№ 755/21010/25
№ 1-кп/755/1815/25
"17" листопада 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040004180 від 28.11.2021 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України,
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040004180 від 28.11.2021 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Клопотання мотивував тим, що в провадженні відділу дізнання Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105040004180 від 28.11.2021 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України
У межах вказаного кримінального провадження старша дізнавач ВД Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 звернулася із клопотанням про закриття кримінального провадження та вирішення питань долі речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.
Під час вивчення клопотання та матеріалів кримінального провадження встановлено, що 27.11.2021 року, близько 15 години 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1, зупинено автомобіль марки «Audi», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , та під час перевірки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, який водій надав працівникам поліції, встановлено ознаки його підробки.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, у ході проведення дізнання було проведено низку слідчих дій, зокрема, вилучено транспортний засіб - автомобіль марки «Audi», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_2 », разом із ключами та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відносно вилученого транспортного засобу - автомобіля марки «Audi», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_2 », проведено судово-трасологічну експертизу та отримано висновок експерта № СЕ-19/111-25/15729-КДТЗ від 26.03.2024 року, відповідно до якого, ідентифікаційний номер кузова досліджуваного автомобіля змінам не піддавався.
Відносно вилученого документу - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , проведено технічну експертизу документів та отримано висновок експерта № СЕ-19/111-23/29000-ДД від 08.06.2023 року, відповідно до якого, бланк свідоцтва не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника - України. Зображення та друковані тексти, а також серія та номер, персональні дані з лицевого та зворотного боків, вихідні дані підприємства виробника зі зворотного боку бланка свідоцтва нанесені термосублімаційним способом друку.
З метою встановлення власника вказаного транспортного засобу, отримано відомості від РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві, відповідно до яких, транспортний засіб з ідентифікаційним номером « НОМЕР_2 » не реєструвався.
Відповідно до відомостей Відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП у м. Києві, автомобіль марки «Audi», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_2 » у розшуку не перебуває.
Враховуючи відсутність реєстрації вказаного вище автомобіля, встановити його власника неможливо.
На теперішній час, речові докази у кримінальному провадженні зберігаються: транспортний засіб - автомобіль марки «Audi», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_2 », на спеціального майданчику для зберігання транспортних засобів, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б; ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , у камері зберігання речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві.
06 грудня 2021 року на вказане вище майно, відповідно до ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва, накладено арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
У ході проведення дізнання, у вказаному кримінальному провадженні не встановлено особу, якій у порядку ст. 276-278 КПК України, може бути повідомлено про підозру.
Відповідно до статті 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (inabsentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Сторона обвинувачення зобов'язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю слідкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (inabsentia).
Статтею 219 КПК України встановлено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Так, відповідно до вимог п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав.
Вказане кримінальне правопорушення кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 358 КК України, використання завідомо підробленого документа карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Згідно з ч. 1 ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Отже, відповідно до норм статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, є кримінальним проступком.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
З матеріалів кримінального провадження № 12021105040004180 від 28.11.2021 року вбачається, що з моменту вчинення кримінального правопорушення, а саме з 28.11.2021 року, минуло більше трьох років, тобто, строк притягнення особи до кримінальної відповідальності у разі її встановлення, фактично сплив.
Частина 2 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті.
У зв'язку з тим, що не встановлено особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення та останній не вручено відповідно до вимог статті 278 КПК України письмове повідомлення про підозру, на даний час, минув строк притягнення особи до відповідальності (три роки).
Крім цього, у кримінальному провадженні існує необхідність у вирішення питань долі речових доказів, а саме: автомобіля марки «Audi», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_2 », разом із ключами, та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
При прийнятті рішення про закриття кримінального провадження необхідність у зберіганні таких речових доказів відсутня та вирішення питань їх долі не зашкодить кримінальному провадженню.
Згідно із ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: 1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, для реалізації, якщо це неможливо без шкоди для кримінального провадження; 3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан; 4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля.
Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у випадках, якщо такі речові докази передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - відповідно до закону та прийнятих на його виконання актів законодавства.
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: 1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); 2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються; 3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; 4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; 5) гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; 6) гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються; 6-1) майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов'язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно; 7) документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Також, варто відмітити, що під час здійснення дізнання, відповідно до ст. 298-3 КПК України, речі і документи, що є знаряддям та/або засобом вчинення кримінального проступку чи безпосереднім предметом посягання, виявлені під час затримання, особистого обшуку затриманої особи або огляду речей, вилучаються уповноваженою службовою особою Національної поліції. Вилучені речі і документи зберігаються органом, що їх вилучив, до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - автомобіль марки «Audi», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_2 », разом із ключами, власник якого відсутній, може бути переданий у власність держави для його подальшої реалізації.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , може бути знищено.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Заслухавши доводи прокурора, дослідивши наявні матеріали в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040004180 від 28.11.2021 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040004180 від 28.11.2021 року, вбачається, що 27.11.2021 року, близько 15 години 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1, зупинено автомобіль марки «Audi», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками зміни номерних агрегатів кузова кустарним способом та з ознаками підробки свідоцтва про реєстрацію (ЄО 78255 від 27.11.2021 року).
