печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57689/25-к
пр. 1-кс-48264/25
19 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025100060001957 від 18.11.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, раніше не судимого, учня 11-го класу ліцею№137 Дніпровського району, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ; захисник ОСОБА_6 ; підозрюваний ОСОБА_4 , законний представник ОСОБА_4
19.11.2025 до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Печерського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 18.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100060001957, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.121 186 КК України. Клопотання погоджено прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .
За змістом клопотання слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу в виді застави, розміром 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просила слідчого суддю клопотання задовольнити, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктами 3, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України, як і неможливості застосуванні іншого запобіжного заходу.
В обґрунтування ризиків, за для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, прокурор посилається на можливість незаконного впливу на свідків та потерпілого, оскільки обізнаний в анкетних даних вказаних осіб, ознайомлений зі змістом протоколів їх допитів. Неповнолітній підозрюваний знайомий зі свідками по справі, із якими підтримує дружні стосунки, а отже шляхом погрози, підмовляння, підкупу може схиляти таких осіб до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на здійснення досудового розслідування.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є репутація підозрюваного, який притягався до адміністративної відповідальності. Обставини за яких було вчинено правопорушення свідчать про схильність підозрюваного до насильства, зневажливе ставлення до охоронюваних законом цінностей життя та здоров'я людини. Відсутність контролю за його поведінкою та неможливість перевиховання, свідчить факт застосування у поточному році Шевченківським районним судом м. Києва примусових заходів виховного характеру.
Захисник ОСОБА_6 категорично заперечував доцільність застосування запобіжного заходу до неповнолітнього. Звернув увагу на особу потерпілого, який будучи дорослим чоловіком в стані сп'яніння безпричинно чіплявся до дітей. Не погоджуючись із обґрунтованістю підозри, стверджував про перебування неповнолітнього ОСОБА_4 в стані необхідної оборони, який вимушений був захищатись від агресії стороннього чоловіка. У зв'язку чим захисник просив обрати інший запобіжний захід, що не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт у нічний час.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання, обрати інший запобіжний захід, що не пов'язаний з триманням під вартою. За обставинами інкримінованих подій показав, що потерпілий погрожував застосування зброї, насамперед ножа, який останній намагався дістати з кишені.
Законний представник підозрюваного ОСОБА_7 опираючись на покази сина, просив врахувати неправомірну поведінку потерпілого, яка передувала завданню його шкоди, тому в задоволенні клопотання просив відмовити.
За наслідками судового розгляду клопотання встановлено, що в провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 18.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100060001957, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
17.11.2025 в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_4 якому 18.11.2025 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КПК України, за обставин, де неповнолітній ОСОБА_4 переслідуючи мету завдання тілесних ушкоджень наніс один удар кулаком правої руки з прикладенням значної сили в ділянку правої щоки потерпілого, від якого останній втратив свідомість, впав на асфальтне покриття, вдарився задньою поверхнею тулуба та голови.
На підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання долучено: протокол огляду місця події; покази потерпілого; консультативний висновок спеціаліста «КМКЛ №12» про виявленні тілесні ушкодження; протоколи допитів свідків та огляду відеозапису події.
Слід урахувати, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві. Тож, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позицій Європейського суду з прав людини, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути і достатніми, з часом, аби виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Це вказує, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий - доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. При цьому, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами, які мають відповідати вимогам статей 84, 94 КПК України.
Між тим, слідчим суддею враховані твердження сторони захисту про перебування підозрюваного в стані необхідної оборони та відсутність умислу на завдання тяжких тілесних ушкоджень, які вірогідно утворились внаслідок падіння потерпілого. Наведене спростовується сукупністю досліджених доказів, які вказують на спрямованість умислу саме на завдання тяжких тілесних ушкоджень. Зокрема, підозрюваний розумів та бачив, що потерпілий є дорослим чоловіком конфлікт з яким для дитини є неприйнятним, а отже останній повинен був всіляко його уникати. Замість цього відчуваючи фізичну перевагу, зневажливого ставлячись до оточуючих, завдав тілесних ушкоджень потерпілому, які вказують на небезпеку для життя та здоров'я. За переконанням слідчого судді, вжиття активних дій спрямованих на завдання шкоди здоров'ю потерпілого обумовлено не його протиправною поведінкою, а бажанням хизуватись своєю зухвалістю серед присутніх знайомих підозрюваного, які спостерігали за подіями, що настає з допиту останніх.
Твердження сторони захисту про перебування підозрюваного в стані уявної необхідної оборони викликаною погрозами потерпілого, не витримують жодної критики та спростовуються фактичним розвитком подій, за яких підозрюваний перебуваючи в оточенні друзів мав можливість уникнути конфлікту звернувшись по допомогу.
Отже, слід дійти висновку, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а саме у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, який, в свою чергу відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою. Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, захисника, законного представника, беручи до уваги особистість ОСОБА_4 , суд погоджується з тим, що на даній стадії досудового розслідування наявні ризики того, що підозрюваний незважаючи на неповнолітній вік може незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні. Сукупність чинників які полягають у відсутності батьківського контролю, тяжкість вірогідного покарання та воєнний стан запроваджений в країні, ускладнюють контроль за підозрюваною особою. Слід погодить із наявність ризику впливу на свідків, бо останні знайомі між собою.
Актуальність ризику передбаченого п. 5 ст. 177 КПК України щодо можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, доводиться досвідом неповнолітнього у кримінальному переслідуванні, оскільки 16.04.2025 Шевченківським районним судом м. Києва до останнього вже застосовувались заходи виховного характеру, які не дали бажаного результату.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, ураховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч.1 ст.121 КК України, у випадку визнання підозрюваного винуватим, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 7 років (ураховуючи положення ст. 102 КК України), вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність доведеної підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, як і обставини, передбачених пунктами 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою (пункти 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_4 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому суд урахував положення ст. 492 КПК України, зокрема, що в цьому кримінальному провадженні є дійсно виняткові обставини, які дозволяють застосувати до неповнолітнього такий запобіжний захід як тримання під вартою, саме з метою усунення встановлених ризиків, а також забезпечення виконання обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України, а отже і забезпечено досягнення завдань кримінального провадження.
Суд урахував, що клопотання слідчого містило прохання визначити розмір застави на рівні 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. За таких обставин, враховуючи майновий стан підозрюваного (родини неповнолітнього) та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 визначити заставу у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок., яку заставодавець має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого підозрюваний буде негайно звільнений з-під варти та на нього будуть покладені обов'язки, передбачені в ст. 194 КПК України, оскільки вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На переконання слідчого судді, застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у разі її внесення, здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків під загрозою втрати зазначених грошових коштів.
Отже, клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження №12025100060001957 від 18.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 15.01.2026.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід в виді застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_4 з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження, а також покласти наступні обов'язки строком до 15.01.2026:
- не виїжджати за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, у залежності від стадії кримінального провадження, про необхідність зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з особами, яким надано статус свідків та підозрюваних у рамках кримінального провадження №12025100060001957;
- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали визначити до 15.01.2026.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1