печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55108/24-к
пр. 1-кс-3225/25
16 січня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за скаргою ОСОБА_3 про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Києві та скасування постанови. В обґрунтування доводів скарги заявник зазначив, що він звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві з клопотанням від 22.04.2024 №1/3-34-827 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 42020000000000664 від 03.04.2020, як потерпілого, вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого, а також проведення інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій. Постановою слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Києві від 21.10.2024 було відмовлено у визнанні потерпілими. Наведену постанову заявник вважає необґрунтованою та безпідставною.
Особа, що подала скаргу, слідчий, прокурор в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки не повідомили.
ОСОБА_3 зазначив у скарзі про розгляд скарги у його відсутність.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що особа, що подала скаргу зазначила про розгляд скарги у його відсутність, а слідчий, прокурор не з'явилися в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їхньої участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Другим СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження №42020000000000664 від 03.04.2020.
ОСОБА_3 звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві з клопотанням від 22.04.2024 №1/3-34-827 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 42020000000000664 від 03.04.2020, вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого, а також проведення інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Постановою слідчого Другого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 21.10.2024 було відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42020000000000664 від 03.04.2020.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Крім того, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій.
Відповідно до ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За змістом цієї норми, слідчий або прокурор, у визначених випадках, має право винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, слідчим було відмовлено у визнанні потерпілими у зв'язку з тим, що на даний час відсутні докази завдання моральної, фізичної та/або майнової шкоди ОСОБА_3 . Разом з тим, висновок слідчого, слідчий суддя вважає передчасним, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення його до провадження як потерпілого.
Слідчий, прокурор в судове засідання не з'явився, належним чином доводів заявника, щодо підстав для задоволення скарги не спростував, власну правову позицію не виклав.
Системний аналіз наведених положень закону та змісту оскаржуваної постанови, дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова винесена передчасно, без дотримання вимог КПК України та не вмотивована належним чином.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що слід поновити пропущений строк на звернення зі скаргою, а саму скаргу задовольнити.
Керуючись ст.ст. 55, 93, 94, 110, 220, 303, 305-307,309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Другого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 21.10.2024 про відмову у визнанні потерпілим в рамках кримінального провадження №42020000000000664 від 03.04.2020.
Зобов'язати компетентних посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Києві розглянути клопотання ОСОБА_3 22.04.2024 №1/3-34-827, в рамках кримінального провадження №42020000000000664 від 03.04.2020, відповідно до ст. 55, 220 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1