20.11.2025 Справа № 756/12912/25
Унікальний №756/12912/25
Провадження №2/756/7161/25
20 листопада 2025 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.,
за участю секретаря Загороднюк В.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання кредиту №1420954664898 від 27.07.2024 ОСОБА_1 отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 5000 грн. зі строком кредитування на 120 днів з 27.07.2024 по 24.11.2024, з відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 540,20% річних (1,48% в день) від суми кредиту та реальною річною процентною ставкою від 12164,63%.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 13.08.2025 складає 23880 грн., що складається з: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8880 грн. - заборгованість за відсотками, 10000 грн. - штраф.
На підставі вище викладеного позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по справі.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26.08.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03.09.2025 постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника за наявними у справі матеріалами.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визначала частково у межах суми стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків за 20 днів користування кредитом, звернулась до суду із відзивом на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає позовні вимоги з підстав того, що кредитний договір з додатками не був укладений, позивачем не доведено факту укладання договору з відповідачем та його істотних умов, а також перерахунку коштів відповідачу, розрахунки заборгованості надані позивачем не підтверджують розмір заборгованості та не відповідають умовам договору та вимогам законодавства, відповідачем не погоджувалось жодного продовження строку кредитування понад 20 днів чи інших його умов про збільшення витрат по кредиту і не вчинялось спрямованих дій на це, окрім того, застосування позивачем підвищеної процентної ставки та нарахування штрафних санкцій є неправомірним з огляну на дію військового стану в країні.
Разом із цим, відповідач у судовому засіданні визнала факт укладення договору та отримання кредитних коштів.
Заслухавши пояснення відповідача, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи убачається, що 27.07.2024 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 , шляхом підписання анкети-заяви на отримання кредиту від 7.07.2024 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» №1420954664898, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 5000 грн. зі строком кредитування на 120 днів з 27.07.2024 по 24.11.2024, з фіксованою дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,48% від суми кредиту за кожен день користування кредитом з 1 по 20 день такого користування та з фіксованою базовою процентною ставкою у розмірі 1,48% від суми кредиту за кожен день користування кредитом після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.
Паспортом кредиту обумовлено, що процентна ставка фіксована у розмірі 540,2% річних (1,48% в день), загальні витрати за кредитом становлять 8949,40 грн., а орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 13949,40 грн. з реальною річною процентною ставкою 12164,63% річних, а також додатковим платежем у розмірі 69,40 грн. за комісію платіжної системи за погашення кредиту через особистий кабінет. Встановлено, що основна сума кредиту повертається в кінці строку дії договору чи його дострокового припинення, а проценти за користування кредитом сплачуються згідно графіку.
Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Пунктом 1.3.1 договору встановлено, що позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати, зазначену у графіку платежів, протягом дії кредиту.
Згідно з п. 1.4.3 позичальник розуміє та надає згоду товариству, зо використання базової процентної ставки є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов договору і застосовується відповідно до п. 1.4.2. договору.
Відповідно до п. 3.1 договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати переказу коштів кредиту від кредитодавця на платіжну картку позичальника до дня повернення кредиту протягом дії кредитування. У випадку невиконання зобов'язання по поверненню заборгованості у вказаний в п. 1.3. договору строк, проценти нараховуються і за період прострочення, з моменту виникнення такої прострочки.
Згідно з п. 3.6. договору проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, з дня видачі кредиту до дати фактичного повного повернення кредиту, протягом строку визначеного договором.
Пунктами 4.3.1, 4.3.2. договору позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Дотримуватись строків виконання зобов'язань передбачених цим договором, в тому числі, але не виключно щодо повернення кредиту та сплати процентів, відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 6.4. договору у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за цим договором сума кредиту за яким не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу в такому порядку: на 2 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 250 грн. (250 грн. = сума кредиту * 5%); на 4 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 1750 грн. (1750 грн. = сума кредиту * 35%); на 10 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 2000 грн. (2000 грн. = сума кредиту * 40%); на 15 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 2000 грн. (2000 грн. = сума кредиту * 40%); на 25 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 2000 грн. (2000 грн. = сума кредиту * 40%); на 30 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 2000 грн. (2000 грн. = сума кредиту * 40%); У будь-якому разі сукупна сума неустойки (штрафу) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов'язань на підставі цього договору, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Суд звертає увагу на те, що відповідач у ході розгляду справи не заперечувала факту укладання договору та отримання кредитних коштів у розмірі, визначеному договором.
Таким чином, ТОВ «ФК «Віва Капітал» належно виконало умови договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти.
Після укладення кредитного договору відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, яка станом на 13.08.2025, відповідно до наданого позивачем розрахунку, становить 23880 грн. та складається з: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8880 грн. - заборгованість за відсотками, 10000 грн. - штраф.
На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.
Водночас, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки у вигляді штрафу за порушення виконання зобов'язань за укладеним договором задоволенню не підлягають з огляду на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Як встановлено судом, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесено вищевказані зміни, набув чинності 17.03.2022.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан, дію якого на момент розгляду справи не припинено.
Отже, зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що відповідно до наданих позивачем розрахунків відповідачу нараховано 10000 грн. штрафу, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 13880 грн.
Окрім цього, між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та Адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.» було укладено договір №1 про надання правової допомоги від 02.01.2025, виписано ордер про надання правничої допомоги від 14.08.2025, складено акт виконаних робіт від 31.07.2025 (опрацювання кредитної справи боржника, надання усної консультації, опрацювання державних реєстрів з приводу майнового стану, пошук контактів боржника, його місцезнаходження згідно відкритих джерел, підготовка пропозицій дій відносно позичальника, підготовка та направлення претензії, здійснення телефонних дзвінків за відомими контактами, підготовка та подання позовних матеріалів) відповідно до яких вартість послуг за надання правової допомоги за 7,5 год. склала 10600 грн. та які були сплачені позивачем на рахунок адвокатського бюро.
Відповідно до п. 3 акту сторони не мають одна до одної жодних претензій.
Відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленою позивачем сумою витрат і просить відхилити їх з підстав відхилення позову, а у разі часткового задоволення просить зменшити витрати до 1000 грн. з підстав того, що спір який виник між сторонами є типовим та товариство має штат працівників, які можуть забезпечити представництво інтересів. Вказувала, що жодних пропозицій досудового врегулювання відповідачу не надходило, матеріали справи не містять відомостей про збір та аналіз доказів, окрім тих, які були надані товариством. Просила врахувати співмірність тіла кредиту та нарахованих відсотків із сумою пред'явлених вимог.
За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).
Водночас, як убачається з акту виконаних робіт, фактична правова допомога надана адвокатом зводилась до підготовки позовної заяви, а внесені до акту інші дії пов'язані з підготовкою позовної заяви, що є штучним збільшенням витрат на правову допомогу.
Таким чином, суд вважає, що надані стороною позивача докази не підтверджують вчинення адвокатом ряду дій, які зазначені в акті виконаних робіт, тому суд вважає, що реальні витрати на правову допомогу, які підтверджені матеріалами справи становлять 2826,66 грн.
Відповідно до п. 3 ч. ч. ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1642,97 грн.
Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (Код ЄДРПОУ 40860735, місцезнаходження: Черкаська обл., м. Шпола, вул. Таранця, буд. 20) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (Код ЄДРПОУ 40860735, місцезнаходження: Черкаська обл., м. Шпола, вул. Таранця, буд. 20) заборгованість у розмірі 13880 грн. яка складається з: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8880 грн. - заборгованість за відсотками.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (Код ЄДРПОУ 40860735, місцезнаходження: Черкаська обл., м. Шпола, вул. Таранця, буд. 20) судовий збір у розмірі 1759,99 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (Код ЄДРПОУ 40860735, місцезнаходження: Черкаська обл., м. Шпола, вул. Таранця, буд. 20) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1642,97 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 20.11.2025.
Суддя: Олексій ДИБА