печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38973/25-ц
пр. № 2-8658/25
11 листопада 2025 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва Головко Ю. Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі Вищої ради правосуддя, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави України в особі Вищої ради правосуддя, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Литвинової І.В. від 18.08.2025 року заявлено самовідвід від розгляду вказаної цивільної справи.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Новаком Р.В. від 11.09.2025 року заявлено самовідвід від розгляду вказаної цивільної справи.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г. від 01.10.2025 року заявлено самовідвід від розгляду вказаної цивільної справи.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Хайнацького Є. С. від 15.10.2025 року заявлено самовідвід від розгляду вказаної цивільної справи.
07.11.2025 року, відповідно до розпорядження № 509, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв'язку з задоволенням заяви про самовідвід, та передано судді Головко Ю. Г.
Перевіривши матеріали позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.
Так, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 500 000 грн. Обґрунтовуючи позов зазначає, що бездіяльністю судді Заводського районного суду м. Миколаєва Кузьменка В.В., який тривалий час не розглядав його адміністративну справу про скасування постанови про накладення штрафу, було порушено його право на справедливий і своєчасний розгляд справи незалежним судом. Також позивач зазначає, що судді Печерського районного суду м. Києва Новак Р.В., Хайнацький Є.С., Остапчук Т.В. у процесі розгляду його справ діяли упереджено та з порушенням процесуальних норм, що, на його думку, підтверджує системні порушення з боку органів судової влади. Таким чином, позивач вважає, що внаслідок таких дій і бездіяльності суддів йому завдано значних моральних страждань, за які має нести відповідальність держава Україна в особі Вищої ради правосуддя та Державної казначейської служби України.
Згідно ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб'єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об'єктивне рішення у справі.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити, самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
За таких обставин, оскільки під час розгляду даної справи підлягатимуть дослідженню обставини, пов'язані, серед іншого, з діями та рішеннями суддів Печерського районного суду м. Києва які є моїми колегами, з метою подальшого уникнення питань, пов'язаних з необ'єктивністю та неупередженістю розгляду справи, дотримання норм закону, вважаю за необхідне заявити самовідвід від розгляду вказаної справи.
На підставі викладеного, керуючись п. 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 36, 258-260 ЦПК України, суд, -
Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Вищої ради правосуддя, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Цивільну справу № 757/38973/25-ц (провадження № 2-8658/25) передати для визначення складу суду, в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Г. Головко