печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56268/25-к
11 листопада 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42025110000000390 від 10.11.2025, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Андіжан, Узбекистан, начальник відділу превентивної діяльності ГУНП в АР Крим та м. Севастополь, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше не судимого, не адвоката, не депутата,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України,
та заяви ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - осіб, які виявили бажання взяти підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на поруки,
Прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42025110000000390 від 10.11.2025, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені стороні захисту 11.11.2025 о 10 год. 04 хв.
Так, другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42025110000000390 від 10.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
Прокурор зазначає, що у вказаному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод та законних інтересів цих осіб, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а також у незаконному позбавленні волі та викраденні людини, з корисливих мотивів, здійснюване протягом тривалого часу, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень та перешкоджання слідству.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, що передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.
На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання з підстав в ньому зазначених. Сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний та його захисники заперечили щодо задоволення клопотання, посилаючись на письмові заперечення, що долучені до матеріалів клопотання. Захисник зазначив, що стороною обвинувачення не доведені мета застосування запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Також вказали щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки ані повідомлення про підозру, ані клопотання про застосування запобіжного заходу, не містять відомостей про конкретні факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення повідомлення про підозру за інкримінованим злочином. Також, сторона захисту вказує на відсутність ризиків, про які зазначає сторона обвинувачення. Просили відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання та дослідивши докази, якими обґрунтовується клопотання, заперечення та докази, якими обґрунтовуються такі заперечення, документи, які характеризують особу підозрюваного, заяви про взяття підозрюваного на поруки, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Так, слідчим суддею встановлено, що другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42025110000000390 від 10.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
Суть підозри обрунтовано наступним чином.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в ОСОБА_4 , який перебував у м. Києві, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, у вересні 2025 року але не пізніше 18.10.2025, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, за попередньою змовою групою осіб, до складу якої входить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 02.11.2000 року всупереч Конституції України, законів України, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, виник злочинний умисел на скоєння злочину проти волі, честі та гідності особи, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , маючи на меті незаконне викрадення та позбавлення волі людини, з корисливих мотивів, перебуваючи у злочинній змові із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, спільно із вказаними особами, 16.10.2025, у невстановлений час, але не пізніше 16:00 год. на автомобілі прибули у двір будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , у якому в кв. АДРЕСА_4 мешкає ОСОБА_12 .
Надалі, переслідуючи мету незаконного викрадення та позбавлення волі людини, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, в цей же день, у період часу з 16.00 год. до 17.00 год., знаходячись за тією ж адресою, дочекавшись ОСОБА_12 , який приїхав но автомобілі до будинку, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та інша невстановлена особа підійшли до останнього, та наказали разом з ними пройти до ресторану «ТРАТОРІЯ № 5», який розташований за адресою: вул. Професора Підвисоцького, 8, Київ, неподалік від місця проживання ОСОБА_12 .
У подальшому, перебуваючи у ресторані «ТРАТОРЯ № 5», заздалегідь домовившись між собою, розуміючи про неправдивість даної інформації, представились співробітниками СБУ та почали погрожувати кримінальною відповідальністю за шахрайство, а також вимагати грошові кошти нібито за повернення неіснуючого боргу. Після чого, під психологічним тиском, погрозами життю та здоров'ю та погрозами застосування холодної та вогнепальної зброї, яка знаходилась у ОСОБА_4 та яку останній взяв із собою заздалегідь з метою реалізації злочинного умислу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 під примусом заборонили ОСОБА_12 відходити від них, тим самим обмежили його свободу пересування, та скориставшись безпорадним станом ОСОБА_12 , відібрали належні йому мобільні телефони та шляхом проникнення до приватної переписки намагалися встановити місце знаходження ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Крім того, з метою реалізації злочинного умислу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 погрожуючи насильством над ОСОБА_12 чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, продовжили вимагати у ОСОБА_12 грошові кошти, змусивши відати наявні у нього грошові кошти у сумі 6 000 доларів США, написати зізнання у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України та боргову розписку про те, що він має борг у сумі 5 000 000 грн.
