печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56146/25-к
11 листопада 2025 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ;
захисника - адвоката ОСОБА_4 ;
підозрюваного- ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12024000000001564 від 30.07.2024, про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця Київської області, міста Біла Церква, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, не адвоката, не депутата,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України, -
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , за погодженням заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024000000001564 від 30.07.2024, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підставою для продовження строку тримання підозрюваного під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України, а також наявність ризиків, які не зменшились, продовжують існувати та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024000000001564 від 30.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування 18.09.2025 у відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суть підозри обгрунтовує наступним.
Так, досудовим розслідуванням установлено, що приблизно на початку 2024 року двоє громадян України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 створили злочинну організацію з метою заволодіння коштами шляхом обману (вчинення шахрайських дій) по відношенню до громадян країн Центральної Азії, зокрема Республіки Казахсатан.
Із цією ОСОБА_7 та ОСОБА_8 орендували офісне приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке обладнали під так званий «кол-центр» та облаштували комп'ютерною технікою і іншими засобами електронних комунікацій, включаючи інформаційно-комунікаційні технології, програмні, програмно-апаратні засоби, інші технічні та технологічні засоби і обладнання для використання їх у вчиненні обману потерпілих.
До складу злочинної організації ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залучили інших громадян України, між якими розподілили наступні ролі:
ОСОБА_5 , який діяв у ролі так званого «хеда», був довіреною особою організаторів, що здійснює повний безпосередній контроль за діяльністю інших учасників злочинної організації у кол-центрі.
ОСОБА_9 - «шифт-менеджер» (особа, що систематизує потерпілих, так званих лідів, у CRM cистемі та передає дані потенційних потерпілих для подальшої роботи з ними іншим учасникам),
ОСОБА_10 - «директор грошей» (особа, яка здійснює грошові розрахунки для забезпечення діяльності кол-центру),
ОСОБА_11 - «тім-лідер» (здійснюють контроль за діяльністю нижчих за рангом учасників - «агентів».
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 - «агенти» (особи, що безпосередньо контактують з потерпілими та спонукають до оплати за неіснуючі послуги), та інші учасники злочинної організації.
Невстановлені на даний час особи, які виконували ролі «арбітражників» (особа, що здійснює пошук потенційних потерпілих та отримує їхні анкетні та контакті дані), айчарів та інших.
У відповідності до розробленого ними злочинного плану працівники вказаного кол-центру на веб-ресурсах Facebook, Instagram, Google, тощо, які налаштовані на мешканців Республіки Казахстан, розміщували онлайн-оголошення та реклами з інформацією про надання юридичних послуг у сфері процедури - chargeback, тобто учасники злочинної організації пропонували юридичні послуги особам осіб, які раніше мали намір здійснювати торгівлю на міжнародному ринку типу Форекс, цінними паперами, акціями, облігаціями, ф'ючерсами, опціонами тощо, чи мали намір взяти кредит в фінансових установах, однак були ошукані псевдо брокерськими компаніями чи псевдо фінансовими установами та втратили свої кошти («інвестиції»).
Дані рекламні оголошення містили короткий текст із обіцянкою повернути втрачені інвестиції, зокрема: «Брокер не виплатив тобі зароблені кошти? - Наша юридична компанія допоможе!», що створювало у потерпілих надію та уяву у можливості юридично і законно врегулювати повернення їм коштів.
У разі згоди потерпілих на співпрацю учасники злочинної організації перенаправляли їх на веб- ресурси, так звані односторінкові сайти «лендинг», які імітували офіційні сайти юридичних компаній та де останні залишали свої дані для зв'язку з ними.
Далі учасники злочинної організації з використанням SІP-телефонію та месенджер Ватсап телефонували таким особам та представлялися під вигаданими іменами працівниками юридичних компаній, уточнювали анкетні дані «клієнта»: П.І.Б, дату народження, місце реєстрації, контактний номер телефону, електронну поштову скриньку, тощо, та розповідали про свої послуги, як юриста з повернення втрачених інвестицій.
У разі, якщо потерпілий просив зателефонувати йому через відео- зв'язок, учасники злочинної організації так звані «агенти», під час спілкування використовували технологію «Deepfake», що дозволяло їм у режимі реального часу під час відео дзвінків змінювати своє обличчя на інше та приховувати себе з метою конспірації.
Потерпілий, будучи введеним в оману та перебуваючи під психологічним впливом щодо повернення втрачених коштів юридичним шляхом, виконував подальші вказівки «агента», зокрема надавав письмову згоду на те, що у разі позитивного результату процедури ІНФОРМАЦІЯ_2 , після повного повернення йому коштів, він зобов'язується сплатити юридичній компанії 10% від поверненої йому суми, створював крипто гаманець, начебто на який будуть зараховані його кошти, заповнював різного роду бланки та заяви, тощо.
Далі учасник злочинної організації, так званий агент «агент» здійснював підробку листа від імені ІНФОРМАЦІЯ_3 , надсилав його потерпілому та повідомляв, що його втрачені кошти знайдені та наразі «заморожені» системою ІНФОРМАЦІЯ_3 , але їх можна легко повернути звідти, виконавши різного роду дії та заходи, за які необхідно сплатити ту чи іншу суму.
Учасники злочинної організації підробляли різного роду документи різноманітних державних та комерційних установ, які містять відомості про те, що кошти потерпілих відшукані та можуть бути їм повернені у разі сплати певних сум за вчинення тих чи інших дій та шляхом надсилання електронних повідомлень пред'явили їх потерпілим, яких у злочинній діяльності називали «лід», чим остаточно переконували їх у можливості повернути втрачені кошти та здійсненні оплати за операції, які будуть виникати в ході процедури ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Указані методи шахрайських дій, складалися з різних вигаданих заходів, які спонукали потерпілого неодноразово перераховувати свої кошти, для того щоб отримати раніше втрачені кошти у вигляді псевдо-інвестицій, а саме: необхідно пройти фінансову верифікацію, сплатити за легалізацію коштів перед тим, як їх повернуть, сплатити попередній податок на прибуток, сплатити судовий збір за перемогу у міжнародному арбітражному суді, тощо.
Учасники злочинної організації, створеної організаторами злочинної організації ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , так звані «агенти» , використовували різні приводи для шахрайського заволодіння коштами потерпілого, у різній послідовності, створювали нові та удосконалювали старі.
У випадку, якщо потерпілий не мав подальшої фінансової можливості щодо перерахування власних коштів на підконтрольні рахунки злочинної організації, учасники злочинної організації, здійснювали «закриття» клієнта, тобто потерпілого, що полягало у припиненні будь-якої комунікації з ним та неповернення коштів.
На останньому етапі вчинення кримінальних правопорушень, учасник злочинної організації, «директор грошей», вчиняв злочинні дії, спрямовані для виведення коштів, здобутих злочинним шляхом, у легальний обіг шляхом використання підконтрольних учасникам злочинної організації банківських рахунків та критповалютних гаманців, обготівковуючи їх та використовували їх для власних потреб та підтримання функціонування злочинної організації у майбутньому.
Таким чином, вказана злочинна організація в складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у період часу з 29.04.2025 по 08.08.2025 року шляхом обману заволоділа коштами громадян республіки Казахстан ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 на загальну суму 2 034 630 грн.
Беручи до уваги вказані обставини, а також те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, сторона обвинувачення приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде дієвим та ефективним.
Строк дії застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає, проте в даному кримінальному провадженні продовжують проводитися слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.
Слідчі (розшукові) та процесуальні дії, які необхідно провести та завершити, в сукупності із зібраними доказами, матимуть важливе значення для судового розгляду, оскільки нададуть суду можливість всебічно, повно й неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження, оцінити кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття законного процесуального рішення та забезпечення дієвості кримінального провадження.
Вищевказані процесуальні дії не були здійснені раніше, внаслідок особливої складності провадження та проведення в цей час інших першочергових та невідкладних слідчих (розшукових) і процесуальних дій, їх обсягу та специфіки, а також судових експертиз, а необхідність у проведенні окремих з них, виникла лише після зібрання доказів, зазначених у клопотанні.
На теперішній час встановлені слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, у зв'язку з чим сторона обвинувачення вважає, що є підстави для продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав у ньому зазначених. Зауважив, що підозра є цілком обгрунтованою належними доказами, а продовження існування ризиків у кримінальному провадженні є доведеним.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та абсолютно не доведено ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
В задоволенні клопотання сторони обвинувачення просили відмовити, або застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, письмові заперечення та докази, якими такі заперечення обгрунтовуються, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Так, встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024000000001564 від 30.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування в рамках вказаного кримінального провадження, 18.09.2025 у відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Виходячи з наявних матеріалах даних, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, зокрема, а саме:
- матеріалами, отриманими компетентними органами Республіки Казахстан, у тому числі у межах співробітництва спільної слідчої групи між Республікою Казахстан та Україною у відповідності до Договору про допомогу у кримінальних справах;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 , від 16.09.2024, яка показала, що у період з 29.04.2024 по 11.06.2024 з нею зв'язувалися ніби то співробітники юридичної компанії « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та « ІНФОРМАЦІЯ_5 », які переконали останню, що для повернення раніше втрачених коштів їй необхідно перерахувати ще кошти на зазначені працівниками «юридичних компаній» рахунки, що вона і зробила, будучи введеною в оману. Таким чином потерпілій завдано збитків на 1 360 995 теньге, що еквівалентно становить 122 187 грн.;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16 від 14.09.2024, який показав, що у період з 06.06.2024 по 10.07.2024 з ним зв'язувалися ніби то співробітники юридичної компанії, які переконали останнього, що для повернення раніше втрачених коштів йому необхідно перерахувати ще кошти на зазначені працівниками «юридичних компаній» рахунки, що він і зробив, будучи введеним в оману. Таким чином потерпілому завдано збитків на 2 823 686 теньге, що еквівалентно становить 251 153 грн.;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_17 від 19.10.2024, який показав, що починаючи з 24.06.2024 з ним зв'язувалися ніби то співробітники юридичної компанії, які переконали останнього, що для повернення раніше втрачених коштів йому необхідно перерахувати ще кошти на зазначені працівниками «юридичних компаній» рахунки, що він і зробив, будучи введеним в оману. Таким чином потерпілому завдано збитків на 330 000 теньге, що еквівалентно становить 28 668 грн.;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_18 від 20.09.2024, яка показала, що починаючи з 12.07.2024 з нею зв'язувалися ніби то співробітники юридичної компанії, які переконали останню, що для повернення раніше втрачених коштів їй необхідно перерахувати ще кошти на зазначені працівниками «юридичних компаній» рахунки, що вона і зробила, будучи введеною в оману. Таким чином потерпілій завдано збитків на 1 800 000 теньге, що еквівалентно становить 155 405 грн.;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_19 від 16.09.2025, який показав, що у період з 16.10.2024 по 30.04.2025 з ним зв'язувалися ніби то співробітники юридичної компанії, які переконали останнього, що для повернення раніше втрачених коштів йому необхідно перерахувати ще кошти на зазначені працівниками «юридичних компаній» рахунки, що він і зробив, будучи введеним в оману. Таким чином потерпілому завдано збитків на 5 597 000 теньге, що еквівалентно становить 461 074 грн.;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_20 від 12.09.2025, який показав, що у період з 20.12.2024 по 18.06.2025 з ним зв'язувалися ніби то співробітники юридичної компанії, які переконали останнього, що для повернення раніше втрачених коштів йому необхідно перерахувати ще кошти на зазначені працівниками «юридичних компаній» рахунки, що він і зробив, будучи введеним в оману. Таким чином потерпілому завдано збитків на 10 090 119 теньге, що еквівалентно становить 808 673 грн.;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_21 , від 13.09.2025, яка показала, що у період з 03.03.2025 по 08.08.2025 з нею зв'язувалися ніби то співробітники юридичної компанії, які переконали останню, що для повернення раніше втрачених коштів їй необхідно перерахувати ще кошти на зазначені працівниками «юридичних компаній» рахунки, що вона і зробила, будучи введеною в оману. Таким чином потерпілому завдано збитків на 545 892 теньге та 140 доларів США, що еквівалентно становить 85 016 грн.;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_24 , від 15.09.2025, яка показала, що у період з період з 30.04.2025 по 15.09.2025 з нею зв'язувалися ніби то співробітники юридичної компанії, які переконали останню, що для повернення раніше втрачених коштів їй необхідно перерахувати ще кошти на зазначені працівниками «юридичних компаній» рахунки, що вона і зробила, будучи введеною в оману. Таким чином потерпілому завдано збитків на 545 610 000 теньге, що еквівалентно становить 49 076 грн грн.;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_23 від 13.09.2025, який показав, що з ним зв'язувалися ніби то співробітники юридичної компанії, які переконали останнього, що для повернення раніше втрачених коштів йому необхідно перерахувати ще кошти на зазначені працівниками «юридичних компаній» рахунки, що він і зробив, будучи введеним в оману. Таким чином потерпілому завдано збитків на 954 000 теньге, що еквівалентно становить 73 387 грн.;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності злочинної організації у порядку ст.272 КПК України від 03.09.2025, у відповідності до якого установлені організатори та учасники злочинної організації, її структурна ієрархія, методи конспірації та псевдоніми, місця, методи, способи, часові проміжки вчинення кримінальних правопорушень, потерпілі та інші обставини, що мають значення для досудового розслідування;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи, яка залучена до конфіденційного співробітництва, від 28.08.2025, у відповідності до якого установлені організатори та учасники злочинної організації, її структурна ієрархія, методи конспірації та псевдоніми, місця, способи, часові проміжки вчинення кримінальних правопорушень, потерпілі та інші обставини, що мають значення для досудового розслідування;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступного місця, а саме: офісного приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , від 28.08.2025, у відповідності до якого установлено та зафіксовано, що за вказаною адресою організатори та учасники злочинної організації упродовж тривалого часу вчиняли шахрайське заволодіння чужим майно, де зберігається засоби та знаряддя вчинення злочинів та інші сліди злочинної діяльності;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи ОСОБА_8 , від 28.08.2025, у відповідності до якого установлені організатори та учасники злочинної організації, її структурна ієрархія, методи конспірації та псевдоніми, місця, способи, часові проміжки вчинення кримінальних правопорушень, потерпілі та інші обставини, що мають значення для досудового розслідування;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи ОСОБА_7 , від 28.08.2025, у відповідності до якого зафіксоване приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , де мало місце вчинення злочинів та організатора ОСОБА_7 ;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи ОСОБА_11 , від 28.08.2025, у відповідності до якого установлено місце вчинення кримінальних правопорушень та інші обставини, що мають значення для досудового розслідування;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 , від 14.10.2025, у відповідності якого установлені організатори та учасники злочинної організації, її структурна ієрархія, методи конспірації та псевдоніми, місця, способи, часові проміжки вчинення кримінальних правопорушень, потерпілі та інші обставини, що мають значення для досудового розслідування.
Відтак доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є безпідставними.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Слідчий суддя також враховує, що при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчим суддею враховувались обставини, що дають підстави підозрювати останнього у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Зокрема, 19.09.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва по справі № 757/45831/25-к до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою, у межах досудового розслідування строком до 14.11.2025 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначено у межах 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1514 000 гри, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні.
