Справа № 758/1608/25
Категорія 52
21 серпня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», про стягнення майнової шкоди
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства «Київпастранс» (надалі за текстом - відповідач), про стягнення майнової шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що через пошкодження транспортного засобу «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 (надалі за текстом - автомобіль) який належить позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю тролейбусу, 1378 (надалі за текстом - тролейбус) під керуванням водія ОСОБА_2 (надалі за текстом - винуватця) було спричинено збитки, з огляду на що, позивач просить суд стягнути матеріальну шкоду у сумі 259 497,12 грн.
Відповідач заперечує проти позову виходячи з того, що стягненню підлягає вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Також, відповідач звертає увагу, що експерта не повідомлено про кримінальну відповідальність, а відтак, звіт є неналежним доказом. Крім цього, відповідач зауважує, що при перевірці автомобіля по він-коду було з'ясовано, що автомобіль був пошкоджений до ДТП, а отже, невідомо чи всі пошкодження отриманні внаслідок ДТП.
Ухвалою Суду від 03.02.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.
24.02.2025 до суду від відповідача надійшов відзив.
У підготовчому засіданні 27.03.2025 судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Від сторін до суду надійшли заяви про розгляд справи без участі представників.
У судове засідання учасники судової справи не прибули.
За змістом ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 позивач є власником автомобіля.
01.11.2024 о 17 год. 55 хв. в м. Київ по вул. С. Петлюри, 28, винуватець., керуючи тролейбусом був не уважний, не врахував дорожньої обстановки та при зміні напрямку руху не переконався в безпечності, внаслідок чого здійснив зіткнення з автмобілем, який стояв перед стоп лінією на червоний сигнал світлофора, під час чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 у справі № 761/42794/24 винуватця постановлено визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та застосувати адміністративне стягнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже обставини завдання шкоди винуватцем автомобілю є встановленими та не підлягають повторному доказуванню.
Відповідно до Додатку до протоколу адміністративного правопорушення тролейбус належить відповідачу.
Згідно з Висновком щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №1296/11-24 від 20.11.2024 виконаного СОД ФОП Баранковим В.О. (сертифікат оціночної діяльності №55/2024 від 29.01.2024) ринкова (дійсна) вартість досліджуваного транспортного засобу без урахування пошкоджень на дату ДТП складає 1 129 118,47 грн; вартість відновлювального ремонту - 259 497,12 грн; значення фізичного зносу - 0,54; вартість матеріального збитку - 159 792,75 грн; розмір витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу зменшений на суму ПДВ становить 145 637,18 грн.
В матеріалах справи також наявні фото пошкодженого автомобіля та протокол технічного огляду виконані експертом ОСОБА_3 .
Відповідно до Акту виконаних робіт від 21.11.2024 вартість послуг експерта складає 4500,00 грн.
Позивач сплатив експерту 4500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.11.2024.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач на момент ДТП володів тролейбусом (використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку) та використовував його у своїй господарській діяльності, а водій - винуватець на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем та виконував трудові обов'язки, тому саме відповідач, як роботодавець, повинен відшкодувати шкоду, завдану його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків джерелом підвищеної небезпеки відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України
Згідно з приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що ринкова (дійсна) вартість досліджуваного транспортного засобу без урахування пошкоджень на дату ДТП складає 1 129 118,47 грн; вартість відновлювального ремонту - 259 497,12 грн; значення фізичного зносу - 0,54; вартість матеріального збитку - 159 792,75 грн; розмір витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу зменшений на суму ПДВ становить 145 637,18 грн.
Жодних доказів та заперечень які б підтверджувались доказами щодо вартості ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача (розміру матеріального збитку) відповідачем до суду подано не було.
Щодо доводів про неналежність звіту, як доказу, суд зазначає наступне.
Звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. (абз. 1 та абз. 2 ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Суд звертає увагу відповідача, що об'єктивність оцінки майна та здійснення її відповідно до вимог чинного законодавства як обов'язок встановлені Законом «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» без будь-якої прив'язки до повідомлень його про відповідальність. Отже, відсутні підстави стверджувати про необ'єктивність оцінювача через те, що він не був повідомлений про відповідну відповідальність, а відтак, відхиляє доводи відповідача у цій частині.
Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що ч. 5 ст. 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття:
а) перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"),
б) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.
За змістом ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затв. Наказом Мінюсту України та Фонду держмайна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, з подальшими змінами та доповненнями) визначає, що вартість матеріального збитку визначається як суму вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (п.8.3 Методики, у якому також наводиться відповідна формула).
Як вже зазначалося, відповідно до статей 22, 1192 ЦК України, власник пошкодженого майна має право на відшкодування саме матеріального збитку, вартість якого визначається саме із урахуванням зносу складників транспортного засобу. Оскільки заміна таких складників зношеного транспортного засобу на нові буде не поновленням стану до того, який існував до порушення прав власника транспортного засобу, а поліпшення у порівнянні зі станом до, у даному випадку, ДТП. Тому правових підстав для стягнення на користь позивача будь-яких сум, поза межами визначеної вартості матеріального збитку, немає.
Отже сума матеріального збитку підтверджується належними та допустимими доказами наявними в матеріалах справи та складає 159 792,75 грн, а відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а позов задоволенню повністю.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору та на проведення експертизи покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», про стягнення майнової шкоди - задовольнити;
Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» на користь ОСОБА_1 159 792 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто дві) гривні 75 копійок, 2771 (дві тисячі сімсот сімдесят одна) гривня судових витрат на проведення експертизи та судовий збір у розмірі 1597 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім) гривень 92 копійки;
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач: Комунальне підприємство «Київпастранс» (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код: 31725604);
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.В. Гребенюк