печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27564/20-ц
22 вересня 2025 року місто Київ Печерський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Остапчук Т.В при секретарі судових засідань Косточка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні засідання заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про розяснення судового рішення у справі № 757/27564/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,3-тя особа ТОВ ФК «ФІНІЛОН» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів,-
21.09.2021 рішенням Печерського районного суду м.Києва позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про стягнення грошових коштів задоволено частково, стягнуто із АТ КБ «ПриватБанк» на користь Позивача за договором № SАМDN01000727715002 від 07.08.2012 суму вкладу 200.000,00 доларів США та відсотки 95.726,19 дол.США. В іншій частині відмовлено. 27.07.2022 постановою Київського апеляційного суду рішення Печерського районного суду м.Києва від 21.09.2021 - залишено без змін. 30.11.2022 рішення Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2021 та постанову Київського апеляційного суду від 27.07.2022 - залишено без змін. Отже, за підсумками остаточного розгляду справи № 757/27564/20-ц судом вирішено стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти: вклад у розмірі 200 000,00 доларів США проценти на вклад у розмірі 95 726,19 дол.США 18 квітня 2025 року до Печерського районного суду м.Києва надійшла надійшла заява АТ КБ «Приватбанк», в якій останній просив роз'яснити рішення Печерського районного, а саме просить роз'яснити: 1) чи мають суми, зазначені у резолютивній частині рішення Печерського районного суду м.Києва від 21.09.2021 у справі № 757/27564/20-ц, бути виплачені АТ КБ «ПриватБанк» Стягувачу за таким судовим рішенням з урахуванням податків та зборів, якщо такі суми підлягають обов'язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України?; 2) за рахунок яких саме коштів АТ КБ «ПриватБанк», як податковий агент, зобов'язане сплатити податки та збори до державного бюджету України, якщо сума процентів на вклад, зазначена в резолютивній частині рішення Печерського районного суду м.Києва від 21.09.2021 у справі № 757/27564/20-ц, підлягає обов'язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України?. В обґрунтування заяви посилався на те, що суд своїм рішенням захистив право позивача на стягнення грошових коштів з AT КБ «ПРИВАТБАНК», однак під час ухвалення рішення не врахував, що суми, які підлягають виплаті позивачу, є його доходом. Відповідно до імперативних нормПК України, податки з цих сум AT КБ «ПРИВАТБАНК», як податковий агент, зобов'язаний сплатити в момент виплати таких доходів, при цьому ці податки сплачуються за рахунок сум, які підлягають виплаті. Відповідно до ч.ч.1, 2ст.271ЦПК Україниза заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 (провадження №14-65цс20) вказано, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Отже, за змістом ст.271 ЦПК Українироз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі. Діюче процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації. Як вбачається зі змісту заяви, банк просив роз'яснити судове рішення щодо питання оподаткування відсотків за договором депозиту (вкладу) та подав заяву про розгляд справи у їх відсутність. Представником позивача було подано письмові заперечення щодо розяснення судового рішення, в яких просила відмовити АТ КБ «Приватбанк» у розясненні судового рішення Печерського районного суду м.Києва від 21.09.2021 року у справі 757/27564/20-ц. Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з наступного. На виконання рішення у даній справі Печерським районним судом м.Києва було видано 15.08.2022 виконавчий лист № 757/27564/20-ц на стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 зазначених вище коштів та відкрито виконавче провадження № 69723683 (копія постанови від 25.08.2022 про відкриття ВП № 69723683 надається), яке на сьогодні не завершено, оскільки судове рішення не виконано. Статтею 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. В свою чергу, стягнуті за рішенням суду з Банку проценти на вклад за своєю правовою природою є доходом Стягувача (фізичної особи) та відповідно до законодавства України такий дохід підлягає оподаткуванню. Приймаючи судове рішення у цій справі, Печерським районним судом м.Києва не були враховані положення Податкового Кодексу, які є імперативними і обов'язковими до виконання. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюєПодатковий кодекс України. Податковий кодекс Українирегулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема встановлює вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно достатті 18 ПК Україниподатковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків. Згідно з підпунктом162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК Україниплатником податку є податкові агенти. Відповідно до підпункту164.1.1 пункту 164.1 статті 164 ПК Українизагальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Згідно з підпунктом170.4.1 пункту 170.4 статті 170 ПК Україниподатковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. Податковим агентом у строки, визначені цим Кодексом для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною пунктом167.1 статті 167цьогоКодексу, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці. Доходи, зазначені у цьому підпункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування. ПоложенняПК Українивизначають поняття «пасивні доходи», яке означає, зокрема, такі доходи, як проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, а також встановлюють ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування. Згідно з підпунктом164.2.8 пункту 164.2 статті 164 ПК Українидо загального оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи особи. У підпункті14.1.268 пункту 14.1 статті 14 ПК Українинаведено перелік визначених законодавцем видів пасивного доходу. Одним із видів такого доходу є, зокрема, проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інші проценти (у тому числі дисконтні доходи). Визначення терміна «проценти» міститься у підпункті14.1.206 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включається, зокрема, платіж за використання коштів, залучених у депозит. Ураховуючи положення підпунктів170.4.1і 170.4.2 пункту170.4 статті 170 ПК Українита Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій та операцій з ощадними сертифікатами банку, затвердженепостановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року №516, банк або інша фінансова установа виступає у ролі податкового агента і автоматично здійснює нарахування та стягнення процентів за депозитом. Отже, законом визначено імперативний порядок сплати податків та інших обов'язкових платежів на проценти за депозитним вкладом. Саме податковий агент здійснює нарахування та сплату цих платежів і є відповідальною за ці дії особою. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі №461/2729/22). Враховуючи викладене, суд з метою належного виконання судового рішення вважає за необхідне роз'яснити, що зазначена у рішенні Печерського районного суду міста Києва, яка підлягає стягненню з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 визначена без урахування податків. Щодо вимоги заявник про роз'яснення рішення суду в частині того за рахунок яких саме коштів AT КБ «ПРИВАТБАНК», як податковий агент, зобов'язане сплатити податки та збори до державного бюджету, якщо суми, зазначені в резолютивній частині рішення суду, підлягають обов'язковому оподаткуванню відповідно до вимогПК України, то вказане питання не було предметом розгляду в даній справі, а тому в даній частині рішення суду не підлягає роз'ясненню. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268,271 ЦПК України, суд,-
Заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про розяснення судового рішення у справі № 757/27564/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,3-тя особа ТОВ ФК «ФІНІЛОН» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів- задовольнити частково. Роз'яснити, що зазначені у резолютивній частині рішенні Печерського районного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року по справі № 757/27564/20-ц суми, яка підлягають стягненню з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 визначена без урахування податків. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Т.В.Остапчук