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-23/29000-ДД від 08.06.2023 року, бланк свідоцтва не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника - України. Зображення та друковані тексти, а також серія та номер, персональні дані з лицевого та зворотного боків, вихідні дані підприємства виробника зі зворотного боку бланка свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу із серійним номером НОМЕР_3 нанесені термосублімаційним способом друку.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-25/15729-КДТЗ від 26.03.2024 року, ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_2 », наданого на дослідження автомобіля марки «Audi», сірого кольору, з прикріпленим номерним знаком. НОМЕР_1 - змінам не піддавався. Первинним ідентифікаційним номером кузов наданого на дослідження марки «Audi», сірого кольору, з прикріпленим номерним знаком. НОМЕР_1 , є номер « НОМЕР_2 ». Ідентифікаційний номер двигуна « НОМЕР_4 », наданого на дослідження марки «Audi», сірого кольору, з прикріпленим номерним знаком. НОМЕР_1 , змінам не піддавався та являється первинним. Первинним ідентифікаційним номером двигуна наданого на дослідження марки «Audi», сірого кольору, з прикріпленим номерним знаком. НОМЕР_1 , є номер « НОМЕР_4 ».
Відповідно до відповіді РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві, транспортний засіб з ідентифікаційним номером «WAUZZZ4BZWN093477» не реєструвався.
Згідно з відповіддю Відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП у м. Києві, автомобіль марки «Audi», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_2 » у розшуку не перебуває.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю реєстрації вказаного вище автомобіля, його власника не встановлено.
Зокрема, проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити осіб, причетних до вказаного кримінального правопорушення, не вдалось.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, вчинене 27.11.2021 року.
Згідно із ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, є кримінальним проступком.
Стаття 49 КК України обмежує строками давності повноваження держави щодо кримінального переслідування осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. Строк давності - це передбачений кримінальним законом певний проміжок часу після вчинення кримінального правопорушення, сплив якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від досудового розслідування або суду.
Закриття кримінального провадження або звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду (імперативна норма) у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності (справа № 622/96/15-к, провадження № 51-7149км18, Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду).
Таким чином, оскільки у даному кримінальному провадженні закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, під час досудового розслідування не встановлена особа (особи), яка (які) вчинила (вчинили) кримінальне правопорушення, тому заявлене клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040008962 від 30.10.2019 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, підлягає задоволенню.
Щодо питання про подальшу долю речових доказів, то суд приходить до наступного висновку.
27 листопада 2021 року в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 107/2, вилучено автомобіль марки «Audi», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , разом із ключами до нього, а також, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Вилучене в ході проведення огляду місця події від 27.11.2021 року майно постановою дізнавача ВД Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 28.11.2025 року про визнання речових доказів, визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06.12.2021 року на вказане майно було накладено арешт.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються; майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються; майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов'язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно. Якщо суд визнає відсутність законних підстав набуття прав на частину майна, то конфіскується ця частина майна засудженого, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості конфіскації майна, законність підстав набуття прав на яке не було підтверджено, на засудженого покладається обов'язок сплатити вартість такого майна; документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Отже, враховуючи те, що власника (законного володільця) майна, що визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а саме: автомобіля марки «Audi», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , з ідентифікаційним номером « НОМЕР_2 », разом із ключами до нього, під час досудового розслідування не було встановлено, крім того, будь-які дані на момент розгляду вказаного клопотання в суді, які б свідчили про наявність законного власника цього автомобіля та необхідність захистити його права на власність, до суду надані не були, тому, суд вважає за можливе передати вказане майно у власність держави для його подальшої реалізації.
Щодо речового доказу, а саме свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , що є предметом кримінального правопорушення, то воно підлягає знищенню.
Крім того, необхідно вирішити питання щодо скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді на вказане майно.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, ст. 100, п. 3-1 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040004180 від 28.11.2021 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12021105040004180 від 28.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, закрити на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: автомобіль марки «Audi», моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_1 , з ідентифікаційним номером « НОМЕР_2 », разом із ключами до нього, передати у власність держави для його подальшої реалізації;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 - знищити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06.12.2021 року на: автомобіль марки «Audi», моделі «А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; ключі до вказаного автомобіля; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , після набрання ухвалою законної сили - скасувати.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити присутнім учасникам. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя