Справа № 755/16168/25
"19" листопада 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040000677 від 15 липня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, офіційно не працюючого, військовозобов'язаного, не є військовослужбовцем, не є інвалідом, не має на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
22 січня 2025 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік;
09 вересня 2025 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 309, ст. 71, ст. 72 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участі учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , будучи особою, яка періодично вживає психотропні речовини, перебуваючи в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 15 липня 2025 року, близько 17 години 45 хвилин, а саме, до часу фактичного виявлення працівниками поліції, маючи злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання, без мети збуту особливо небезпечної, психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах незаконно придбав особливо небезпечну, психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0, 270 г у виді кристалоподібної речовини білого кольору, яка поміщена до пластикової колби, та почав незаконно зберігати при собі, без мети збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 помістив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, до лівої зовнішньої кишені шортів, в які останній був одягнутий, та направився за невстановленою досудовим розслідуванням адресою, вчинивши тим самим незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено- PVP, без мети збуту.
У той же день, 15 липня 2025 року близько 17 години 45 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 16, працівниками поліції було виявлено ОСОБА_3 , який повідомив, що незаконно зберігає при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено- PVP.
У подальшому у період часу з 18 години 13 хвилин до 18 години 17 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. вул. Гетьмана Павла Полуботка, 16, співробітниками поліції, проведено обшук затриманої особи, в ході якого у ОСОБА_3 з лівої зовнішньої кишені шортів, в які останній був одягнутий, було виявлено та вилучено особливо небезпечну, психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,270 г у виді кристалоподібної речовини білого кольору, що поміщена до пластикової колби, яку останній зберігав при собі, без мети збуту.
Як вбачається з даних, що містяться у висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за № СЕ-19/111-25/44127- НЗПРАП від 07 серпня 2025 року:
« 1. Надана на дослідження речовина білого кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено.
2. Надана на дослідження речовина білого кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
Маса PVP становить 0, 270 г.»
PVP, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні та підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені в обвинувальному акті, а саме: дату, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, та показав суду, що 15 липня 2025 року він через телеграм канал придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту. На карту продавця він перерахував 300 гривень, у відповідь отримав координати місця «закладки», звідки і забрав психотропну речовину. Невдовзі після цього його зупинили працівники патрульної поліції, він добровільно видав наявну у нього психотропну речовину. Зазначив, що зберігав її виключно для власного вживання, без мети збуту. Також повідомив, що наразі наркотичні речовини не вживає, має залежність, однак проходить курс психологічної реабілітації, усвідомлює протиправність своїх дій, щиро розкаюється у вчиненому просить не позбавляти його волі.
Винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам судового провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, а також даних висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Крім того, винність ОСОБА_3 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали), дані про особу обвинуваченого, який вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, активно сприяв органу досудового розслідування у розкритті кримінального правопорушення, не працює, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря психіатра не перебуває, проходить курс психологічної реабілітації у ТОВ «РЦ Альтернатива», раніше судимий 22 січня 2025 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік; 09 вересня 2025 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва, за ч. 2 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 71, 72 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць (покарання не відбув), від його дій не настало тяжких наслідків.
Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшує покарання ОСОБА_3 - судом визнано щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_3 - органом досудового розслідування не встановлено.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретним їх обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого. Даний вид покарання буде справедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , сприятиме попередженню вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання, суд враховує положення ч. 1 ст. 69 КК України, які надають повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, (…) призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим. (ВС/ККС у справі № 629/2739/18 від 03.02.2021).
Однак, органом досудового слідства та судом не були встановлені обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому відсутні підстави для призначення ОСОБА_3 покарання із застосування ст. 69 КК України.
Крім того, відповідно до вимог ст. 75 КК України, при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням,(….).
З урахуванням вищенаведеного, підстави для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 75 КК України - відсутні.
Крім того, відповідно до вимог ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більше від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, за яке він засуджується цим вироком, не відбувши покарання призначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року, яким він засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 71, 72 КК України, до покарання у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі, то при призначенні остаточного покарання необхідно застосувати вимоги ст. 71 КК України.
На думку суду, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , сприятиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.
Запобіжний захід у ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні відсутній, клопотань про його обрання прокурор не заявляв.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання для відбування покарання, після набрання цим вироком законної сили
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376, КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного 09 вересня 2025 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід у ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні відсутній, клопотань про його обрання прокурор не заявляв.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання для відбування покарання, після набрання цим вироком законної сили.
Речові докази у кримінальному провадженні:
кристалоподібну речовину білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,270 г., (яку після проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів, разом із первинним упакуванням поміщено до паперового конверту б/н), яка відповідно до квитанції № 024647, зберігається у камері схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП в м. Києві - знищити;
оптичний носій DVD-R диск - залишити зберігати в матеріалах судового провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за № СЕ-19/111-25/44127- НЗПРАП від 07 серпня 2025 року у сумі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1