печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1510/25-к
пр. 1-кп-10/25
13 листопада 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в міста Києві клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024000000000769 від 06.06.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України,
До Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024000000000769 від 06.06.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
16.01.2025 ухвалою Печерського районного суду міста Києва призначено підготовче судове засідання.
Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав того, що він не відповідає зазначеним вимогам кримінального процесуального закону, зокрема в порушення п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК не містить дати його складення, а натомість містить лише дату його затвердження прокурором. Окрім цього, сформульоване в зазначеному обвинувальному акті обвинувачення є неконкретним, що також унеможливлює судовий розгляд зазначеного обвинувального акту. Так, обвинувальний акт, складений у даному кримінальному провадженні, містить лише формальне та загальне посилання на вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у ньому не вказано, які саме дії, на думку сторони обвинувачення, були вчинені ОСОБА_6 задля організації отриманням ОСОБА_8 ліцензії на оптову торгівлю пальним, та які утворюють об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Тобто, в обвинувальному акті відсутнє чітке формулювання обвинувачення, що позбавляє сторону захисту можливості зрозуміти, на чому ґрунтуються твердження сторони обвинувачення про наявність в діянні ОСОБА_6 інкримінованого йому складу злочину, що в свою чергу порушує принцип рівності та змагальності сторін та порушує право особи на захист, оскільки унеможливлює його ефективний захист від неконкретного обвинувачення, а отже додатково унеможливлює судовий розгляд відповідного кримінального провадження, у зв'язку з чим просить обвинувальний акт повернути прокурору для усунення відповідних недоліків.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору підтримав та просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання про повернення обвинувального акту прокурору та просили його задовольнити.
Прокурор - ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання, дослідивши обвинувальний акт в обсязі, що стосується клопотання, яке вирішується, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Статтею 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Так, обвинувальний акт, відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.
Наведені норми права вказують на вичерпність переліку вимог, порушення яких тягне повернення обвинувального акта за результатами підготовчого судового засідання.
Ознайомившись зі змістом обвинувального акту та доданими до нього матеріалами, суд не знаходить невідповідності вказаним вище вимогам кримінального процесуального закону і порушень, що унеможливлювали би призначення справи до розгляду.
Суд вважає, що озвучене клопотання про повернення обвинувального акту прокурору зводиться до незгоди з форматом викладення фактичних обставин кримінального правопорушення та доведення невинуватості обвинуваченого.
Суд зауважує, що під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Належний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, а й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.
Водночас щодо доводів сторони захисту про невідповідність вимогам закону опису фактичних обставин і формулювання обвинувачення, то п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України прямо передбачає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як прокурор це вважає встановленим. Більше того, кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченої, тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03.07.2019 року у справі № 273/1053/17).
В обвинувальному акті зазначаються не будь-які фактичні обставини кримінального правопорушення, а ті, які прокурор (а не суд чи сторона захисту) вважає встановленими. До цього слід додати, що КПК України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримання державного обвинувачення (частина 2 статті 337, статті 338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (частина 3 статті 337 КПК України). В свою чергу, якщо під час розгляду обвинувального акта суд не зможе дійти висновку про те, що викладені в ньому відомості (в тому числі фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення) не узгоджуються з представленими доказами або суперечать правилам кримінально-правової кваліфікації, він виносить виправдовуваний вирок.
Отже, визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, і формулювання обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані мають в своїй сукупності лише давати уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
В свою чергу, особливістю підготовчого провадження є те, що на цій стадії суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред'явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діяння, інкримінованого особі. Закріпивши можливість повернення обвинувального акта прокурору на первісному етапі судового провадження, законодавець очевидно не мав наміру створити таким чином простір для попередньої судової оцінки правильності та об'єктивності позиції сторони обвинувачення у змагальному кримінальному процесі.
Дослідження обвинувального акта під час підготовчого судового засідання спрямоване виключно на встановлення відповідності його форми і змістовного наповнення вимогам статті 291 КПК України, та відсутності в ньому положень, що суперечать одне одному, усунення яких є неможливим в процесі повноцінного судового розгляду. Водночас фактичні обставини кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення включно з часом, місцем та способом вчинення кримінального правопорушення, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті, а первісне їх зазначення в особливому процесуальному рішенні - обвинувальному акті - є прерогативою прокурора.
Так, обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
З огляду на перелік обов'язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 КПК України, обставини, на які наголошувались стороною захисту щодо його повернення, не можуть зумовлювати повернення обвинувального акту прокурору, а отже суд приходить до висновку, що клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 291, 314-317 КПК України, суд,
Клопотання сторони захисту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024000000000769 від 06.06.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України про повернення обвинувального акту прокурору - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1