Надалі, близько 18.00 год. 16.10.2025 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 продовжуючи незаконно позбавляти волі ОСОБА_12 , з корисливих мотивів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під примусом та психологічним тиском, наказали останньому йти разом з ними до його місця проживання за адресою: АДРЕСА_5 .
У подальшому, у період часу з 18.00 год. 16.10.2025 до 08.00-09.00 год. 17.08.2025 ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_5 , з корисливих мотивів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під примусом та психологічним тиском продовжили позбавляти волі ОСОБА_12 , незаконно утримуючи його за вказаною адресою та не дозволяючи покидати вказану квартиру, вимагаючи у ОСОБА_12 надати інформацію щодо наявних грошових коштів з метою заволодіння ними.
У подальшому, у період з 08.00 год. до 09.00 год. 17.08.2025 ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , під примусом та психологічним тиском продовжили позбавляти волі ОСОБА_12 , вивели останнього з вказаної кваритири та посадили в автомобіль марки Mazda білого кольору та відвезли за невстановленою адресою, поблизу спортивного центру «Sport Life», розташованого за адресою: Дніпровська набережна, 26Л, м. Київ, де зупинили автомобіль та під примусом та психологічним тиском продовжили утримувати ОСОБА_12 у вказаному автомобілі приблизно до 00.30 год. 18.10.2025, наказуючи здійснювати спроби зв'язатися з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з метою зустрічі з ними.
Після цього ОСОБА_4 близько 01.00 год. 18.10.2025 відвіз ОСОБА_12 додому за адресою: АДРЕСА_5 , віддав мобільні телефони та наказав бути дома.
У подальшому, у період з 18.10.2025 по 05.11.2025 ОСОБА_11 наказав ОСОБА_12 позбутися мобільних телефонів, та купити новий, що він і зробив, та за допомогою месенджера «Телеграм» контролював ОСОБА_12 , який почав користуватися номером мобільного телефону НОМЕР_1 , наказуючи постійно бути на зв'язку та чекати подальших інструкцій.
Таким чином, потерпілий ОСОБА_12 , всупереч Конституції України, законів України, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України був незаконно позбавлений волі та викрадений, з корисливих мотивів, протягом тривалого часу, тобто у період з 16.00 - 17.00 год. 16.10.2025 по 00.30 год 18.10.2025.
В результаті вчинення протиправних дій ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , потерпілому ОСОБА_12 завдана шкода у сумі 6000 доларів США.
Таким чином, встановлено наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_4 у незаконному позбавленні волі та викраденні людини, з корисливих мотивів, здійснюване протягом тривалого часу, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що в ОСОБА_4 , який перебував у м. Києві, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, у вересні 2025 року але не пізніше 18.10.2025, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, за попередньою змовою групою осіб, до складу якої входить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 02.11.2000 року всупереч Конституції України, законів України, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, виник злочинний умисел на скоєння злочину проти власності, а саме вимагання, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , маючи на меті незаконне викрадення та позбавлення волі людини, з корисливих мотивів, перебуваючи у злочинній змові із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, спільно із вказаними особами, 16.10.2025, у невстановлений час, але не пізніше 16:00 год. на автомобілі прибули у двір будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , у якому в кв. АДРЕСА_4 мешкає ОСОБА_12 .
Надалі, переслідуючи мету незаконного викрадення та позбавлення волі людини, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, в цей же день, у період часу з 16.00 год. до 17.00 год., знаходячись за тією ж адресою, дочекавшись ОСОБА_12 , який приїхав но автомобілі до будинку, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та інша невстановлена особа підійшли до останнього, та наказали разом з ними пройти до ресторану «ТРАТОРІЯ № 5», який розташований за адресою: вул. Професора Підвисоцького, 8, Київ, неподалік від місця проживання ОСОБА_12 .
У подальшому, перебуваючи у ресторані «ТРАТОРЯ № 5», заздалегідь домовившись між собою, розуміючи про неправдивість даної інформації, представились співробітниками СБУ та почали погрожувати кримінальною відповідальністю за шахрайство, а також вимагати грошові кошти нібито за повернення неіснуючого боргу. Після чого, під психологічним тиском, погрозами життю та здоров'ю та погрозами застосування холодної та вогнепальної зброї, яка знаходилась у ОСОБА_4 та яку останній взяв із собою заздалегідь з метою реалізації злочинного умислу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 під примусом заборонили ОСОБА_12 відходити від них, тим самим обмежили його свободу пересування, та скориставшись безпорадним станом ОСОБА_12 , відібрали належні йому мобільні телефони та шляхом проникнення до приватної переписки намагалися встановити місце знаходження ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Крім того, з метою реалізації злочинного умислу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 погрожуючи насильством над ОСОБА_12 чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, продовжили вимагати у ОСОБА_12 грошові кошти, змусивши відати наявні у нього грошові кошти у сумі 6 000 доларів США, написати зізнання у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України та боргову розписку про те, що він має борг у сумі 5 000 000 грн.
Надалі, близько 18.00 год. 16.10.2025 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 продовжуючи незаконно позбавляти волі ОСОБА_12 , з корисливих мотивів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під примусом та психологічним тиском, наказали останньому йти разом з ними до його місця проживання за адресою: АДРЕСА_5 .
У подальшому, у період часу з 18.00 год. 16.10.2025 до 08.00-09.00 год. 17.08.2025 ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_5 , з корисливих мотивів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під примусом та психологічним тиском продовжили позбавляти волі ОСОБА_12 , незаконно утримуючи його за вказаною адресою та не дозволяючи покидати вказану квартиру, вимагаючи у ОСОБА_12 надати інформацію щодо наявних грошових коштів з метою заволодіння ними.
У подальшому, у період з 08.00 год. до 09.00 год. 17.08.2025 ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , під примусом та психологічним тиском продовжили позбавляти волі ОСОБА_12 , вивели останнього з вказаної кваритири та посадили в автомобіль марки Mazda білого кольору та відвезли за невстановленою адресою, поблизу спортивного центру «Sport Life», розташованого за адресою: Дніпровська набережна, 26Л, м. Київ, де зупинили автомобіль та під примусом та психологічним тиском продовжили утримувати ОСОБА_12 у вказаному автомобілі приблизно до 00.30 год. 18.10.2025, наказуючи здійснювати спроби зв'язатися з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з метою зустрічі з ними.
Після цього ОСОБА_4 близько 01.00 год. 18.10.2025 відвіз ОСОБА_12 додому за адресою: АДРЕСА_5 , віддав мобільні телефони та наказав бути дома.
У подальшому, у період з 18.10.2025 по 05.11.2025 ОСОБА_11 наказав ОСОБА_12 позбутися мобільних телефонів, та купити новий, що він і зробив, та за допомогою месенджера «Телеграм» контролював ОСОБА_12 , який почав користуватися номером мобільного телефону НОМЕР_1 , наказуючи постійно бути на зв'язку та чекати подальших інструкцій.
Таким чином, потерпілий ОСОБА_12 , всупереч Конституції України, законів України, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України був незаконно позбавлений волі та викрадений, з корисливих мотивів, протягом тривалого часу, тобто у період з 16.00 - 17.00 год. 16.10.2025 по 00.30 год 18.10.2025.
В результаті вчинення протиправних дій ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , потерпілому ОСОБА_12 завдана шкода у сумі 6000 доларів США.
Таким чином, встановлено наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_4 у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод та законних інтересів цих осіб, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
11.11.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджуються зібраними під час досудового розслідування у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення злочину від 10.11.2025; протоколом допиту в якості потерпілого ОСОБА_12 від 10.11.2025; протоколом огляду відеозаписів із камер відеоспостереження камери відеоспостереження від 10.11.2025, розташованої в магазині «Фора» за адресою: м. Київ, вул. Андрія Верхогляда 2А; протоколом огляду відеозаписів із камер відеоспостереження камери відеоспостереження від 10.11.2025, розташованої що розташована в будинку за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом огляду відеозаписів із камер відеоспостереження камери відеоспостереження від 10.11.2025, розташованої що розташовані на фасаді приміщення СТО за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська 73; протоколами допитів свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; протокол пред'явлення ОСОБА_4 для впізнання за фотознімками; копія повідомлення про підозру та ухвали про обрання запобіжного заходу в рамках кримінального провадження № 42025110000000368.
Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_4 . Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються поясненням прокурора наданим під час розгляду цього провадження, а також доказами, долучених стороною обвинувачення до клопотання.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, відповідно до ст. 12 КК України, інкриміновані громадянину України ОСОБА_4 кримінальні правопорушення віднесено до категорії особливо тяжких та нетяжких.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, сталість соціальних зв'язків, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні;.
Також слідчий суддя, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачає наявними ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України з таких підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що обгрунтовується тим, що злочини, що інкримінуються ОСОБА_4 , є тяжкими і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких злочинів, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість ймовірного покарання не є самостійною підставою для утримання особи, проте у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначає, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів» та у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
- незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні. Наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_4 . Підозрюваний знає особисто свідків, які є його колегами по роботі, а саме ОСОБА_15 та ОСОБА_16 і вказане свідчить, що останній в змозі в подальшому вчиняти певний вплив на осіб, які мають відношення до вказаного злочину, з метою уникнути кримінальної відповідальності. Вплив на свідків може сприяти уникненню притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності.
Окрім цього у кримінальному провадженні не встановлено усіх осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.
Разом з цим, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Разом з цим, суд вважає, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризиків того, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у якому підозрюється оскільки вони жодним чином не підтверджені, а у клопотанні зроблено тільки формальне посилання на них.
Таким чином, в судовому засіданні підтверджується наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Фактичні обставини злочинів, інкримінованих підозрюваному свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, у судовому засіданні, слідчим суддею встановлено особу, від якої надійшла заява про бажання взяти підозрюваного на поруки, а саме: заслуженого артиста України, доктора філософії, члена НСКУ України, завдуючого кафедри джазу та популярної музики ЛНАУ ім. М.В. Лисенка, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, на адресу суду надійшла письмова заява режисера, актора, громадського діяча, військовослужбовця, директора державного підприємства «Кримський Дім» ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В своїх заявах повідомляють суду про бажання взяти підозрюваного ОСОБА_4 на поруки, оскільки останній позитивно характеризується, займається волонтерською діяльністю, позиціонує себе як небайдужий, освідчений та патріотичний громадянин, порядний сім'янин та віруюча людина. Просили передати ОСОБА_4 , їм на поруки із покладенням обов'язку доставити підозрюваного до органу досудового розслідування та суду за першою вимогою.
Так, слідчий суддя приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення таких заяв, виходячи з наступного.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговують особи, які звертається із заявами про взяття на поруки, слідчий суддя зазначає, що ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_4 позитивно характеризується, оцінюються слідчим суддею критично, оскільки зазначені обставини жодним чином не стали для підозрюваного тим стримуючим фактором, який би запобіг ймовірному вчиненню підозрюваним вищезазначених кримінальних правопорушень, а тому з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 дій, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного кримінального провадження.
Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.
З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , його активну роль у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає, що будь-який більш м'який запобіжний захід, зокрема і домашній арешт, не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Однак, вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення злочину, його наслідки і суспільну небезпеку, особу підозрюваного, сімейний стан, стан здоров'я, його роль у вчиненні кримінальних правопорушень, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя бере до уваги, що заявлені органом досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому суд оцінює їх критично, визнає недоведеним та такими, які зазначені у клопотанні лише формально.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, вважаю за належне призначити заставу межах найвищої межі, тобто 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) грн., що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною для нього.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 182 КПК України, Такий розмір застави відповідатиме практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя при визначенні розміру застави підозрюваному ураховує підходи, закріплені у прцедентній практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Істоміна проти України»(Заява № 23312/15), згідно з якими розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатися із м. Київ та Київської області без дозволу прокурора; прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. 177, 178, 182-183, 193, 194, 196, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42025110000000390 від 10.11.2025, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України - задовольнити частково.
Застосувати в межах кримінального провадження № 42025110000000390 від 10.11.2025, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09.01. 2026 року.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатися із м. Київ та Київської області без дозволу прокурора; прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави не може перевищувати 2 (двох) місяців з дня постановлення ухвали суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Заяви ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про взяття підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на поруки - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1