Номер провадження 2-а/754/469/25
Справа №754/9529/25
Іменем України
20 листопада 2025 року м.Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В. В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Постановою Інспектора 1 взводу 4 роти батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль УПП у Київській області, старшим лейтенантом поліції Соньком Д. В., на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вважає, що Постанова постановлена незаконно і необґрунтовано та підлягає скасуванню. У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що дії інспектора неправомірні, так як позивач не порушував Правил дорожнього руху України, просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 4904077 від 06.06.2025.
20.06.2025 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
23.07.2025 до суду від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що 06.06.2025 о 09:11 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , що не пройшов обов'язкового технічного контролю, чим порушив п. 31.3б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 121 КУпАП. Зазначають, що згідно відомостей з Інформаційного порталу Національної поліції України транспортний засіб «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 12.04.2013, категорії - В, тип ТЗ - Вантажний, рік випуску - 2000, тип кузова - фургон малотоннажний. А отже автомобіль, як вантажний, повинен проходити обов'язковий технічний контроль із періодичністю кожні два роки, про що вказано в Законі України «Про дорожній рух» та ПДР України. На підставі викладеного просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Станом на 20.11.2025 закінчились строки для подання додаткових документів/доказів, а відтак, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 242 КАС України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з таких підстав.
Суд установив такі факти та їх правовідносини.
06.06.2025 о 09:11 водій ОСОБА_1 на автодорозі МОЗ Київ-Харків, 81км, керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , що не пройшов обов'язкового технічного контролю, чим порушив п. 31.3б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Згідно із відомостей із Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, марка автомобіля: «Volkswagen», модель: Transporter», державний номерний знак: НОМЕР_1 , рік випуску 2000, тип: Фургон маловантажний-В, повна маса: 2730, власник ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Інформаційного порталу Національної поліції України щодо транспортного засобу, автомобіль марка/модель: «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 12.04.2013, категорії - В, тип ТЗ - Вантажний, рік випуску - 2000, тип кузова - фургон малотоннажний, власник ОСОБА_1 .
Як убачається із витягу з інформаційного порталу НАІС, в розділі ОТК (обов'язковий технічний контроль), транспортний засіб «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , жодного разу не проходив обов'язкового технічного контролю.
Стаття 19 Конституції України, передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Згідно із пункту 1.1 ПДР України, ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 31.3.б ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством : якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно із Закону України «Про дорожній рух» періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Зі змісту оскаржуваної постанови Серії ЕНА № 4904077 від 06.06.2025 вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало недотримання позивачем вимог п.31.3б ПДР України, заборона експлуатації транспортного засобу якщо він не пройшов обов'язковий технічний контроль, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 121 КУпАП.
Суд установив, що транспортний засіб «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно технічних характеристик є вантажним, вантажопідйомністю до 3,5 тони, а саме 2730 тони. А оскільки обов'язок проходження обов'язкового технічного контролю пов'язується із типом транспортного засобу (в нашому випадку вантажний), позивач зобов'язаний проходити обов'язковий технічний контроль кожні два роки.
Суд критично ставиться до тверджень позивача, що його транспортний засіб відноситься до категорії В, та він не використовується для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Оскільки дії позивача працівники поліції, кваліфікують саме як не проходження обов'язкового технічного контролю вантажним автомобілем (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни. Крім того, працівниками поліції не розглядалось питання використання позивачем транспортного засобу для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи судом не встановлено жодних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною і підстави для її скасування відсутні.
Аналізуючи викладене вище, ураховуючи обставини в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладається на позивача.
Керуючись Конституцією України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху України, статтями 7-9, 121, 245, 251, 265-2, 280 КУпАП, статтями 5, 9, 76, 77, 90, 229, 241-246, 262, 293, 295 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення - відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд міста Києва.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса місцезнаходження: місто Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646.
Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2025.
Суддя В. В. Бабко