Номер провадження 2/754/5164/25
Справа №754/7074/25
Іменем України
18 листопада 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засіданні Гуцул Д.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 130 444,01 грн,
Стислий виклад позицій сторін
07 травня 2025 року Позивач звернувся до Суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 130 444,01 грн станом на 28.02.2025, з яких:
заборгованість за послуги, спожиті до 01.05.2018: централізоване опалення - 9485,11 грн; інфляційна складова - 1204,61 грн. 3 % річних - 284,55 грн. централізоване гаряче водопостачання: 24616,45 грн; інфляційна складова - 3126,29 грн, 3 % річних - 738,49 грн;
заборгованість за послуги, спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021: Централізоване опалення: 25768,99 грн. інфляційна складова - 3272,66 грн. 3 % річних - 773,07 грн. Централізоване постачання гарячої води: 49090,05 грн. інфляційна складова - 6232,44 грн. 3 % річних - 1472,70 грн.
заборгованість за послуги, спожиті з 01.11.2021: Постачання теплової енергії: 1436,86 грн, інфляційна складова - 1054,57 грн. 3 % річних - 355,10 грн, пеня - 26,06 грн, постачання гарячої води - 610,12 грн. інфляційна складова - 666,15 грн, 3 % річних - 200,16 грн, пеня - 11,04 грн.
заборгованість за абонентське обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 13,54 грн.
Також Позивач просить відшкодувати витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.
За клопотанням Позивача суд замінив первісного відповідача, ОСОБА_3 на належних відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі, будучи власниками квартири та споживачами послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, що надаються Позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , не виконали своїх зобов'язань з оплати за спожиті послуги. Тому вони, як дієздатні особами, що проживали за вказаною адресою, відповідають солідарно за накопичену заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг.
Позивач у позовній заяві просив розглянути справу за наявними матеріалами справи без участі представника.
Відповідачі не скористалася своїм правом на подання відзиву на позов.
07 травня 2025 року Суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі. Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
05 червня 2025 року та 17 липня 2025 року розгляд справи відкладався за клопотанням сторін.
Представник Позивача заявив клопотання про заміну неналежного відповідача. Відповідачка, ОСОБА_3 , та її представник підтримали це клопотання. Підставою для заміни є те, що Відповідачка є власником квартири з 23.11.2021 року, до цього власниками були ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
17 вересня 2025 року Суд постановив ухвалу, якою замінив первісного відповідача, ОСОБА_3 на належних відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Відповідачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у судове засідання 22.10.2025 та 12.11.2025 не з'явилися без повідомлення причин неявки, були повідомлені належним чином про судове засідання.
Суд надсилав ухвалу та повідомлення про виклик до суду на адресу Відповідачів ( АДРЕСА_1 ), що є останнім зареєстрованим місцем проживання Відповідачів. Поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Установити дійсне місце проживання Відповідачів не виявилось за можливе.
Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом (частина десята статті 130 ЦПК України).
Суд з метою належного інформування Відповідачів, які не мають електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, вжив додаткових заходів та застосував альтернативні способи комунікації. Зокрема, окрім офіційних судових повісток, інформацію про суд, що розглядає справу, склад сторін, предмет позову, а також місце, дату та час судового засідання було доведено до відома Відповідачів через Портал Дія. Відповідачі також повідомлявся про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) Відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) Відповідач не подав відзив; 4) Позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох Відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх Відповідачів (частини першої, другої статті 280 ЦПК України).
Вирішення питання щодо проведення заочного розгляду справи належить до дискреційних повноважень суду. Позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішенн.
Суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), про що згідно зі статтею 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи без оформлення окремого документа.
Судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу через неявку в судове засідання всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).
УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА
Співвласники багатоквартирного будинку за за адресою: АДРЕСА_1 , не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір.
Послуга надається споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуги Зокрема, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої затверджені постановами Кабінету Міністрів України, про що Позивач повідомив на власному веб - сайті https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/. Ці договори є публічними договорами приєднання.
Зокрема, з 01.05.2018 до 31.10.2021 КП "Київтеплоенерго" було виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ), а з 01.11.2021, у зв'язку із зміною законодавства, Позивач є виконавцем послуг постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).
КП "Київтеплоенерго" також є правонаступником ПАТ "Київенерго" щодо права вимоги заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, надані до 01.05.2018 року. Відповідно до умов договору цесії та типового договору про надання послуг, затвердженого постановою КМУ №630, КП "Київтеплоенерго" має право вимагати від споживачів у цій справі сплати заборгованості за опалення та централізованого водопостачання.
Позивач у справі надає послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, які належать до житлово-комунальних послуг відповідно до пункту другого частини першої статті 5 Закону про ЖКП. Послуга з постачання гарячої води, а в опалювальний період -послуга з постачання теплової енергії для потреб опалення згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових індивідуальних договорів про надання послуги за правилами статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (надалі - Закон про ЖКП).
Відповідно до витягу з територіальної громади м. Києва станом 27.03.2025 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 24.11.2021 зареєстровані: ОСОБА_3 та неповнолітні: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (надалі - Споживачі).
ОСОБА_3 стала власником цієї квартири 23.11.2021 на підставі договору купівлі-продажу, що був укладений з продавцями - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . У пункті 10 цього договору продавці гарантували, що наявна заборгованість за комунальні та інші послуги, пов'язані з експлуатацією квартири буде повністю сплачена до 23 грудня 2021 року.
У квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито два особові рахунки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , що підтверджується рахунками повідомленнями станом на 01.09.2025. У рахунку повідомленні № 31304899 зазначено, що заборгованість за о/р НОМЕР_2 становить 74316,62 грн (гаряча вода) та 36963,96 грн (опалення), 13,54 грн (за абонентське обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення), що відповідає ціні позову.
Водночас відповідно до довідки про стан заборгованості станом 01.09.2025 у ОСОБА_3 (о/р НОМЕР_1 ) була наявна заборгованість (ГВП) у сумі 83, 21 грн та пеня у сумі 107,55 грн, що була сплачена (квитанція від 09.09.2025).
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.
Проте, новий власник майна не зобов'язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов'язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна (постанови Верховного Суду: від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-3604св20), від 15 жовтня 2020 року у справі № 522/19127/18 (провадження № 61-20547св19)).
Чинним законодавством не передбачено обов'язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу (постанова Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-3604св20)).
Договір купівлі-продажу, згідно з яким ОСОБА_3 стала власником квартири, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520 ЦК України (заміна боржника у зобов'язанні). Навпаки, у пункті 10 цього договору продавці гарантували, що наявна заборгованість за комунальні та інші послуги, пов'язані з експлуатацією квартири буде повністю сплачена до 23 грудня 2021 року.
Отже, відповідальними за заборгованість, що виникла за о/р НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частини перша та третя статті 9 Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги").
Водночас власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України). Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю (частини перша та друга статті 358 ЦК України).
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).
Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).
Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес). Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети (постанови Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 592/3181/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі №521/3743/17-ц, від 19 серпня 2020 року у справі №703/2200/15-ц, від 15 квітня 2021 року у справі №638/5001/17). Верховний Суд у постанові від 17 травня 2023 року у справі № 636/3459/19 провадження № 61-11369св21, вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні з відповідача, який є власником лише 1/2 частини квартири, зазначив, що висновок щодо застосування статті 544 ЦК України у подібних правовідносинах є сталим, і підстави для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц - відсутні.
При цьому, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг (пункт 6 частини першої статті 7 Закону про ЖКП).
Водночас споживач має право на неоплату вартості послуг з постачання гарячої води у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в'їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору; це право не звільняє споживача від зобов'язання відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) (підпункт 7 пункту 43 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (надалі - Правила № 1182).
У такому разі індивідуальний споживач зобов'язаний інформувати протягом місяця виконавця про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. Інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на неоплату вартості послуги у разі її невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов'язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі (підпункти 11, 11-1 пункту 45 Правил № 1182).
У справі, що розглядається, Відповідачі не доводили наявність обставин, з якими Закон встановлює право на неоплату вартості послуг з постачання гарячої води у разі їх невикористання.
У контексті житлово-комунальних послуг, Відповідачі мають солідарний обов'язок, встановлений частиною третьою статті 9 Закону про ЖКП, яка визначає, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (стаття 541, частина перша статті 542 ЦК України).
При цьому, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Також відповідно до статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Позивач довів порушення Відповідачами свого обов'язку щодо оплати послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, які належать до житлово-комунальних послуг. За обґрунтованим розрахунком Позивача у Відповідачів є заборгованість за житлово-комунальними послугами становить 130 444,01 грн, з яких: заборгованість за послуги, спожиті до 01.05.2018: централізоване опалення - 9485,11 грн; інфляційна складова - 1204,61 грн. 3 % річних - 284,55 грн. централізоване гаряче водопостачання: 24616,45 грн; інфляційна складова - 3126,29 грн, 3 % річних - 738,49 грн; заборгованість за послуги, спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021: Централізоване опалення: 25768,99 грн. інфляційна складова - 3272,66 грн. 3 % річних - 773,07 грн. Централізоване постачання гарячої води: 49090,05 грн. інфляційна складова - 6232,44 грн. 3 % річних - 1472,70 грн; заборгованість за послуги, спожиті станом на 24 листопада 2021: Постачання теплової енергії: 1436,86 грн, інфляційна складова - 1054,57 грн. 3 % річних - 355,10 грн, пеня - 26,06 грн, постачання гарячої води - 610,12 грн. інфляційна складова - 666,15 грн, 3 % річних - 200,16 грн, пеня - 11,04 грн; заборгованість за абонентське обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 13,54 грн.
Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок заборгованості, визнав його обґрунтованим і таким, що підтверджується відповідними первинними документами.
Відповідачі не реалізували своє право на подання заперечень та доказів на їх підтвердження, не надали Суду жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої заборгованості, а також доказів, які б спростовували або ставили під сумнів обґрунтованість наданого Позивачем розрахунку, власний контррозрахунок не навели.
Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд виснував, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову також покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша, пункт 3 перший частини другої статті 141 ЦПК України).
Суд повністю задовольнив позовні вимоги, тому Позивач має право на відшкодування понесеного ним судового збору в розмірі 3 028 грн.
Цивільне процесуальне законодавство України не передбачає солідарного стягнення судових витрат, тому сума судового збору, сплачена Позивачем, буде стягнута з кожного з Відповідачів порівну як компенсація судових витрат.
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, Суд -
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 130 444,01 грн - задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 130 444,01 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 1 514 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" " судовий збір у розмірі 1 514 грн.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач (Стягувач) Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (адреса: вул. Площа І. Франка, 5, м. Київ; код ЄДРПОУ 40538421)
Відповідач (Боржник) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач (Боржник) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Суд підписує повне рішення без його проголошення. Учасники справи не з'явилися в судове засідання. Позивач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п'ята статті 268 ЦПК України) - 18 листопада 2025 року
Суддя Інна КОВАЛЕНКО