10.11.2025 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 18.12.2025 включно, оскільки у даному кримінальному провадженні необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, що потребує додаткового часу, зокрема наступне:
- оглянути речі та документи, які були вилучені під час проведення обшуків;
- розсекретити усі матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні;
- отримати тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні операторів мобільного зв'язку та оглянути їх;
- отримати тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні особи, що надавала в користування приміщення за місцем вчинення кримінального правопорушення;
- встановити та допитати всіх свідків, можливих очевидців вчинення злочинів;
- продовжити строки дії запобіжних заходів щодо підозрюваних;
- надати оцінку сукупності зібраних доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку з метою вирішення питання щодо повідомлення про підозру іншим особам у вчиненні кримінального правопорушення з урахуванням встановлених фактичних обставин у кримінальному провадженні;
- у відповідності до ст. 290 КПК України повідомити підозрюваних та захисників про завершення досудового розслідування та надати доступ до матеріалів досудового розслідування, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;??
- прийняти процесуальне рішення згідно ст. 283 КПК України;??
- виконати інші слідчі та процесуальні дії, потреба у яких виникне в ході досудового розслідування.
Слідчі (розшукові) та процесуальні дії, які необхідно провести та завершити, в сукупності із зібраними доказами, матимуть важливе значення для судового розгляду, оскільки нададуть суду можливість всебічно, повно й неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження, оцінити кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття законного процесуального рішення та забезпечення дієвості кримінального провадження.
За положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя вважає, що ризики, які були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідно продовжити останньому запобіжний захід, що буде співмірним з існуючими ризиками та достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування, суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів вчинених злочинною організацією, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 (дванадцяти) років та вагомість наявних на даній стадії досудового слідства доказів суттєво збільшує вказаний ризик. Це вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризик, передбачений п.п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 з метою ухилення від відповідальності, під страхом суворого покарання, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному проваджені з числа осіб, на ім'я яких відкривалися карткові рахунки, які використовувалися для переказу коштів від потерпілих, інших учасників злочинної організації, які на даний час не встановлені досудовим розслідуванням, тощо, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановленню істини у кримінальному провадженні.
Разом з цим, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Разом з цим, суд вважає, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризиків того, що ОСОБА_5 може перешкоджати провадженню іншим чином, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється оскільки вони жодним чином не підтверджений, а у клопотанні зроблено тільки формальне посилання на нього.
Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Відповідно до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Даних про наявність підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, у тому числі і домашнього арешту, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено, а відповідно клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, з урахуванням особи підозрюваного та встановлення обґрунтованості підозри, продовження існування ризиків відносно ОСОБА_5 , які не зменшились з часу застосування, продовження запобіжного заходу, беручи до уваги, те, що на даний час у зазначеному кримінальному провадженні продовжують проводитися слідчі та розшукові дії, слідчий суддя доходить висновку про задоволення клопотання слідчого та продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , в межах строку досудового розслідування.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, слідчий суддя бере до уваги, що протягом часу перебування підозрюваного. під вартою ступінь ризиків зменшився, а з моменту попереднього строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою змінилися обставини, які мають вплив при вирішенні питання про запобіжний захід.
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави як альтернативного запобіжного заходу підлягає зменшенню до 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 605 600, 00 ( шістсот п'ять тисяч шісот) грн.
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України вважаю необхідним покласти на підозрюваного у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну..
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання- задовольнити.
Продовжити у кримінальному провадженні №12024000000001564 від 30.07.2024 підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, тобто до 18.12.2025 року, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 605 600, 00 ( шістсот п'ять тисяч шісот) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ІНФОРМАЦІЯ_6
ЄДРПОУ банку: НОМЕР_1 ;
р/р НОМЕР_3
Банк одержувача: ІНФОРМАЦІЯ_7 . МФО НОМЕР_2 ;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18.12.2025 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1