27.10.2025 Справа № 756/10112/25
Унікальний № 756/10112/25
Провадження № 2/756/5797/25
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(З А О Ч Н Е)
27 жовтня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.‚
при секретарі - Омельчук М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У липні 2025 року ТОВ «Мілоан» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути заборгованість загальною сумою 21 399,25 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом 6828 грн.; заборгованості по відсотках 14221,25 грн.; заборгованості по комісії за видачу кредиту 350,00 грн. Окрім того просили стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначають, що 18.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №100482616, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 10 000,00 грн., строком на 356 днів. Відсоткова ставка за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду 1,4 відсотка в день, відсоткова ставка за користування кредитом протягом решти періоду 1,4 відсотка в день.
За твердження позивача, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 07.04.2025 р., утворилась заборгованість у розмірі 21 399,25 грн.
В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов'язань, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
В судове засідання представник позивач не з'явився, матеріали справи місять клопотання про розгляд справи з їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступне.
18.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №100482616, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 10 000,00 грн., строком на 356 днів. Відсоткова ставка за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду 1,4 відсотка в день, відсоткова ставка за користування кредитом протягом решти періоду 1,4 відсотка в день.
Представник позивача вказує, що відповідач не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості, яка у відповідності до розрахунку позивача становить 21 399,25 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом 6828 грн.; заборгованості по відсотках 14 221,25 грн.; заборгованості по комісії за видачу кредиту 350,00 грн. Окрім того просили стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 100,00 грн.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Положеннями ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім цього, ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормою ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Враховуючи вищенаведені норми, суд вважає, що у кредитних договорах, укладених після 4 грудня 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %, у разі перевищення, пункт договору про нарахування таких відсотків є нікчемним.
Враховуючи те, що позивачем нараховувались 1,4 % в день за користування кредитом, суд вважає пункт договору про нарахування таких відсотків нікчемним, отже в задоволенні позову в частині стягнення відсотків за користування кредитом потрібно відмовити. Більше того, іншого розрахунку матеріали справи не містять.
При цьому, із розрахунку заборгованості від 09.04.2025 року вбачається, що відповідач сплатила на корить позивача 3 172,00 грн., які позивач зарахував в рахунок погашення тіла кредиту, а також 11 165,53 грн., які позивач зарахував в рахунок погашення відсотків за користування кредитом.
З огляду на зазначене, враховуючи здійснені відповідачем оплати заборгованості, враховуючи визнання нікчемним пункту договору про нарахування відсотків за користування кредитом, суд вважає за можливе врахувати оплати відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом в рахунок погашення тіла кредиту, які погашають тіло кредиту у повному обсязі.
З огляду на зазначене, враховуючи обґрунтування позову, відсутність будь-яких логічних пояснень розрахунку нарахованої заборгованості, з огляду на сплачені відповідачем суми за кредитом, суд вважає за потрібне відмовити позивачу у стягненні заборгованості у повному обсязі.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 611, 623, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.В. Шевчук