Справа № 755/16056/25
Провадження №: 3/755/5638/25
"23" жовтня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. розглянувши матеріали, що надійшли з ГДІ ГУ ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого заступником директора ПП «Скіф», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
ОСОБА_1 , 15.08.2025 року о 10 год. 15 хв., в ресторані, за адресою: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, 33-10 здійснив порушення проведення розрахунків, відсутнє найменування підакцизних груп товарів, чим порушено вимоги п. 11 ст. 3Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР. Акт фактичної перевірки від 15.08.2025 р.
ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилась, причини неявки до суду не повідомила.
Наведене, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є перешкодою для розгляду справи. Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності гр. ОСОБА_1 суд враховує, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, при вирішені питання про розгляд справи у відсутності гр. ОСОБА_1 , суд виходить з того, що останній не подавав до суду жодних клопотань про витребування доказів, виклик свідків з викладенням своїх міркувань щодо законності складеного відносно нього протоколу. Таких відомостей немає і в документах, доданих до протоколу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні гр. ОСОБА_1 , якому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, вважаю, що провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях останнього, з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 155-1 КУпАП порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно до ст. 245 цього Кодексу завданнями провадження про адміністративні правопорушення є зокрема: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування кожної справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 251КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Суд відповідно до вимог ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року при розгляді справ застосовує Конвенцію та практику цього суду як джерело права.
ЄСПЛ у рішенні «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» зазначив, що Український уряд визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
Також цей суд у справах «Малофєєва, Карєлін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має право редактувати її, а також не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення право на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п. 12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операціїв готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що при складанні вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення № 3779 від 15.08.2025 року, посадовою особою не в повному обсязі та некоректно викладено суть адміністративного правопорушення, а саме об'єктивну сторону правопорушення, також у справі про адміністративне правопорушення взагалі відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази вчинення інкримінованого гр ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки долучений до матеріалів справи Акт фактичної перевірки не може вважатися достатнім та належним доказом вчинення адміністративного правопорушення у зв'язку із тим, що Податковим кодексом України передбачено апеляційний порядок оскарження в адміністративному порядку (до вищестоящого податкового органу) посадовою особи податкового органу, у випадку, якщо суб'єкт господарювання не погоджується з рішенням Державної податкової адміністрації України має право оскаржити його до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, однак з огляду на вимоги ст. 280 КУпАП, посадовою особою податкового органу не надано будь-якого підтвердження обставин того, чи скористався гр. ОСОБА_1 , наданим Податковим кодексом України, правом на оскарження рішення податкового органу, оскільки з'ясування цих питань має істотне значення для правильного вирішення справи та могло б свідчити про належне встановлення обставин порушення посадовою особою податкового законодавства.
Крім того, ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Об'єктом правопорушень, передбачених коментованою статтею, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: - порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; - порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 коментованої статті можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Закон виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення, при цьому якщо відсутній хоча б один з елементів складу правопорушення відсутній склад правопорушення в цілому. Обов'язок доведення наявності в діях правопорушника складу правопорушення, передбаченого певною статтею КУпАП покладається на осіб, які відповідно до КУпАП уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення.
Приймаючи до уваги, що у справі відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази на підтвердження винуватості гр. ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, оскільки не надано підтвердження, що особа уповноважена, а також суд не має можливості встановити факт вчинення останньою інкримінованого їй адміністративного правопорушення та наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Отже, з огляду на вищевикладене, а також те, що складення та оформлення даної справи про адміністративне правопорушення виконано неналежним чином, а зазначені вище недоліки та неповнота не можуть бути усунені в суді, суд приходить до висновку про відсутність в діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247, ст. ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя-
постановив:
Провадження у справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити - за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: