печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20265/23-ц
Пр. № 2-2004/25
10 листопада 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді: Остапчук Т.В., при секретарі судового засідання: Погребняк В.Д., цивільна справа № 757/20265/23-ц розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач)про відшкодування шкоди. У обґрунтування позовних вимог вказано, що 15.01.2020 о 09 год 14 хв в м. Київ, вул. Івана Кудрі, 26 водій Skoda Fabia, д/н НОМЕР_1 , - громадянин Туркменістану ОСОБА_2 , не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого здійсним зіткнення з транспортним засобом KIA Stonic, д.н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п . 12.3 Правил дорожнього руху. Відповідно до Постанови Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/13204/20-п відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до умов договору страхування позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування страховику у розмірі 28 518,26 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Отже, на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за нанесену шкоду потерпілому внаслідок ДТП. Сума, яка підлягає стягненню із відповідача складає 28 518,26 грн. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2025 року цивільну справу № 757/20265/23-ц - прийнято до провадження судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. Відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, проте в матеріалах справи міститься заява від представника позивача про розгляд справи у відсутність представника позивача, вимоги підтримав, просив задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував. Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, в порядку встановленому ст.128 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив. Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав. У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків. Судом встановлено, що 15.01.2020 о 09 год 14 хв в м. Київ, вул. Івана Кудрі, 26 водій Skoda Fabia, д/н НОМЕР_1 , - громадянин Туркменістану ОСОБА_2 , не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого здійсним зіткнення з транспортним засобом KIA Stonic, д.н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п . 12.3 Правил дорожнього руху Відповідно до Постанови Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/13204/20-п відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. За змістом частин четвертої, шостої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Відповідно до умов Договору страхування позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 28518,26 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2090 від 30.10.2020 р та актом виконаних робіт №2020070726 від 06.03.2020р Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки. На підставі ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Матеріалами справи встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Отже, на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за нанесену шкоду потерпілому внаслідок ДТП. Відповідно до п.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Частиною другою статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язань. Розмір суми заборгованості наданий позивачем відповідачем у в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України не спростований. На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог. Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення. Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджений судовий збір. Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення. Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторону відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-22, 993, 1166, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» - страхове відшкодування у сумі 28518,26 грн. та суму судового збору в розмірі 3028,00 грн. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», адреса: 04073, м. Київ, просп. С. Бандери, буд. 22, код ЄДРПОУ:36086124.
Відповідач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В.Остапчук