печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36425/25-ц
Пр. № 2-8398/25
11 листопада 2025 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Романенко Ю.О.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У липні 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 8489482 про надання споживчого кредиту від 17.11.2024 у розмірі 63 300,00 грн., з яких: 30 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 33 300,00 грн. - заборгованість по відсотках, та витрат на оплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 8489482 про надання споживчого кредиту (далі - договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов якого, сума (загальний розмір) кредиту становить 30 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 357 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 17.11.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 08.12.2024 (дата остаточного погашення заборгованості). Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1. Договору кредиту). Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі.
Проте, відповідач неналежним чином не виконує своїх зобов'язань за договором щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим, утворилася заборгованість на загальну суму 63 300,00 грн., з яких: 30 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 33 300,00 грн. - заборгованість по відсотках, чим порушуються права та інтереси ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору. Позивач просив проводити розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Ухвалою судді від 18 серпня 2025 року в справі відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі. Не заперечував проти заочного розгляду справи, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Відзиву, заяв або клопотань від відповідача не надходило.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 17 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (надалі - Кредитодавець, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено Договір № 8489482 про надання споживчого кредиту (надалі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1.2 Договору кредиту, Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.4. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.3. Договору у кредит (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно з п.1.2.-1.4. Договору кредиту, сума (загальний розмір) кредиту становить 30 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 357 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 17.11.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 08.12.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).
Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1. Договору кредиту).
Відповідно до п.4.4. позичальник зобов'язується у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.
Як визначено п.п.5.1-5.2. Договору кредиту, Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору. Часткове дострокове повернення кредиту за цим Договором повинно здійснюватися у відповідну дату платежу, що вказана в Графіку платежів для сплати процентів. У разі, якщо часткове дострокове повернення кредиту відбулося не в дату платежу, Графік платежів коригується шляхом зміни всіх наступних дат платежів, які починають обраховуватися з дати дострокового часткового повернення кредиту, з урахуванням встановленої Договором періодичності сплати процентів та незмінності кінцевої дати повернення кредиту. При цьому, сторони розуміють та погоджуються, що при вказаному коригуванні останній період сплати може не відповідати встановленій Договором періодичності сплати процентів (може бути меншим).
Розділом 6 Договору кредиту передбачено, що у разі прострочення Позичальником зобов'язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі визначеному Договором.
Відповідно до п 9.8. Договору кредиту, Позичальник підтверджує, що: перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на Веб-сайті/в Мобільному застосунку "CreditPlus"(шляхом розміщення гіперпосилань); він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА», (далі - Правила), що розміщені на Веб-сайт/в Мобільному застосунку "CreditPlus"(шляхом розміщення гіперпосилань), повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися;
Пунктом 9.2. Договору кредиту визначено, що цей Кредитний договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов'язань за ним.
Як визначено у п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як визначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У частині 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як визначено у ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн. шляхом перерахування на платіжну картку, номер, котрої надано відповідачем та міститься в реквізитах Договору кредиту, що підтверджується Довідкою відповідної фінансової компанії про перерахування грошових коштів (додаються).
Проте, відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість на загальну суму 63 300,00 грн., з яких: 30 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 33 300,00 грн. - заборгованість по відсотках, що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
4 червня 2025 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на адресу відповідача направлялася досудова вимога щодо дострокового стягнення заборгованості за договором кредиту, яка залишалася без реагування.
Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У частині 1 ст. 81 ЦПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості за кредитним договором.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надав.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту № 8489482 від 17.11.2024 у розмірі 63 300,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 422,40 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» заборгованість за договором кредиту № 8489482 від 17.11.2024 у розмірі 63 300 (шістдесят три тисячі триста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» витрати з оплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (проспект. Берестейський, 90-А, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 41078230).
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст судового рішення складено 18 листопада 2025 року.
Суддя О.Л. Бусик