печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42971/25-п
17 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м.Києва Соловйов Олег Леонідович, при секретарі Скляренко А.М., за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики УПП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента ХНАДУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
20.08.2025 о 22:55год. у м.Києві по вул. Басейній,12 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем BMW 320І номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, недотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з ТЗ AUDI Q7 номерний знак НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
За правовою позицією водій ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, категорично заперечував. За обставинами події показав, що рухався в другій смузі проїжджої частини вул. Басейній у м.Києві, зі швидкістю 40 км/год у напрямку пр-т. Лесі Українки. Маючи намір зайняти крайню ліву смугу для подальшого руху ліворуч, увімкнув покажчик повороту та переконавшись у відсутності ТЗ, почав здійснювати маневр. В той час, як автомобіль дещо розвернувся у лівій бік по відношенню до прямолінійного руху, відчув удар контакту із іншим ТЗ. Зупинившись побачив наслідки ДТП, які полягають у пошкодженні передньої лівої частини його автомобіля, та правової бокової поверхні автомобіля AUDI Q7. Припускає, що автомобіль із яким відбулось зіткнення перебував позаду його автомобіля, та перед перехрестям вирішив випередити його автомобіль зміщуючись у лівий бік із різким прискоренням. Наведене, не дозволило завчасно побачити автомобіль та попередити із ним зіткнення. З огляду на зафіксоване розташування його автомобіля після ДТП, водій ОСОБА_1 стверджує, що контакт ТЗ відбувся на його полосі руху, тобто з вини водія автомобіля AUDI Q7, який при зміненні напрямку руху не переконався у безпечності свого маневру.
Інший учасник ДТП - водій автомобіля AUDI Q7 ОСОБА_2 в судовому засіданні, а також у письмових поясненнях наданих до канцелярії суду, не заперечував участь у ДТП. За обставинами події повідомив, що рух здійснював в крайній лівій смузі, свій напрямок в межах смуг проїжджої частини не змінював. Випереджаючи автомобіль під керуванням ОСОБА_1 відчув поштовх у праву бокову поверхню, після чого зупинився, залишаючись на місці події до приїзду патрульної поліції. Наприкінці судового розгляду, надав заяву про залучення в якості потерпілого по справі.
Свідок ОСОБА_3 показала, що перебувала в якості пасажира в автомобілі AUDI Q7 під керуванням ОСОБА_2 , рухаючись у лівій крайній смузі по вул. Басейній у м. Києві з правого боку відчула удар в автомобіль, після чого з'ясувала, що зіткнення відбулось із автомобілем BMW 320І, який із правим покажчиком повороту залишився у другій смузі попутного напрямку.
З'ясувавши правову позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та ознайомившись із показами іншого учасника ДТП, дослідивши наявні матеріали справи, слід дійти до наступних висновків.
Згідно положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). При вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП судом має бути з'ясовано наявність причинно-наслідкового зв'язку між виникненням даної ДТП, порушенням ПДР особою та наслідками, які настали, а саме: пошкодженням транспортних засобів.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Досліджені в судовому засіданні докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 429330 від 20.08.2025, схема місця ДТП, яка сталася 20.08.2025, та відео фіксація здійснена на БК 471647, 473786 беззаперечно та поза розумним сумнівом доводять факт порушення ОСОБА_1 п.13.1 ПДР та, відповідно, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Водночас суд звертає увагу, що п.13.1 ПДР регламентує загальні умови безпечного руху, де «водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».
Згідно схеми місця дорожньо-транспортної пригоди та зафіксованих пошкоджень, настає, що після зіткнення транспортні засоби залишись в межах зайнятих ними смуг для руху у попутному напрямку. Сукупність пошкоджень на автомобілі BMW 320І номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 розташована у лівій передній частині, а на автомобілі AUDI Q7 номерний знак НОМЕР_2 із яким відбулось зіткнення, пошкодження зафіксовані на правій боковій поверхні, розташовані по середині, в районі передніх та задніх дверцят.
