Номер провадження 2/754/7822/25
Справа № 754/12438/25
Іменем України
19 листопада 2025 року суддя Деснянського районного сууд м. Києва Панченко О.М., розглянувши в письмовому провадженні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчатися, -
01.08.2025 року позива ОСОБА_2 звернулася до суду з позовними вимогами до відповідача про стягнення аліментів на повнолітню дитину.
Ухвалою суду від 05.08.2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі, постановлено її розгляд здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
09.09.2025 року від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а також було долучено клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з перебуванням Відповідача у ЗСУ.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідачем ОСОБА_1 на підтвердження перебування на військовій службі було надано до суду Довідку від 28.08.2025 за №1811 про перебування його на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 .
В той же час, суд звертає увагу на те, що КЦС у постановах від 9 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17 і від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20 виснував, що для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України необхідно надати докази перебування заявника у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан, і виконання бойових завдань у зоні бойових дій. Проте Відповідачем таких доказів до матеріалів справи не було надано.
Також, КЦС у постанові від 5 червня 2024 року у справі № 317/3364/21 звернув увагу на те, що для застосування припису пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України слід врахувати, чи представляє військовослужбовець свої інтереси у судах першої й апеляційної інстанцій особисто (пункт 54 постанови), а також, чи не порушуватиме зупинення провадження у справі найкращі інтереси дитини (пункти 57-61 постанови). Відтак Верховний суд вважає, що передбачений у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі, яка стосується стягнення аліментів на утримання дитини, повинен корелювати із якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Незважаючи на те, що позивачем у такій справі є один із батьків, а відповідачем - інший, інтереси дитини, яка не є стороною справи, мають домінувати над інтересами кожного з її батьків.
Відтак, вирішуючи клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі, суд враховує якнайкращі інтереси дитини та не вбачає існування обставин за яких воно підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч. 1 ст. 251, п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, суд -
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчатися, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.М. Панченко