Справа № 755/19326/25
Провадження №: 3/755/6339/25
"19" листопада 2025 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 634487 ОСОБА_1 , 17.09.2025 року о 13:30, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме: порізав її речі.
У судові засідання, призначені на 08.10.2025 року, 05.11.2025 року та 19.11.2025 року, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи не з'явилася. Забезпечувалося судом і СМС інформування особу, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, за номерами телефону, наявними у справі, відповідно до рішення Ради суддів України № 26 від 05.08.2022 «Щодо підвищення використання інструментів електронного судочинства у відправленні правосуддя». Наведені повідомлення формуються за допомогою автоматизованої системи документообігу в суді, в якій автоматично фіксуються відомості про доставку повідомлення адресату. З огляду на це, достовірність відомостей, викладених у довідці про доставку СМС-повідомлення не викликають сумнівів. Під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, вказано номер мобільного телефону особи. Таким чином особа безперечно розумів, що за вказаним ним номером мобільного телефону Дніпровським районним судом м. Києва будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив. Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва. При цьому особою клопотання про відкладення судового засідання не подано, причини неявки не повідомлені. У зв'язку з тим, що суд вжив всіх заходів щодо повідомлення особи про розгляд справи та прибуття її у судове засідання, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність. Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 у справі «Трух проти України», від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», від 26.04.2007 у справі «Шевченко проти України», відповідно до яких в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У судовому засіданні 08.10.2025 року потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що вона попросила свого співмешканця ОСОБА_1 відправити по пошті їй її речі, останній їх зібрав у спільному помешканні, попросив директора хостелу, в якому вони проживали, відправити речі та 16.09.2025 року директор відправив їй речі. 17.09.2025 року у відділенні ТОВ «Нова Пошта» вона отримала пошкодженні (порізані) речі. Після чого, зателефонувала ОСОБА_1 , однак останній повідомив, що не псував її речей. У судовому засіданні надала на огляд пошкоджені речі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, заслухавши потерпілу, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У судовому засіданні були дослідженні всі матеріали, які були долучені до протоколу, заслухано потерпілу та оглянуто речі, які надала потерпіла.
Виходячи зі змісту закону, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вище зазначені обставини в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що надані суду матеріали адміністративного провадження не доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. ОСОБА_1 не з'явився до суду, однак в матеріалах є письмові пояснення, в яких він зазначає, що речі не псував. Беззаперечних доказів про те, що ОСОБА_1 псував речі потерпілої суду не додано.
За змістом ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача та судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності. У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь,
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене, суд вважає не доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 173-2, 245, 251, 252, 247, 280, 283-285 КУпАП, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя І.М. Омельян