Аналізуючи свідчення учасників аварії у порівнянні зі долученою схемою місця ДТП, та опираючись на скупчення пошкоджень обох ТЗ, слід дійти до висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями водія ОСОБА_1 із настанням ДТП. Так, відповідно до інкримінованого п.13.1 ПДР на водія покладається обов'язок дотримуватись безпечного бокового інтервалу. Керуючись зазначеним пунктом, при здійсненні руху суміжними смугами у попутному напрямку водії повинні здійснювати рух із безпечною дистанцією та безпечним боковим інтервалом. Здійснюючи рух у межах смуги проїжджої частини, водій ОСОБА_1 належним чином дотримався вказаних вимог ПДР України. Разом з тим, при зміні напрямку руху водії ОСОБА_1 повинен був керуватись абз.1 п.10.3 ПДР України, який регламентує, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. Останній, повинен був переконатись у відсутності руху інших ТЗ та не створювати перешкод для подальшого руху своїми діями. В свою чергу, водій ОСОБА_2 рухаючись смугою на яку він мав намір заїхати ОСОБА_1 , сподіваючись на неухильне виконання вимог іншими учасниками дорожнього руху, з метою забезпечення безпеки руху, як це декларовано у зазначеному пункту ПДР, продовжив рух сподіваючись, що водій ОСОБА_1 поступиться дорогою. Виникнення небезпеки у вигляді виїзду ТЗ на смугу, якою здійснював рух автомобіль AUDI Q7 під керуванням ОСОБА_2 , зобов'язувало останнього вжити вичерпних заходів до екстреного гальмування або безпечного об'їзду перешкоди, як це регламентовано п.12.3 ПДР України. Разом з тим, місце розташування пошкоджень в середині правової бічної поверхні його автомобіля, беззаперечно вказають про відсутність можливості своєчасно реагувати на зміну дорожньої обстановки, оскільки момент виникнення небезпеки для подальшого руху, для водія ОСОБА_2 умовами дорожньої обстановки не визначався, оскільки рух іншого автомобіля у небезпечному напрямку в момент ДТП перебував вже позаду його розташування.
Твердження водія ОСОБА_4 про випередження його автомобіля водієм ОСОБА_5 , шляхом різкого прискорення із зміною розташування на проїжджій частині, припускаючи його попереднє знаходження на другій смузі позаду, в межах мертвої зони, що виключало його спостерігання на проїжджій частині, за результатами судового розгляду не знайшло свого підтвердження. Такий розвиток подій спростовується зафіксованими пошкодженнями обох ТЗ, оскільки в даному випадку при випередженні автомобіля BMW 320І, який змінював напрямок руху із подальшим зіткненням із автомобілем AUDI Q7, на останньому мали залишитись механічні пошкодження, які повинні розпочинатись із передньої бокової частини, яка за наслідками ДТП залишилась не ушкодженою.
За даних дорожніх умов інкриміновані водієві автомобіля BMW 320І ОСОБА_1 порушення п.13.1. ПДР України перебувають у причинно-наслідкову зв'язку, оскільки не дотримання вказаних вимог визначаються настанням ДТП.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відтак встановлені у судовому засіданні у даній справі про адміністративне правопорушення усі її обставини в їх сукупності, дають підстави дійти висновку, що матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124КУпАП та їх аргументація у цілому доводять провину останнього «поза розумним сумнівом» та у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.
Крім того, виходячи з вимог ст. 40-1 КУпАП та відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_2 про залучення в якості потерпілого, слід зазначити, що відповідно до ст. 269 КУпАП, потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Завдання майнової шкоди внаслідок ДТП, водієм ОСОБА_2 , заявлено з огляду на перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень ТЗ зафіксованих у схемі до ДТП. Документів на підтвердження завданої майнової шкоди суду не представлено, незважаючи на твердження про відновлення автомобіля та подальший його продаж заявником.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 429330 від 20.08.2025, а саме у графі «свідки чи потерпілі», даних про потерпілих не зазначено.
Клопотання ОСОБА_2 про залучення в якості потерпілого задоволенню не підлягає, оскільки останній твердження про завдання майнової шкоди, як власнику ТЗ не підтвердив документально, а про завдання фізичної або моральної шкоди в наслідок ДТП твердження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850,00(вісімсот п'ятдесят) грн. в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залучення якості потерпілого, відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя О.Л. Соловйов