Справа № 755/21668/25
№ 1-кс/755/4232/25
"11" листопада 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Київської обл., м. Бориспіль, українцю, громадянину України, з вищою освітою, працюючому неофіційно різноробочим, одруженому, маючому на утриманні дитину 2010 р.н., зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040003541 від 09.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
Старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Клопотання мотивоване тим, що 09.11.2025 року молодшим інспектором Дніпровського РВ УПО у м. Києві ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та поліцейським-водієм ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час несення служби з охорони громадського порядку в Дніпровському районі міста Києва у складі автопатруля «Девіз-560» о 15 годині 14 хвилин отримано виклик про домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим, вказаними працівниками поліції здійснено виїзд за вказаною адресою. Прибувши на місце виклику за вказаною адресою, о 15 годині 23 хвилини, перебуваючи у форменому одязі з відповідними розпізнавальними знаками поліції, зазначених працівників поліції на вулиці біля вказаного будинку АДРЕСА_2 зустріла заявниця ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка провела їх до квартири АДРЕСА_3 , двері якої відчинила ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка поскаржилася, що вдома буянить її чоловік - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На кухні квартири АДРЕСА_3 у той час знаходився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, став поводити себе агресивно відносно працівників поліції, у зв'язку з чим, поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_8 викликали працівників Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві для складення адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_5 , а самі намагалися заспокоїти останнього. У подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи свою неадекватну поведінку в стані алкогольного сп'яніння, зачинився на кухні квартири, відкрив газ та запалив цигарку, про що повідомив по телефону ОСОБА_10 , у зв'язку з чим, поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , 09.11.2025 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, розблокували двері кухні та, з метою забезпечення власної безпеки та безпеки інших громадян, увійшли, щоб затримати ОСОБА_10 , оскільки останній у той час палив цигарку біля кухонної плити з відкритими газовими конфорками та біля нього на столі лежали ножі. У ході затримання ОСОБА_10 , останній чинив фізичний опір та умисно вкусив працівника поліції ОСОБА_8 за праву руку, ліву руку та праву ногу, чим спричинив потерпілому фізичний біль та легкі тілесні ушкодження.
Відповідно до довідки № 8308 КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» від 09.11.2025 року, в ОСОБА_8 зафіксовано тілесні ушкодження у вигляді укушених поверхневих ран обох китиць та правої гомілки.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме, в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
09 листопада 2025 року, о 17 годині 15 хвилин, ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину.
10 листопада 2025 року, у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою потерпілого ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 09.11.2025 року; рапортами працівників поліції про результати виїзду за викликом від 09.11.2025 року; довідкою з КНП «КМКЛШМД» № 8308 від 09.11.2025 року про діагноз потерпілого; протоколом освідування потерпілого ОСОБА_8 від 09.11.2025 року; протоколом огляду місця події від 09.11.2025 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 09.11.2025 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 від 09.11.2025 року; протоколом огляду предметів - мобільного телефону свідка ОСОБА_5 ; іншими доказами в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за який передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, а також, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення відповідальності.
Ризиком того, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та потерпілого є те, що останній, шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Ризиком того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що останній підозрюється у вчиненні злочину проти авторитету органів державної влади та самі суспільно-небезпечні для оточуючих обставини, що передували вчиненню злочину та зумовили затримання підозрюваного поліцією, а також, факт вчинення у минулому умисного злочину проти громадської безпеки.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Також, необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, його репутацію, вік та стан здоров'я.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому, зазначивши, що підозра є обґрунтованою та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, з метою примушування їх до дачі неправдивих показань, вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим, є доцільним застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_5 одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2010 р.н. та дочку 2005 р.н., яка наразі, не працює, оскільки навчається у коледжі, і йому доводиться останню також утримувати, раніше не судимий. Зокрема, наведені у клопотанні ризики не обґрунтовані та нічим не підтверджені, його підзахисний не давав підстав вважати, що буде переховуватись, впливати на свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Щодо застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 не заперечує, однак, у зв'язку з необґрунтованістю клопотання та характеризуючих даних останнього, прохав застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечував.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думки прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Поряд з цим, положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою Цієї статті.
Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження за клопотанням прокурора.
Крім того, вимогами ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідча мотивує клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Так, відповідно до практики Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, 8eгieз А, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, що виправдати подальше розслідування або звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка особа стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Заслухавши думки прокурора, захисника та підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує останньому в разі визнання його винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а також, на конкретні обставини кримінального провадження та його особу, у зв'язку з чим, приходить до висновку про задоволення клопотання.
Керуючись, ст. ст. 3, 176-178, 181, 184, 194, 196, 198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до місць укриття чи бомбосховища з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, у межах строку досудового розслідування, тобто до 07 січня 2026 року включно.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою (включаючи виклик за допомогою телефонного зв'язку, електронної пошти, смс-повідомлення); не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Копію ухвали для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: