21.11.2025 Справа № 756/18713/25
Справа пр. № 2-н/756/470/25
ун. № 756/18713/25
21 листопада 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Андрейчук Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
18 листопада 2025 року стягувач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у сумі 320596,57 грн та середньої заробітної плату за останній місяць у сумі 12057,98 грн.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
18 листопада 2025 року заяву передано на розгляд судді Андрейчуку Т.В.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу (ч. 1 ст. 160 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
До заяви про видачу судового наказу ОСОБА_1 долучив довідку від 27 жовтня
2025 року № 193/6.1-Д, в якій зазначено, що з 19 лютого 2013 року до 23 жовтня 2025 року він працював Державному науково-дослідному інституті інформатизації та моделювання економіки; заборгованість інституту з виплати ОСОБА_1 заробітної плати становить 320596,57 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в
ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України “Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 4 п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. П. 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
При цьому згідно з п. 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку при звільненні, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка відповідно до п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Оскільки ОСОБА_1 був звільнений 23 жовтня 2025 року, для розрахунку середнього заробітку слід брати суми виплат стягувачеві за останні два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення його з роботи (серпень-вересень 2025 року). Також для розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні стягувач повинен був надати докази на підтвердження кількості фактично відпрацьованих ОСОБА_1 днів у серпні-вересні 2025 року. Натомість у своєму розрахунку стягувач розраховує середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні діленням заробітної плати, нарахованої йому до сплати з 01 жовтня 2024 року до 30 вересня 2025 року на 12 місяців, що суперечить наведеним положенням Порядку.
ЦПК України не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що стягувачем неправильно розраховано суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у прохальній частині заяви про видачу судового наказу заявлено вимогу про стягнення “середньої заробітної плати» замість середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як передбачено ст. 117 КЗпП України, вимоги ОСОБА_1 не можна вважати безспірними, що виключає можливість розгляду справи в наказному провадженні, суддя дійшов висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу.
Керуючись ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК