печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59495/24-ц
пр. 2-4737/25
17 вересня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явилася,
представника третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут економічних реформ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут економічних реформ» (далі - відповідач, ТОВ «Інститут економічних реформ»), в якому просить:
- стягнути з ТОВ «Інститут економічних реформ» на користь позивача компенсацію втрати частини заробітної плати за період затримки розрахунку з серпня 2001 року по грудень 2024 року у розмірі 334 500,00 грн;
- стягнути з ТОВ «Інститут економічних реформ» на користь позивача компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходилась цивільна справа № 757/10634/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інститут економічних реформ» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
У червні 2002 року позивач звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Редакційна Рада» та ін. з вимогою стягнути заробітну плату, втрачений заробіток за період вимушеного прогулу, компенсацію за невикористану відпустку та відшкодувати завдану моральну шкоду.
Заочним рішенням від 12.06.2008 року у справі № 2-524-1/08 суд постановив: стягнути з ТОВ «Редакційна Рада» на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн заробітної плати за серпень-вересень 2001 року, 46 500,00 грн - втраченого заробітку за період вимушеного прогулу, 1 500,00 грн компенсації за невикористану відпустку, 10 000,00 грн моральної шкоди, загалом 61 000,00 грн.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10.09.2008 року зазначене рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
3 2008 року ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві неодноразово відкривав виконавче провадження по справі № 2-254-1/08 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва на підставі заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2008 року, ухвали апеляційного суду м. Києва від 10.09.2008 року, ухвали Печерського районного суду м. Києва від 29.05.2009 року, ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2010 року про стягнення з ТОВ «Інститут економічних реформ» на мою користь заробітної плати за серпень-вересень 2001 року в сумі 3 000,00 грн, 46500,00 грн втраченого заробітку за період вимушеного прогулу, компенсацію за невикористану відпустку за 2001 рік в сумі 15 000,00 грн, моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн - загалом 61 000,00 грн.
Ухвалою від 06.09.2011 року Апеляційний суд м. Києва замінив боржника у виконавчому провадженні з ТОВ «Редакційна Рада» на ТОВ «Інститут економічних реформ», поклавши відповідальність за затримку виплати заробітної плати на правонаступника видавця газети «Вечірні Вісті».
У березні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ «Інститут економічних реформ» про стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням судового рішення.
Рішенням від 25.08.2016 року у справі № 757/10634/15-ц Апеляційний суд м. Києва частково задовольнив позов, постановивши стягнути з ТОВ «Інститут економічних реформ» на користь позивача заробітну плату у розмірі 105 000,00 грн. та компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
На підставі виконавчого листа від 14.09.2016 року № 757/10634/15-ц було відкрито ВП № НОМЕР_1.
11.02.2020 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/10634/15-ц, частково задоволено скаргу позивача на бездіяльність Департаменту ДВС МЮУ. Визнано неправомірною бездіяльність начальника та старшого державного виконавця Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮУ (м. Київ) щодо невжиття заходів по зверненню стягнення на кошти боржника у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1. Зобов'язано державного виконавця Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮУ (м. Київ) Валевського О.О., в порядку ч. 4 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження», у ВП № НОМЕР_1 щодо виконання виконавчого листа у справі № 757/10634/15-ц про стягнення з ТОВ «Інститут економічних реформ» на користь ОСОБА_1 115 000,00 грн. звернути стягнення на кошти боржника, які були стягнуті Департаментом ДВС МЮУ за рішенням № 61561/08 Європейського суду з прав людини в сумі 123 472,19 грн у ВП № НОМЕР_2.
Зазначену ухвалу суду виконано. Постановою Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮУ (м. Київ) від 14.06.2024 року підтверджується, що з ТОВ «Інститут економічних реформ» стягнуто на користь 115 000,00 грн., з яких 105 000 грн. складає заробітна плата.
Як встановлено заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2008 року у справі № 2-524-1/08, заробітна плата позивача становила 1 500,00 грн на місяць; заробітна плата не виплачувалась з серпня 2001 року. Станом на грудень 2024 року порушення терміну виплати заробітної плати, визначеного у ст. 116 К3пП, складає 293 місяці. Спір про розмір середнього щомісячного доходу відсутній.
Таким чином, станом на грудень 2024 року загальний розмір заборгованості із заробітної плати за період серпень 2001 - грудень 2024 року становить 469 261,00 грн. За винятком 105 000 грн. (кошти, які було стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 за ВП № НОМЕР_1), розмір компенсації за затримку виплати заробітної плати дорівнює 334 500,00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду. Зазначає, що невиплата заробітної плати поставила її та її родину в скрутне матеріальне становище. З метою захисту свого законного права користуватися результатами своєї праці позивачу довелося понад двадцять років вживати надзвичайних зусиль для протидії протиправним діям відповідача із саботування ним рішень судів про виплату позивачу заборгованості із заробітної плати. Внаслідок неможливості користуватися належним позивачу майном були істотно порушені мої невід'ємні, невідчужувані права, ті права, які випливають з самої людської природи кожного індивіда.
Відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам більш ніж за один місяць, виплата їх не в повному обсязі карається відповідно до ст. 265 К3пП, ст. 41 КУпАП, ст.175 ККУ.
