печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22587/25-ц
Пр. № 2-6586/25
06 жовтня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача-1: не з'явився,
відповідача-2: не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (далі - позивач, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва») звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1, ОСОБА_3), ОСОБА_2 (далі - відповідач-1, ОСОБА_2 ) в якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за спожиті послуги з експлуатації будинку та прибудинкової території у розмірі 63 405,16 грн., та стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Будинок АДРЕСА_2 був переданий на баланс КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва». Відповідачі не здійснюють оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території, чим порушує вимоги ст. 162 ЖК України та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року. За період часу з 01.12.2019 року по 01.03.2025 року заборгованість відповідачів становить 63 405,16 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 року справу розподілено та 19.05.2025 року передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідачів щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) таких фізичних осіб.
20.05.2025 року отримано Відповідь № 1392852 від 20.05.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, згідно якої, даних щодо ОСОБА_2 в реєстрі не знайдено.
20.05.2025 року отримано Відповідь № 1393908 від 20.05.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, згідно якої, даних щодо ОСОБА_1 в реєстрі не знайдено.
20.05.2025 року зроблено запит щодо доступу до персональних даних на адресу Комунального підприємства «Головний інформаційно-обслуговувальний центр» реєстру Територіальної громади м. Києва та 29.05.2025 року отримано Витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва, згідно якої, в квартирі АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.05.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.08.2025 року.
07.08.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2025 року, у зв'язку із неявкою відповідачів, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 06.10.2025 року.
В судове засідання 06.10.2025 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заяві від 07.08.2025 року просив розглядати справу за його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі про розгляд справи повідомлені належним чином, про що свідчить направлення останнім судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверти повернулися на адресу суду з відмітками поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Отже, оскільки копія позовної заяви з додатками, ухвала суду та судова повістка були направлені відповідачам на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останніх, проте, конверти повернулися із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідачі про зміну адреси суд не повідомляли, то суд вважає, що ухвала суду та судові повістки відповідачам вручені.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подав, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у заяві від 07.08.2025 року.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суд встановив, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 11.07.2024 року № 386407922 (а. с. 7).
Розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 20.09.2013 року № 509 «Про перезакріплення майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві адміністрації» передбачено здійснення перезакріплення об'єктів житлового фонду разом з вбудованими нежилими приміщеннями з балансів комунальних підприємств по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс», «Печерська брама», «Хрещатик» та «Печерськжитло» на баланс Комунального підприємства «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва, яке згідно з розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації» від 28.01.2015 року № 48 перейменовано в Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва».
Отже, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» є балансоутримувачем будинків комунальної власності у Печерському районі м. Києва та є житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує будинок АДРЕСА_2 .
Нарахування за надані послуги здійснюються, враховуючи витрати Підприємства, на умовах чинного договору. Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території був опублікований у випуску газети «Хрещатик» від 14.07.2015 року № 99 (4695) як договір приєднання відповідно до ст. 634 ЦК України.
Відповідно до Закону України від 24.06.2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», який втратив чинність на підставі Закону України від 09.11.2017 року № 2189-VIII до 10.06.2018 року тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій розраховувалися виконавцями цих послуг по кожному будинку окремо та встановлювалися органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 10 Житлового кодексу УРСР (відповідно до Закону України «Про дерадянізацію законодавства України» від 21.04.2022 року, внесено зміни у Житловому кодексі Української РСР, а саме, назву викладено в такій редакції: «Житловий кодекс України») (далі - ЖК України), громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.
Згідно ч. 2 ст. 24 ЖК України, житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.
Як визначено у п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон), споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
За приписами п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону, споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; використовувати приміщення житлового будинку і гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
Отже, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує.
За положеннями ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, ця стаття встановлює презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, незалежно від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому прав володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку з утримання належного йому на праві власності майна може створювати небезпеку для третіх осіб.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як визначено у ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачі одержують житлово-комунальні послуги, проте, за них не сплачують в установленому законом порядку.
Так, за період часу з 01.12.2019 року по 01.03.2025 року заборгованість відповідачів становить 63 405,16 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (а. с. 5-6).
Згідно зі статтею 13 Конституції України, власність зобов'язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Отже, з відповідачів підлягає стягненню заборгованість, виходячи з розміру їхніх часток у квартирі.
Так, ОСОБА_4 належить 1/2 частин квартири, відтак, заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, яка підлягає стягненню на користь позивача з відповідвача-1 становить 31 702,58 грн. (63 405,16 грн. х 0,5). ОСОБА_2 належить 1/2 частин квартири, відтак, заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, яка підлягає стягненню на користь позивача з відповідвача-2 становить 31 702,58 грн. (63 405,16 грн. х 0,5).
Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачами не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження оплати житлово-комунальних послуг у визначеному чинним законодавством розмірі.
За таких обставин, позов КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 322674 від 13.05.2025 року. Інших доказів на підтвердження понесення судових витрат сторонами не надано.
З урахуванням положень ст. 360 ЦК України з відповідача-1 на користь позивача підлягає відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 514,00 грн. (0,5% від 3 028,00 грн.), а з відповідача-2 на користь позивача підлягає відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 514,00 грн. (0,5 % від 3 028,00 грн.).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 24 Житлового кодексу України, ст. ст. 11, 319, 322, 360, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 280-289, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» заборгованість за спожиті комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період часу з 01.12.2019 року по 01.03.2025 року у розмірі 31 702 (тридцять одна тисяча сімсот дві) грн. 58 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» заборгованість за спожиті комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період часу з 01.12.2019 року по 01.03.2025 року у розмірі 31 702 (тридцять одна тисяча сімсот дві) грн. 58 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» 1 514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» 1 514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», 01021, м. Київ, пров. Івана Мар'яненка, буд. 7, ЄДРПОУ 35692211.
Відповідач-1: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач-2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 06.10.2025 року.
Суддя І.В. Григоренко