печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49606/25-п
11 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП -не відомий;
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
11.09.2025 о 00 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Липська, 5 вчинив дрібне хуліганство, а саме: виражався нецензурною лайкою у приміщенні готелю, чим порушив громадський порядок і спокій громадян та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 про місце, день і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, заяв про відкладення судового засідання або з інших процесуальних питань не надходило. Відтак, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
За такого, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 109989 від 11.09.2025; відеозаписом з боді камер.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка у громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд у відповідності до положень ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, і вважає можливим призначити стягнення у виді штрафу.
На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 173, 283-287 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 119 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушником стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення до виконання 3 (три) місяці.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Світлана ГРЕЧАНА