печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41746/25-ц
пр. № 2-9029/25
17 листопада 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Управління житловими будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України» про зобов'язання вчинити дії та визнання дій протиправними,
27 серпня 2025 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано 29 серпня 2025 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою судді від 01 вересня 2025 року позовна заява залишена без руху з підстав невідповідності вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
В ухвалі від 01 вересня 2025 року зазначено, що позовна заява залишається без руху з тих підстав, що матеріали позовної заяви не містять ідентифікаційного коду юридичної особи (відповідача) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відомості, не вказано у позовній заяві дані про наявність або відсутність електронного кабінету, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем не надано доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Разом з тим, із позову вбачалося, що окремі позовні вимоги заявлені до ОСОБА_2 , проте остання не була залучена в якості учасника розгляду справи, відповідно, позивачу необхідно було уточнити коло учасників справи та зазначити їх ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
10 вересня 2025 року позивач подала клопотання про долучення доказів, зокрема доказу отримання відповідачем копії позовної заяви, повідомлення про вручення рекомендованого листа.
Разом з тим, інших даних та уточненої позовної заяви, позивачем не надано разом із заявою про усунення недоліків.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року, (Judgementof ECHR of 16 December 1992 DeGeouffredelaPradelle v. France // SeriesA N 253- В).
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства («Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Відповідно до частини першої ст. 12, частини першої ст. 20 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.
За частиною першої ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до вимог частини третьої ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
З огляду на те, що судове рішення про залишення позовної заяви без руху, залишено не виконаним позивачем, за таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Повернення позовної заяви не позбавляє права на повторне звернення до суду у порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 14, 20 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-14, 19, 23, 43, 185, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Управління житловими будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України» про зобов'язання вчинити дії та визнання дій протиправними, вважати неподаною і повернути позивачеві.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І. В. Литвинова