печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56432/25-к
пр. 1-кс-47173/25
13 листопада 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-
12 листопада 2025 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно вилучене 11.11.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільного телефону iPhone 16 Pro, s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою збереження речових доказів.
13 листопада 2025 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вказує, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000778 від 29.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 209 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи Філії Слобожанського лісового офісу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» діючи умисно, за попередньою змовою зі службовими особами Краснокутського лісництва, Шарівського лісництва, Володимирівського лісництва Гутнянського надлісництва Філії Слобожанського лісового офісу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» використовуючи службове становище всупереч інтересам служби без законних на те підстав, організували схему незаконної порубки деревини та реалізації необлікованих лісоматеріалів із навмисним заниженням їх фактичної кубомаси та сортності порід деревини.
Так, встановлено що в кварталі 160 виділі 5 Краснокутського лісництва Гутнянського надлісництва Слобожанського лісового офісу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», вид рубки - вибірково-санітарна, лісорубний квиток № НОМЕР_4 від 12.05.2025, згідно матеріалів відводу в рубку відведено 52 дерева «дуб звичайний», проте фактично здійснено вирубку здорових дерев породи «дуб звичайний» в кількості близько 90 дерев, що свідчить про перевищення кількості зрубаних дерев над кількістю, передбаченою у матеріалах відводу в рубку.
Також, встановлено що в кварталі 160 виділі 4, Краснокутського лісництва Гутнянського надлісництва Слобожанського лісового офісу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», вид рубки - вибірково-санітарна, лісорубний квиток № НОМЕР_5 від 12.05.2025, згідно матеріалів відводу в рубку відведено 21 дерево «дуб звичайний», проте фактично здійснено вирубку здорових дерев породи «дуб звичайний» в кількості близько 50 дерев, що також свідчить про перевищення кількості зрубаних дерев над кількістю, передбаченою у матеріалах відводу в рубку.
До того ж, встановлено факт незаконної порубки лісопродукції (дубу) з лісових ділянок розташованих у 44 та 54 кварталі Шарівського лісництва Гутнянського надлісництва Філії Слобожанського лісового офісу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та її реалізація на адресу ФОП ОСОБА_5 . Згідно з наявними обліковими даними, реалізація лісопродукції з вказаних ділянок у зазначений період відсутня.
Враховуючи наведене, можна дійти висновку, що з метою приховування незаконної діяльності та штучного заниження кубомаси лісопродукції, надлишкові об'єми деревини формуються на етапі відведення дерев у рубку посадовими особами, відповідальними за проведення зазначених робіт, а саме провідним інженером лісового господарства з відведення і таксації лісосік Філії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та інженером лісового господарства з відведення і таксації лісосік ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відпуск вказаної лісопродукції здійснював майстер на заготівельних роботах ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також встановлено, що до протиправної діяльності було формально залучено фізичну особу - підприємця ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (основний вид діяльності - лісозаготівля та інша діяльність у сфері лісового господарства).
При цьому встановлено, що ФОП ОСОБА_9 фактично не здійснює господарську діяльність, пов'язану з виконанням робіт із розробки лісових ділянок, а використовується службовими особами Гутнянського надлісництва Філії Слобожанського лісового офісу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» як фіктивний підрядник з метою створення видимості законності проведення лісозаготівельних робіт.
11.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2025 № 757/54890/25-к проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено мобільний телефон iPhone 16 Pro, s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Постановою слідчого вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному проваджені.
Вилучення мобільного телефону здійснено у зв'язку з тим, що даний пристрій містить та/або може містити цифрову інформацію у вигляді контактів, листування, журналів дзвінків, даних месенджерів, хмарних сервісів, геолокаційних відомостей, файлів та інших електронних слідів, які мають істотне доказове значення для встановлення обставин учиненого кримінального правопорушення, при цьому існувала реальна загроза зміни, видалення, знищення або блокування зазначених даних у разі повернення телефону його власнику, а тому накладення арешту на вилучений пристрій є необхідним для забезпечення збереження речового доказу, недопущення доступу сторонніх осіб до його вмісту та забезпечення можливості проведення повної судової комп'ютерно-технічної експертизи.
Прокурор вказує, підставами та метою для арешту вилученого майна за місцем проживання ОСОБА_4 є те, що вказаний мобільний телефон є речовим доказом, який необхідно зберегти для встановлення всіх обставин кримінального провадження та забезпечити можливість їх дослідження в ході судового розгляду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: речових доказів.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному проваджені.
Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене 11.11.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільного телефону iPhone 16 Pro, s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою збереження речових доказів.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1