Номер провадження 2/754/7873/25
Справа №754/12494/25
Іменем України
18 листопада 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, ціна позову 7 857,03 грн,
Стислий виклад позицій сторін
4 серпня 2025 року Комунальне підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (надалі - Позивач, Керуюча компанія) звернулося з позовом до ОСОБА_1 , як співвласниці квартири за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за особовим рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 01.03.2019 по 01.11.2024 у сумі 6053,20 грн, а також інфляційні втрати в розмірі 1407,18 грн та 3 % річних в розмірі 396,64 грн за період з 01.04.2019 по 01.11.2024 (окрім періоду з 24 лютого 2024 року по 30 квітня 2022 року, коли велись активні бойові дії на всій території міста Києва).
Позивач стверджує, що належно виконував свої обов'язки щодо надання послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, тоді як Відповідачка не оплатила ці послуги, що призвело до виникнення боргу.
Відповідачка своїм правом подання відзиву не скористалися.
Суд надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками на адресу Відповідачки, що є її зареєстрованим місцем проживання, поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням та врученням судового рішення (пункт 4 частини восьмої статті 128, пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до витягу з територіальної громади м. Києва Відповідачка, ОСОБА_1 (надалі - Споживач) з 16 липня 2002 року зареєстрована у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Ця квартира належить Відповідачці на праві спільної часткової власності (розмір частки ) з 16.10.2014, що підтверджується інформаційною довідкою № 431045011 від 12.06.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.
За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку) (частина перша статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 травня 2015 року № 417-VIII).
Співвласники будинку, в якому зареєстровані Відповідачка, не створили об?єднання співвласників багатоквартирного будинку, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку не було проведено до 1 травня 2021 року.
Тому відповідно до пунктів 4, 5 статті 13 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 травня 2015 року № 417-VIII та пункту 6 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" послуги з утримання такого будинку надає суб'єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку - Керуюча компанія.
Керуюча компанія була створена згідно з рішенням Київської міської ради "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" № 270/270 від 09.10.2014, з метою надання у Деснянському районі м. Києва послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.
Крім того, на підставі розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 48 майно, що віднесене до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, закріплено на праві господарського відання за Керуючою компанією, в т.ч. будинок за адресою проживання Відповідачки.
Послуга з управління багатоквартирним будинком є житловою послугою. Вона визначається як результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (пункт 12 частини першої статті 1, пункт 1 частини першої статті 5 Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги").
Ця послуга включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором (частина перша статті 18 Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги").
У пункті 3-1 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцями таких послуг або з управителями, визначеними згідно із цим Законом, до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі щодо вивезення побутових відходів - за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
У разі якщо такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
З дати введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зміна будь-яких умов договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, додатків і кошторисів (цін/тарифів) до них забороняється та вважається нікчемною. Виконавець таких послуг або управитель має право достроково розірвати відповідний договір, попередивши про це споживачів не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.
Керуюча компанія розробила договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є договором приєднання. Цей договір було опубліковано в офіційному друкованому засобі масової інформації Київської міської ради газеті "Хрещатик" № 99 (4695) від 14.07.2015.
Тарифи та структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджені розпорядженням виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій" № 442 та 668.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.3 цього Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячно системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються в безготівковій формі.
Отже, Керуюча компанія є виконавцем послуг з утримання будинку на підставі Договору приєднання (публічної оферти від 14.07.2015), який, згідно з перехідними положеннями Закону № 2189-VIII, зберігає свою чинність і діє до дати набрання чинності новим договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеним за правилами Закону № 2189-VIII.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частини перша та третя статті 9 Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги").
Водночас власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України). Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю (частини перша та друга статті 358 ЦК України).
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).
Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).
Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес). Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети (постанови Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 592/3181/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі №521/3743/17-ц, від 19 серпня 2020 року у справі №703/2200/15-ц, від 15 квітня 2021 року у справі №638/5001/17). Верховний Суд у постанові від 17 травня 2023 року у справі № 636/3459/19 провадження № 61-11369св21, вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні з відповідача, який є власником лише 1/2 частини квартири, зазначив, що висновок щодо застосування статті 544 ЦК України у подібних правовідносинах є сталим, і підстави для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц - відсутні.
У справі, яка переглядається, між сторонами склалися фактичні договірні відносини, за якими Відповідачці як споживачу, яка єдина зареєстрована у квартирі, надавалися житлові послуги, які вона була зобов'язана оплачувати.
