Номер провадження 2/754/9104/25
Справа №754/14491/25
Іменем України
19 листопада 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючої - судді - Панченко О.М.,
секретаря судового засідання - Сарнавського М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» через систему «Електронний суд» подав до Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.04.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 895323991 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов якого, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 24 600,00 грн., строк кредитування на 126 днів зі сплатою 237,90% річних. Згідно додаткових угод від 06.05.2020 року сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору № 895323991 від 22.04.2020 на 14 днів, та відповідно від 21.05.2020 року також продовжили строк дії Договору № 895323991 від 22.04.2020 на 14 днів. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 895323991 від 22.04.2020. Також, 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 39 790,10 грн. Також, представник позивача звертає увагу, що відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. 08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 39 790,10 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 Позикодавець свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за кредитом не сплачує, у зв'язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 року справу передано головуючій-судді Панченко О.М.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04.09.2025 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано по справі докази.
22.09.2025 року через «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Калініна С.К. надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає наступне. ОСОБА_1 визнає, що уклав з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» договір кредитної лінії № 895323991 від 22.04.2020 та отримав кредит в сумі 24600,00 грн. Проте, відповідач не погоджується з вимогою позивача про стягнення заборгованості у розмірі 39790,10 грн. за користування грошовими коштами, з таких підстав. Проведений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає вимогам закону та долученому позивачем договору, оскільки розмірі заборгованості за відсотками нараховано за межами строку дії кредитного договору. За умовами Кредитного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надає ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 24600 грн 00 коп. (двадцять чотири тисячі шістсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах (п.1.1 Договору). З наданих представником позивача розрахунків установлено, що за Кредитним договором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОНПЛЮС» відсотки нараховані за період поза межами строку кредитування. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОНПЛЮС» продовжували нараховувати саме проценти за «користування кредитом». Позивачем в позовній заяві зазначено, що підтверджується доданими розрахунками заборгованості, що будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу не нараховувалось. Позичальник вніс наступні платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором: 06.05.2020 року - 2 238,60 грн. 21.05.2020 року - 2 239,00 грн. Всього: 4 477,60 грн. Враховуючи, що згідно з Додатком № 1 до Договору № 895323991 від 22.04.2020 року - Графік розрахунків: Загальна вартість Кредиту складає 150,72% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 37079 грн 46 коп. (тридцять сім тисяч сімдесят дев'ять грн. сорок шість коп.) (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування Кредитом які складають 50,72% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 12479 грн 46 коп. (у грошовому виразі); 2) суму (тіло) Кредиту в розмірі 24600 грн (у грошовому вираженні). Таким чином, у відповідача перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» існує заборгованість за кредитним договором № 895323991 від 22.04.2020 в сумі 34601,86 грн. (39079,46 грн. - 4477,60 грн.). Окрім того, вважає, що Позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 895323991 від 22.04.2020, у зв'язку з чим у позивача відсутнє право на стягнення заборгованості за кредитним договором укладеним між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Щодо вимоги Позивача про стягнення правничої допомоги, то зазначає, що відсутні достеменні відомості про те, що витрати, які просить стягнути позивач із відповідача, пов'язані саме із правничою допомогою адвоката. Тому у задоволенні вимоги позивача про стягнення цих витрат слід відмовити.
22.09.2025 року через «Електронний суд» від представника позивача - Полякова О.В. надійшла відповідь на відзив в якій не погоджується з викладеним з огляду на таке. Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до Позивача, то строк чинності договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ “Таліон Плюс» 22.09.2020, тобто після укладання Кредитного договору № 895323991 від 22.04.2020. Отже, Відповідач , не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. Реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 , до якого включено Кредитний договір №895323991 від 22.04.2020 укладено 22.09.2020, тобто через п'ять місяців після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає Відповідач. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 (копія долучена до позовної заяви) та №3 від 30.12.2022 (копія долучена до позовної заяви) - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Таким чином, додатковими угодами №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 продовжено строк дії Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 39 790,10 грн (копія долучена до позовної заяви). Отже, договір № 05/0820 - 01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 05.08.2020 - 30.12.2024. З урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто підписання реєстру прав вимог - передача права вимоги відбулась в межах часових рамок чинності Договору факторингу - до 30.12.2024 р. Слід також звернути увагу, що відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 Фактор (ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. Тобто, створення Реєстрів прав вимог до договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та №05/0820-01 від 05.08.2020 відбувається за формою, що визначена у відповідних додатках. Таким чином, вбачається, що вищезгадані Реєстри можуть бути укладені в будь-який момент чинності Договорів факторингу, а перехід права вимоги відбувається в день підписання кожного з Реєстрів. 08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №08/07/25-Е. згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 39 790,10 грн (додаток долучено до позовної заяви). Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору. На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 (копію долучено до позовної заяви). Щодо нарахування процентів, Позивач зазначає таке. Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості створені та підписані електронними підписами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс». Наступними Факторами - жодних нарахувань не здійснювалось.
Відповідно до п. 1.4. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у наступному розмірі - 237,90 (двісті тридцять сім цілих дев'ять десятих) відсотків Документ сформований в системі «Електронний суд» 22.09.2025 9 річних від суми Кредиту за весь час користування ним (далі - «Процентна ставка»), починаючи з першого дня надання суми Кредиту Позичальнику та до закінчення строку на який видавався Кредит; Нарахування відсотків відбувалось за наступним чином: · 24 600,00*123*0,65/100 = 19 667,70 грн.; 19 667,70/123 = 159,90 грн. - здійснювалось нарахування процентів від 23.04.2020 - 23.08.2020 (що вбачається з розрахунку заборгованості підготовленого ТОВ"МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА"). 06.05.2020 - Відповідач відповідно з Графіком платежів до Крединтого договору вніс суму в розмірі - 2 238,60 грн., чим погасив проценти за користування кредитними коштами в сумі - 2 238,60 грн. 21.05.2020 - Відповідач відповідно з Графіком платежів до Крединтого договору вніс суму в розмірі - 2 238,60 грн., чим погасив проценти за користування кредитними коштами в сумі - 2 238,60 грн., та тіло кредиту - 0,40 грн. Слід зазначити, що Відповідачем у відзиві на позовну заяву НЕ оспорюється факт укладання кредитного договору № 895323991 від 22.04.2020.
Отже, у підсумку загальна сума заборгованості Відповідача за Кредитним договором № 895323991 від 22.04.2020 року на момент подачі позовної заяви становить 39 790,10 грн.
Також, Первісний кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі - розмірі 24 600,00 грн, встановленому Кредитним договором. Також, звертаємо увагу суду, що відповідно до Розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_2 частково виконував зобов'язання за кредитним договором, що підтверджує факт усвідомлення Боржником умов Договору. Це підтверджується Розрахунком заборгованості підготовленого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а саме: 06.05.2020 - Оплата в розмірі 2 238,60 грн.; 21.05.2020 - Оплата в розмірі 2 239,00 грн.; Важливо зазначити, що згідно з матеріалами справи Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним. Здійснення платежу 06.05.2020 та 21.05.2020 на погашення тіла кредиту та нарахованих відсотків, передбачених кредитним договором № 895323991 від 22.04.2020, підтверджує не лише факт існування заборгованості, а й згоду ОСОБА_2 з умовами укладеного договору. Крім того, вказані обставини є беззаперечним підтвердженням того, що Відповідач належним чином ознайомлений з умовами кредитного договору. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, Відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і , відповідно, щодо правомірності вимог Позивача за кредитним договором. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144це18) та від 23 грудня 2020 року по справі № 127/23910/14-ц. Враховуючи все вищевикладене просить суд позовні вимоги задовольнити повністю, а у вимогах Відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
26.09.2025 року на адресу суду надійшли витребувані судом докази від АТ «УКРСИББАНК.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. З прохальної частини позовної заяви вбачається, що представник позивача просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, подали відзив на позовну заяву в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог, а також стягнути витрати на правничу допомогу.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 22.04.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 895323991 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Вказаний договір підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням його персональних даних та шляхом введення одноразового ідентифікатора SK69AY32.
Відповідно до умов п.п.1.1, 1.2 договору, встановлено кредитний ліміт на суму 24 600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 126 днів від дати отримання кредиту позичальником.
Згідно договору № 895323991 від 22.04.2020 Відповідач отримав кошти у розмірі 24 600,00 грн. на свою банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №d3f6e68b-f3c7-4a86-acbc-335eb21c28cc від 22.04.2020 року на суму 24 600,00 грн, а також витребуваними доказами від АТ «УКРСИББАНК», а саме випискою по рахунку Відповідача.
Згідно п. 1.3 кредитного договору, сторони погодили, що встановлений у п. 1.2 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем позичальника або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду.
Відповідно до п. 1.4.1 договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 237,90 відсотків річних.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 7895323991 від 22.04.2020, що підтверджується договором факторингу та витягом з реєстру прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, право вимоги - означає всі права Клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п. 4.1. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Пункт 8.2. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, визначає, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього договору та закінчується 28.11.2019, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
28.11.2019 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до змісту якої Сторони дійшли згоди викласти п.8.2. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 в наступній редакції: «8.2. строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього договору та закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.».
31.12.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до змісту якої Сторони дійшли згоди викласти п.8.2. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 в наступній редакції: «8.2. строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього договору та закінчується 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором».
31.12.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до змісту якої Сторони уклали цю додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 про наступне: «1. Сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2022 включно».
31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.202. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024.
В подальшому, 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №895323991 від 22.04.2020.
В подальшому, 08.07.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025, до позивача ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором № 895323991 від 22.04.2020 до відповідача ОСОБА_1 в сумі 39 790,10 грн., з яких 24 599,60 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 15 190,50 грн. - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за договором кредитної лінії банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за договором кредитної лінії визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за договором кредитної лінії, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10цс18) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначається, що:
- проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу) (пункт 81);
- припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91);
- на період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 97);
- при цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність (пункт 106);
- на відміну від розміру процентів за «користування кредитом», розмір процентів як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання може бути зменшений судом (пункт 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18) (пункт 107).
- можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128).
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 39 790,10 грн., що складається з 24 599,60 грн. основного боргу та 15 190,50 грн. проценти за користування кредитом за період з 22.04.2020 по 23.08.2020 року.
З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що 22.04.2020 відповідачу видано кредит у сумі 24 600,00 грн.
Згідно п.1.2 Договору вбачається, що Кредит надається строком на 126 днів.
Відповідно до п. 1.4. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у наступному розмірі - 237,90 (двісті тридцять сім цілих дев'ять десятих) відсотків річних від суми Кредиту за весь час користування ним, починаючи з першого дня надання суми Кредиту Позичальнику та до закінчення строку на який видавався Кредит.
Нарахування відсотків відбувалось за наступним чином: · 24 600,00*123*0,65/100 = 19 667,70 грн. · 19 667,70/123 = 159,90 грн. - здійснювалось нарахування процентів від 23.04.2020 - 23.08.2020 (що вбачається з розрахунку заборгованості підготовленого ТОВ"МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА").
Окрім того, як вбачається з наданого розрахунку та не заперечується самим Відповідачем, що 06.05.2020 - Відповідач відповідно з Графіком платежів до Крединтого договору вніс суму в розмірі - 2 238,60 грн., чим погасив проценти за користування кредитними коштами в сумі - 2 238,60 грн. 21.05.2020 - Відповідач відповідно з Графіком платежів до Крединтого договору вніс суму в розмірі - 2 238,60 грн., чим погасив проценти за користування кредитними коштами в сумі - 2 238,60 грн., та тіло кредиту - 0,40 грн.
06.05.2020 - Відповідач відповідно з Графіком платежів до Крединтого договору вніс суму в розмірі - 2 238,60 грн., чим погасив проценти за користування кредитними коштами в сумі - 2 238,60 грн. 21.05.2020 - Відповідач відповідно з Графіком платежів до Крединтого договору вніс суму в розмірі - 2 238,60 грн., чим погасив проценти за користування кредитними коштами в сумі - 2 238,60 грн., та тіло кредиту - 0,40 грн.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, Відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і , відповідно, щодо правомірності вимог Позивача за кредитним договором. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144це18) та від 23 грудня 2020 року по справі № 127/23910/14-ц, а саме Судом зазначено: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу або суми санкцій є тією, яка свідчить про визнання боргу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Позивачем було вірно нараховано проценти згідно умов Кредитного договору, а отже позов підлягає задоволенню на суму 39790,10 грн.
Щодо неправомірності на думку сторони Відповідача переходу права вимоги за кредитним договором до Позивача, то суд дослідивши наявні у справі матеріали справи приходить до висновку, що Позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. Висновок сторони Відповідача про відсутність переходу права вимоги є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу
Згідно ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано договір про надання правничої допомоги №09/07/22-01 від 09.07.2025, укладений між позивачем та адвокатським бюро «Тараненко та партнери», додаткову угоду № 25770553852 до договору про надання правової допомоги від 09.07.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 17.07.2025 на суму 7000,00 грн.
Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд приходить до висновку що розумним розміром стягнення витрат на правничу допомогу у даному випадку буде сума - 3 000 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 19, 81, 133, 141, 223, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд.19,оф.2005) заборгованість за Кредитним договором № 895323991 від 22.04.2020 у розмірі 39 790,10 грн., а також понесені по справі судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 19.11.2025 р. у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя О.М. Панченко