Також зазначає, що протиправна поведінка відповідача призвела до стійкого розладу здоров'я позивача, оскільки починаючи з 2002 року, з моменту подання позову до Печерського районного суду м. Києва за захистом своїх трудових прав, позивач перебуває під постійним впливом зазначених стресогенних факторів, що призвело до хронічних серцево-судинних захворювань з високим ступенем ризику, вплинуло на психічне та фізичне здоров'я позивача, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Шевченківського району м. Києва.
Еквівалентом завданої позивачу моральної шкоди та справедливим розміром належної їй компенсації за майже 25 років поневірянь по судових та правоохоронних інстанціях за захистом своїх порушених прав, за витрачання часу на те, щоб відповідач виконав вимоги закону - позивачем визначено 1 000 000,00 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут економічних реформ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27.03.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.03.2025 року відкладено розгляд справи на 20.05.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2025 року відкладено розгляд справи на 17.09.2025 року.
Позивач у судове засідання не з'явилася; про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином; подала до суду заяву у якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; відзив на позов не подав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що згідно з даних Єдиного державного реєстру судових рішень наявна ухвала Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2010 року у справі № 2-524-1/08 про заміну сторони виконавчого провадження боржника у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Редакційна Рада» про стягнення заробітної плати з ТОВ «Редакційна Рада» на ТОВ «Інститут економічних реформ».
Із мотивувальної частини зазначеної ухвали вбачається, що заочним рішенням від 12.06.2008 року у справі суд постановив: стягнути з ТОВ «Редакційна Рада» на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн заробітної плати за серпень-вересень 2001 року, 46 500,00 грн - втраченого заробітку за період вимушеного прогулу, 1 500,00 грн компенсації за невикористану відпустку, 10 000,00 грн моральної шкоди, загалом 61 000,00 грн.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.09.2008 року зазначене рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Також, згідно з даних Єдиного державного реєстру судових рішень наявна цивільна справа № 757/10634/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інститут економічних реформ» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23.12.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25.08.2016 року заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 23.12.2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову, стягнуто з ТОВ «Інститут економічних реформ» на користь ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі 105 000,00 грн та компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
На підставі виконавчого листа від 14.09.2016 року № 757/10634/15-ц було відкрито ВП № НОМЕР_1.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2020 року у справі № 757/10634/15-ц, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду 14.02.2022 року, частково задоволено скаргу позивача на бездіяльність Департаменту ДВС МЮУ. Визнано неправомірною бездіяльність начальника та старшого державного виконавця Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮУ (м. Київ) щодо невжиття заходів по зверненню стягнення на кошти боржника у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1. Зобов'язано державного виконавця Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮУ (м. Київ) Валевського О.О., в порядку ч. 4 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження», у ВП № НОМЕР_1 щодо виконання виконавчого листа у справі № 757/10634/15-ц про стягнення з ТОВ «Інститут економічних реформ» на користь ОСОБА_1 115 000,00 грн. звернути стягнення на кошти боржника, які були стягнуті Департаментом ДВС МЮУ за рішенням № 61561/08 Європейського суду з прав людини в сумі 123 472,19 грн у ВП № НОМЕР_2.
Постановою Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮУ (м. Київ) від 14.06.2024 року № НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 757/10634/15 вбачається, що з ТОВ «Інститут економічних реформ» стягнуто на користь 115 000,00 грн., з яких 105 000 грн. складає заробітна плата.
Згідно із статтею 43 Конституції України, гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі статтею 97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно статті 22 цього Закону суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Згідно з частиною першою статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника (стаття 117 КЗпП України).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Позивач звертаючись до суду із указаним позовом зазначала, що загальний розмір заборгованості із заробітної плати за період із серпня 2001 року по грудень 2024 року станом на грудень 2024 року становить 469 261,00 грн., за винятком 105 000,00 грн. (кошти, які було стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 за ВП № НОМЕР_1), розмір компенсації за затримку виплати заробітної плати дорівнює 334 500,00 грн.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25.08.2016 року у справі № 757/10634/15-ц, встановлено, що постановою головного державного виконавця державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Диких О., від 24.06.2016 року було відновлено виконавче провадження за виконавчим листом №2-524-1/08, виданого 19.08.2010 року на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2008 року.
Даних про виконання рішення суду в матеріалах справи відсутні.
Апеляційний суд встановивши, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.09.2011 року було замінено боржника у виконавчому провадженні - з ТОВ «Редакційна рада» на ТОВ «Інститут економічних реформ», позивач зазначила в позовній заяві в якості відповідача також ТОВ «Інститут економічних реформ», яке є видавником газети «Вечірні вісті», дійшов висновку, що відповідальність за затримку виплати позивачу заробітної плати має бути покладено на ТОВ «Інститут економічних реформ», відтак на користь позивача має бути стягнуто середній заробіток за 70 місяців, що становить 105 000,00 грн.
Оскільки, спірний період був предметом розгляду справи № 757/10634/15-ц і апеляційним судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позову з підстав, зокрема, що відсутні даних про виконання рішення суду № 2-524-1/08, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 116, 117, Кодексу законів про працю України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273-275, 279, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут економічних реформ» про стягнення заборгованості по заробітній платі - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 29.09.2025 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