Справа №:755/10545/25
Провадження №: 2-а/755/327/25
"18" листопада 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 травня 2025 року № Г/124 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29 травня 2025 року позивач за власним бажанням з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав направлення на проходження ВЛК та розпочав процедуру її проходження. Поряд з цим, отримав реквізити для сплати штрафу, відповідний протокол у справі про адміністративне правопорушення не було складено, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивачеві вручено не було. У відповідь на вимогу позивача постанову було надано 30 травня 2025 року. З постанови встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Зазначено, що ОСОБА_1 не уточнив свої військово-облікові дані протягом 60 днів, відповідно до розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від
11 квітня 2024 року № 3633-ІХ. Однак, у червні-липні 2024 року позивач неодноразово відвідував ТЦК та СП для оновлення своїх військово-облікових даних. Після чого, під час чергового відвідування ТЦК та СП 08 серпня 2025 року йому було роздруковано витяг № 280620231320634500048 з інформацією, яка була оновлена та внесена до бази ТЦК раніше, у визначений законом термін (60 діб). Поряд з цим, право на складення відповідної постанови, у зв'язку із вчиненням інкримінованого правопорушення, у ТЦК та СП могло бути реалізоване протягом трьох місяців від дати його виявлення, однак відповідачем цього зроблено не було, порушення не виявлено. У розпорядженні ТЦК та СП були усі дані позивача (контактні дані, місце проживання та місце роботи, тощо) для його виклику та з'ясування будь-яких обставин та необхідної інформації. Повісток та викликів позивачеві не надходило.
Водночас, відповідачем не вжито заходів з метою належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, обов'язку забезпечення реалізації особою прав, передбачених статтею 268 КУпАП. Розгляд справи проведено за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за відсутності інформації про її належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, не з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, уповноваженими особами відповідача допущено процесуальні порушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та складання постанови від 29 травня 2025 року № Г/124.
З огляду на викладене позов просив задовольнити, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, а провадження у справі - закрити.
У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 червня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам роз'яснено їх процесуальні права та встановлено процесуальні строки.
26 серпня 2025 року (вхід. від 27 серпня 2025 року, № 50320) до суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву. Вимоги та твердження ОСОБА_1 вважають необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Зазначили, що 29 травня 2025 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та подав заяву № 147 щодо неоспорення ним допущеного адміністративного правопорушення, а саме щодо несвоєчасного уточнення даних, та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Крім того, розгляд справи просив здійснювати за його відсутності. Уповноваженою посадовою особою сформовано матеріали справи № Г/124, долучено роздруковану інформацію з ЄДРПВР та передано т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 для розгляду. 29 травня 2025 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо неоспорення допущеного правопорушення, інформації з ЄДРПВР щодо неоновлення військово-облікових даних протягом 60 днів, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № Г/124, на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000,00 грн. Копію постанови від 29 травня 2025 року № Г/124 вручено позивачеві 30 травня 2025 року під особистий підпис.
Відповідно до витягу з ЄДРПВР та витягу з розділу «Звірка даних» громадянином ОСОБА_1 не було здійснено вчасно звірку контактних даних, звірку даних при особистій явці до 16 липня 2024 року включно.
Поряд з цим, позивачем було подано заяву про проведення розгляду справи за його відсутності та визнано вину у скоєному правопорушенні.
Також відповідачем не порушено строки, встановлені статтею 38 КУпАП, оскільки виявлення правопорушення було здійснено 29 травня 2025 року, з моменту скоєння адміністративного правопорушення не пройшов рік.
З огляду на викладене постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29 травня 2025 року № Г/124 вважають законною та обґрунтованою, а адміністративний позов таким, що задоволенню не підлягає.
16 вересня 2025 року (вхід. № 54544) ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, де зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі на підставі обставин, викладених в адміністративному позові.
Відповідачем не обґрунтовано поважність причин пропуску строку для подачі відзиву у строк, встановлений судом.
Розписка № 147, на яку посилається відповідач, не передбачена жодним нормативно-правовим актом та не є доказом вчинення правопорушення. Відповідач зазначає, що саме розписка слугувала підставою для складення протоколу у справі про адміністративне правопорушення.
Позивач в червні-липні 2024 року декілька разів відвідував ТЦК та СП з метою виконання вимог Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ, оновлення власних даних. Відповідний витяг з інформацією, яка була оновлена та внесена до бази ТЦК та СП раніше, було роздруковано та надано позивачеві 08 серпня 2024 року. Якби адміністративне правопорушення було вчинено, то відповідач мав скласти постанову протягом трьох місяців після його виявлення. Однак, вказане зроблено не було, оскільки правопорушення виявлено не було. Викликів і повісток від ТЦК та СП щодо з'ясування даних позивача, інформації та будь-яких обставин, позивачеві не надходило.
З огляду на викладене вважає, що події адміністративного правопорушення не було, провадження у справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочате, а розпочате - підлягало закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Відповідно до частин п'ятої, восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до таких висновків.
До матеріалів справи долучено паперову копію військово-облікового документа (витяг
№ 280620231320634500048), щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судом встановлено, що рядовий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата введення інформації про особу в систему
- 28 червня 2023 року, має статус непридатного в мирний час, обмежено придатного у воєнний час. Також міститься запис про останню дату звірки даних при особистій явці - 08 серпня 2024 року.
Водночас, в матеріалах справи також міститься паперова копія військово-облікового документа (витяг № 280620231320634500048), щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де також зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата введення інформації про особу в систему - 28 червня 2023 року, має статус такого, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Також міститься запис про останню дату звірки даних при особистій явці - 29 травня 2025 року.
29 травня 2025 року за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № Г/124 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Встановлено, що громадянином ОСОБА_1 не було уточнено свої військово-облікові дані протягом 60 днів, відповідно до розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ.
Також зазначено, що ОСОБА_1 не оспорює допущене правопорушення, згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, відповідно до письмової заяви ОСОБА_1 від 29 травня 2025 року № 147.
Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі
17 000,00 грн.
Копія постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 від 29 травня 2025 року № Г/124 містить розписку ОСОБА_1 про отримання копії постанови 30 травня 2025 року.
До матеріалів справи також долучено копію заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дату зазначено нерозбірливо) № 147, у якій зазначено, що він не оспорює допущене ним адміністративне правопорушення, а саме не вчасне уточнення даних, згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, розгляд адміністративної справи, винесення постанови і притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП просить здійснити за його відсутності та надіслати копію постанови на його адресу.
Відомостей про реєстрацію заяви № 147 у ІНФОРМАЦІЯ_5 (проставлення вхідної дати та реєстраційного номеру вхідного документа) долучена до матеріалів справи копія заяви не містить, відповідач інформації не зазначає.
Також в матеріалах справи міститься таблиця із засвідчувальним написом «Копія згідно з оригіналом від 25 серпня 2025 року», де зазначено відомості про звірку даних при особистій явці ОСОБА_1 , а саме 29 травня 2025 року та 08 серпня 2024 року.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 8 КУпАП).
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної Постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлена статтею 210-1 КУпАП.
За частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із частиною третьою наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальним законом, який визначає, зокрема, обов'язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»).
За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває на час ухвалення рішення.
Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року
№ 65/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.
Згідно зі статтею 1 Закону № 3543-XII: мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною другою статті 4 Закону № 3543-XII передбачено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.
Отже, станом на дату виникнення спірних правовідносин на території України діяв правовий режим особливого періоду та оголошено загальну мобілізацію.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що встановлено частиною першою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із частиною дев'ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Як передбачено абзацом 5 частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Частиною шостою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Установлено, що вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17 липня 2024 року згідно із Законом № 3633-IX від 11 квітня 2024 року.
Однак доказів проведення фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів позивача із застосуванням технічних приладів стороною відповідача не надано.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Додатком
2 вказаного порядку визначено також Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила).
Відповідно до пункту 1 Правил, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема: перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Відповідно до підпункту 10 та абзацу 3 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року
№ 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні серед іншого, звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів; мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Таким чином, з матеріалів справи встановлено та не заперечувалося позивачем, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Законом України від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набрав чинності 18 травня 2024 року) було внесено зміни до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме передбачено, що: 1) військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження; 2) у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Враховуючи вимоги зазначеного абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац другий); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац шостий).
Частина десята статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX, який набув чинності 18 травня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про військовий облік і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Відповідно до частини восьмої статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: 1) прізвище, відомості про зміну прізвища; 2) власне ім'я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; 8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 8-1) відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 9) реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії);
9-1) відомості про громадянство (зміну громадянства); 10) відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою; 11) відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); 12) відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи);
13) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 14) відцифрований образ обличчя особи;
15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; 15-1) відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок); 16) реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність); 16-1) відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти; 16-2) відомості про досвід роботи за спеціальністю; 17) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; 17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); 19) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили; 20) відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості); 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення); 21) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; 22) відомості про статус ветерана війни;
23) відомості про володіння іноземними мовами; 24) відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї; 25) відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки; 26) відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну; 27) реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 28) реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія); 29) реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація); 30) реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);
31) відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа); 32) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин; 33) відомості про внутрішньо переміщену особу; 34) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (стаття 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
Відповідно до частини одинадцятої статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.
Згідно із пунктом 1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до пункту 2 Порядку, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За змістом абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком до вищевказаного Порядку, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема, перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.
Абзацом четвертим пункту 1 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону
№ 3633-ІХ встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
-у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
-у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Вищезазначені норми права передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно), а саме:
-через центр надання адміністративних послуг;
-через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
- у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_1 зазначив, що військово-облікові дані оновлював, неодноразово прибував до ІНФОРМАЦІЯ_2 , водночас, паперовий витяг зі штрих-кодом 280620231320634500048 йому було надано лише 08 серпня 2024 року.
Суд враховує, що відповідач не заперечує факт особистої явки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою оновлення військово-облікових даних та видачу витягу зі штрих-кодом 280620231320634500048 у приміщенні ТЦК та СП 08 серпня 2024 року.
Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.
Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі статтею 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
В матеріалах справи відсутні докази неоновлення ОСОБА_1 власних військово-облікових даних до 16 липня 2024 року (включно), відповідачем доказів протилежного не надано. Долучена до матеріалів справи таблиця з інформацією про дати звірки даних при особистій явці є доказом, створеним відповідачем, відомостей про джерело та походження інформації не містить, так само як і примітки про те, що це паперова копія електронного документа із зазначенням відомостей про електронну базу даних, яка є джерелом наданої інформації.
Суд також враховує таке.
Згідно зі статтею 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пунктом
19 Порядку № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Частиною першою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Статтею 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Оскільки інкриміноване адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, вчинене в особливий період, стягнення за його вчинення може бути накладено протягом трьох місяців з дня його вчинення.
Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28 лютого 2019 в справі № 149/2498/17).
Заперечуючи проти позову відповідач зазначав про несвоєчасне оновлення військово-облікових даних ОСОБА_1 , факт видачі витягу зі штрих-кодом 280620231320634500048 у приміщенні ТЦК та СП 08 серпня 2024 року не заперечував. Таким чином, факт несвоєчасного оновлення військово-облікових даних - 08 серпня 2024 року, у випадку відсутності відомостей про їх оновлення до 16 липня 2024 року, було виявлено відповідальними працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ще
08 серпня 2024 року під час видачі зазначеного витягу зі штрих-кодом 280620231320634500048.
З наведеного слідує, що днем виявлення адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 є саме 08 серпня 2024 року, а строк накладення адміністративного стягнення має обраховуватися саме від цієї дати.
Постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП № Г/124 винесено 29 травня 2025 року, тобто, після спливу трьох місяців з дня виявлення правопорушення.
Пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 травня 2025 року
№ Г/124 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України у рішенні, постанові або ухвалі суд вирішує питання щодо судових витрат.
Вимоги про стягнення судових витрат позивачем не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 132, 134, 143, 241-251, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 травня 2025 року № Г/124 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у сумі 17 000,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання:
АДРЕСА_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду виготовлено 18 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Хромова