Справа №:755/21273/25
Провадження №: 2-а/755/725/25
"17" листопада 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
02 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить скасувати постанову №R130923 від 17 жовтня 2025 року.
Позовна заява подана в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
Вказаний адміністративний позов було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки.
В ухвалі, серед іншого, вказувалось на те, що копія оскаржуваної постанови до позовної заяви не долучена.
11 листопада 2025 року копію вказаної вище ухвали суду було доставлено до електронного кабінету позивача, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
11 листопада 2025 року позивач направив до суду «уточнену позовну заяву», до якої долучив докази сплати судового збору та докази надіслання відповідачу копії позовної заяви в новій редакції з додатками.
Викладені в ухвалі вимоги суду про надання оскаржуваної постанови залишились не виконаними, позивач в «уточненій позовній заяві» виклав клопотання про витребування у відповідача постанови №R130923 від 17 жовтня 2025 року для ознайомлення та подальшого захисту своїх прав, обґрунтоване тим, що усні звернення до ТЦК не дали результату та позивачу було повідомлено, що письмове звернення буде розглянуто протягом 30 робочих днів.
Згідно положень частин 1 та 2 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Проте жодного доказу на підтвердження звернення позивача до відповідача з метою отримання оскаржуваної постанови (доказів подання або направлення відповідачу заяви про надання оскаржуваної постанови) позивачем не надано, отже позивачем не надані й докази неможливості самостійного отримання оскаржуваної постанови в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому відсутні підстави вважати, що у позивача є перешкоди в особистому отриманні оскаржуваної постанови.
Виходячи з наведеного, клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.
Станом на дату постановлення даної ухвали, у встановлений судом строк, позивачем додаткових заяв чи клопотань також подано не було.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи, що позивачем не усунуто в повному обсязі недоліки адміністративного позову відповідно до ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 07 листопада 2025 року, суд убачає визначені законом підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Частиною 8 ст. 169 КАС України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 123, 169, 248, 294 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано у п'ятнадцятиденний строк з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя: