печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50120/25-к
пр. 1-кс-42159/25
23 жовтня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
захисника - адвоката: ОСОБА_3 ,
прокурора: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 на повідомлення Старшого слідчого в особливо важливих справах 1-го відділу Управління розслідування злочинів, виявлених ДСР і ДКП, Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_5 від 15.01.2025 року про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021000000001143 від 14.09.2021 року, -
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді в інтересах ОСОБА_6 із скаргою на повідомлення Старшого слідчого в особливо важливих правах 1-го відлілу Управління розслідування злочинів, виявлених ДСР і ДКП Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_7 від 15.01.2025 про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021000000001143 від 14.09.2021.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що повідомлення про підозру містить нечітке або суперечливе формулювання фактичних обставин, що унеможливлює розуміння суті висунутої підозри. Слідством фактично не зазначено якими саме доказами щодо дій (бездіяльності) безпосередньо ОСОБА_6 обґрунтовується підозра, адже висновки слідства не спираються на конкретні докази, а побудовані на суб'єктивних необґрунтованих судженнях, словосполучення «невстановлений час» та «невстановлене місце», «невстановлені особи» відсутнє в кримінальному процесуальному законі. Повідомлення містить суперечливі відомості щодо періоду діяльності злочинної організації. Посилання на те, що працівники банку входили до складу організованої групи є юридично необгрутованим. Працівник банку діяли в межах організаційної структури підприємства та виконували свої функціональні обов'язки в межах посадових інструкцій. Слідством здійснене ототожнення структури легального суб'єкта господарювання з ознаками організованої злочинної групи без належних доказів. В матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_6 вчиняла дії, які могли свідчити про її умисел заволодіти або розтратити майно банку. Факт обіймання посади не є злочином, а відповідальність за попередні дії установи не може покладатися на нового керівника. Висновки слідча містять маніпуляційне висвітлення хибного причинно-наслідкового зв'язку, не зазначено яким саме чином було здійснено «забезпечення погодження надання кредиту», узагальнено керівників банку як єдиного суб'єкта. Висновки про участь у «Злочинній організації» за таких обставин є не тільки юридично необгрутованими, й повністю спростовується присутністю органу банківського нагляду, що мав усі законні інструменти для контролю та реагування.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив задовольнити.
Прокурор проти задоволення скарги заперечував, про що подав письмові заперечення.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги здійснювалось фіксування за допомогою технічних.
Заслухавши доводи заявника, заперечення прокурора, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021000000001143 від 14.09.2021 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 2 та ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_24 , ОСОБА_25 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_26 та ОСОБА_27 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_28 - у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 362 КК України.
15.01.2025 у даному кримінальному провадженні старшим слідчим в особливо важливих правах 1-го відлілу Управління розслідування злочинів, виявлених ДСР і ДКП Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_29 було складено письмове повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальнихправопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 2 та ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України. Того ж дня вказане повідомлення погоджено прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_30 та о 08.50 год. разом з пам'яткою про права та обов'язку вручено ОСОБА_6 . Вручення було здійснено старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_31 .
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Так, процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями Глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 КПК України.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вищевказаних норм.
Відповідно до ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Подана адвокатом ОСОБА_3 скарга на повідомлення про підозру ґрунтується, в тому числі, на твердженнях про необґрунтованість підозри.
Однак перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Як визначено у ч.ч. 1,2 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтованість підозри, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 року, § 57).
Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Так, за своїм змістом, повідомлена ОСОБА_6 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_6 причетна до інкримінованих вчинення кримінальних правопорушень.
При цьому, як в матеріалах скарги, так і в судовому засіданні, захисником не доведено, що повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим.
Отже, оскільки у поданій скарзі не наведено даних, які б викликали сумнів щодо незаконності повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 2 та ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а відтак підстави для задоволення скарги відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 7, 22, 107, 276-278, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 на повідомлення Старшого слідчого в особливо важливих справах 1-го відділу Управління розслідування злочинів, виявлених ДСР і ДКП, Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_5 від 15.01.2025 року про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021000000001143 від 14.09.2021 року - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскарження безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 12 год. 55 хв. 03.11.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_32