печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55335/25-к
пр. 1-кс-46245/25
06 листопада 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 42025000000000828 від 23.09.2025 - прокурора першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42025000000000828 від 23.09.2025 - прокурора першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити. Розгляд справи просив здійснювати без виклику власника майна.
Зважаючи на позицію органу досудового розслідування, слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025000000000828 від 23.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор вказує наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Львівської митниці Державної митної служби України, використовуючи своє службове становище з корисливих мотивів та всупереч інтересам служби за попередньою змовою із особами, які здійснюють ввезення і продаж нерозмитнених товарів, забезпечили безперешкодне функціонування стійкого каналу незаконного переміщення через державний кордон України, без належного декларування та проходження митного контролю, товарів торгової марки «Apple» без сплати обов'язкових митних платежів та зборів чим заподіяли істотну шкоду Державному бюджету України.
Ввезення нерозмитнених товарів торгової марки «Apple» здійснюється в пунктах пропуску на державному кордоні України в зоні діяльності митного посту «Мостиська» Львівської митниці Державної митної служби України автомобільним транспортом у змові із водіями транспортних засобів, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення, а також з іншими особами, із Республіки Польща, які в подальшому реалізуються на території України через торгову мережу неавторизованих ресейлерів.
Нерозмитнені товари торгової марки «Apple» ввозяться на територію України з порушенням митних правил, передбачених ст. 272, 276, 277, 374 Митного кодексу України.
Так у відповідності до Митного кодексу України декларуванню підлягають товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України підприємствами, а також товари вартість яких перевищує 500 євро для фізичних осіб, якщо особа в'їжджає на митну територію країни автомобілем чи потягом.
Вартість товарів, яка перевищує цей ліміт, оподатковується із застосуванням ставки 10% мита та 20% ПДВ.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення можуть бути причетні наступні особи: заступник начальника ВМО 4 МП «Мостиська» Львівської митниці Державної митної служби України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 який спільно із дружиною ОСОБА_6 здійснюють організацію незаконного переміщення нерозмитненої техніки торгової марки «Apple» у змові із службовим особам МП «Мостиська» Львівської митниці Державної митної служби України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які здійснюють оптовий і роздрібний продаж нерозмитнених товарів торгової марки «Apple».
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2025 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання і вилучення незаконно ввезених товарів торгової марки «Apple», документів, які підтверджують незаконне ввезення товарів торгової марки «Apple» на територію України, без належного декларування та проходження митного контролю, а також без сплати обов'язкових митних платежів та зборів, персональних та планшетних комп'ютерів, мобільних телефонів, чорнових записів, які містять відомості про обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, та можуть бути використанні як докази у даному кримінальному провадженні і можуть вказувати на зв'язок особи із вчинюваним злочином, а також предмети та документи, які використовувались для маскування вчинюваного злочину.
На виконання вказаної ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено наступні речі, предмети:
Ноутбук MacBook Pro, модель А 1708, серія FVFXJK66HX22;
мобільний телефон марки SAMSUNG, модель GTCT1050, IMEI: НОМЕР_1 ;
аркуш паперу з рукописним написом олівцем;
записник із записами (2024 словія Авто трак);
мобільний телефон марки Iphone 15 PRO MAX, модель MH6A3J/А НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 ;
мобільний телефон марки Iphone 15 PRO MAX, модель MH6A3J/А НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 ;
аркуш паперу на якому міститься фотокопія тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
В зв'язку з чим прокурором у кримінальному провадженні 05.11.2025 винесено постанову про визнання вилучених речей в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 речовими доказами.
Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Слідчим наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.
Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
За таких обставин приходжу до висновку про задоволення клопотання.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 26, 107, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт із забороною на відчуження, розпорядження, користування майном вилученим за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
ноутбук MacBook Pro, модель А 1708, серія FVFXJK66HX22;
мобільний телефон марки SAMSUNG, модель GTCT1050, IMEI: НОМЕР_1 ;
аркуш паперу з рукописним написом олівцем;
записник із записами (2024 словія Авто трак);
мобільний телефон марки Iphone 15 PRO MAX, модель MH6A3J/А НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 ;
мобільний телефон марки Iphone 15 PRO MAX, модель MH6A3J/А НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 ;
аркуш паперу на якому міститься фотокопія тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1