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).
Зокрема, споживач має право на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості; на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг (пункти 5, 6 частини першої статті 7 Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги").
Водночас співвласник не звільняється від обов'язку оплати послуги з управління у разі тимчасової відсутності його та/або членів сім'ї (пункт 30 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою КМУ № 712 від 05 вересня 2018 року).
Відповідачка є індивідуальним споживачем, яка отримує житлово послугу для власних потреб відповідно до умов типового договору (пункт 6 частини першої статті 1 Закону про ЖКП), і має обов'язок, як співвласник, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, тобто у строки, встановлені у договорі (пункт 5 частини другої статті 7 цього Закону).
У разі прострочення споживача (несплати або несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг), виконавець послуг має право вимагати від споживача не лише сплати основної суми боргу, а й сплати інфляційних витрат та 3% річних відповідно до вимог частини другої статті 625 ЦК України, крім періоду, коли діяв мораторій в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року "Деякі питання оплати житлово- комунальних послуг в період воєнного стану" та постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг".
Суд на підставі наданих Позивачем доказів, встановив факт наявності заборгованості за особовим рахунком за послуги з утримання будинікв, спору та прибудинкових територій за період з 01.03.2019 по 01.11.2024 у розмірі 18159,60 грн. Цей факт Відповідачки не спростували та не заперечили.
Суд встановив, що Відповідачка, володіючи 1/3 квартири, зобов'язана оплатити частину боргу за комунальні послуги. Її частка у загальній сумі заборгованості становить 6053,20 грн. Тому у цій частині позовні вимоги є законними та обґрунтованими.
Щодо стягнення 3 % річних та інфляційних
За загальним правилом, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
Водночас, у зв'язку з воєнним станом, введеним в Україні 24 лютого 2022 року Указом Президента № 64, Кабінет Міністрів України 5 березня 2022 року прийняв постанову № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою з до припинення чи скасування воєнного стану в Україні було заборонено: (1) нарахування й (2) стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Ця постанова була чинною у період з 24.02.2022 по 29.12.2023.
Наприкінці грудня 2023 року Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2023 року № 1405, яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, вніс зміни до постанови № 206, зокрема, уточнивши категорії споживачів та території, на які поширюється заборона нарахування та стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних, зокрема, (1) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або (2) тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або (3).якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285).
Отже, з 24 лютого 2022 року по 29 грудня 2023 року діяла постанова Кабінету Міністрів України № 206, яка встановлювала повну заборону на нарахування та стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних на заборгованість за житлово-комунальні послуги для всіх категорій споживачів.
Зміни, внесені постановою № 1405, набули чинності 30 грудня 2023 року та, згідно з правилом дії актів цивільного законодавства у часі, застосовуються до правовідносин, що виникли з 1 січня 2024 року.
Позивач помилково інтерпретує дію постанови № 206, вважаючи, що обмеження на нарахування діяли лишу у період з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року, коли велись активні бойові дії на всій території міста Києва.
До 30 грудня 2023 року обмеження щодо нарахування інфляційних втрат та процентів річних діяли без прив'язки до територій ведення бойових дій
З цих підстав вимоги Позивача щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних за період з травня 2022 року по грудень 2023 року є помилковими, оскільки в цей час діяла заборона на такі нарахування.
Тому, із спірного періоду слід виключити нарахування інфляційних втрат, трьох процентів річних за період з 24 лютого 2022 року по 29 грудня 2023 року, та здійснити нарахування за період з 01 березня 2019 року по 23 лютого 2022 року, та з 30 грудня 2023 року по 01 листопада 2024 року, як наслідок, інфляційні втрати за цей період становлять 775,28 грн, а 3 % річних - 223,86 грн.
Тому Суд задовольняє позовні вимоги частково.
Розподіл судових витрат
Питання щодо розподілу судових витрат пов'язаних із розглядом справи суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Суд задовольнив позов частково, тому з Відповідачки на користь Позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог (7052,34 грн/7857,03х3028=2717,77 грн).
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, частиною четвертою статті 206, статтями 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (вул. Закревського,15, м. Київ, 02217; Код ЄДРПОУ 39605452) заборгованість по послугам з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 6053,20 грн; інфляційні втрати в розмірі - 775,28 грн; 3 % річних - 223,86 грн та судовий збір у розмірі 2717,77 грн. Загальна сума становить: 9770,11 грн (дев'ять тисяч сімсот сімдесят гривень одинадцять копійок).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО