом здоров?я.
Щодо стягнення моральної шкоди на користь позивача 1, відповідач вказує, що визначений позивачем 1 розмір моральної шкоди - 50 000 грн 00 коп. є необґрунтованим та таким, що базується на припущеннях, оскільки не можна відшкодувати моральну шкоду в повному обсязі, так як не має точних критеріїв майнового виразу душевного болю, психічних страждань, тощо.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров'я.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Отже, враховуючи обставини справи, вік позивача 1 (55 років), групу інвалідності позивача 1 та наявність статусу ліквідатора ЧАЕС та знищення автомобіля позивача 1, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1 моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди на користь позивача 2 у розмірі 30 000,00 грн, суд зазначає, що у цій справі позивачем не надано жодного доказу в частині обґрунтування суми відшкодування моральної шкоди, яка обгрунтована тим, що позивачу 2 було заподіяно моральні страждання, у зв?язку з тим, що позивач 2 був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя та на даний час відчуває незручності від залишків травм голови та грудної клітини, які постійно турбують. Також, суду не було надано доказів того було принижено честь або гідність позивача, або порушились нормальні життєві зв'язки.
Відтак, у відшкодуванні моральної шкоди позивачу 2, слід відмовити.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст. 141 ЦПК України).
Враховуючи обставини справи, а також те що спір виник з неправильних дій відповідача, суд покладає на відповідача судові витрати позивача 2 у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Комунального підприємства “Київпастранс» третя особа ОСОБА_4 , про стягнення майнової та моральної шкоди - задовольнити частково;
Стягнути з Комунального підприємства “Київпастранс» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 325 911 (триста двадцять п'ять тисяч дев'ятсот одинадцять) гривень 27 копійок та моральну шкоду у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень;
Стягнути з Комунального підприємства “Київпастранс» на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п'ятдесят) гривень та судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок;
В іншій частині залишити без задоволення;
Повне найменування сторін:
Позивач 1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
Позивач 2: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач: Комунальне підприємство «Київпастранс» (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код: 31725604);
Третя особа: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП невідомий);
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.В. Гребенюк