Номер провадження 2/754/6829/25
Справа №754/10491/25
Іменем України
18 листопада 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ "Споживчий центр" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 11.11.2024 укладено Кредитний договір № 11.11.2024-100002108. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 8 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 11.11.2024, строком на 140 днів з дня надання кредиту. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути змінено в одностронньому порядку. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 22 701, 81 грн. грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8 000 грн., процентів в розмірі 10 080 грн., комісії - 941,81 грн. та неустойки у розмірі 3 680 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 01 липня 2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_1 скористалась правом на подачу відзиву на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Вказано, що кредитний договір ніби то був підписаний з боку позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер телефону відповідача. Також відповідач вказує, що позивачем не надано належних доказів тому, що роздрукований договір створений в порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також, те, що вказаний договір підписано електронним підписом уповноважених осіб з можливістю ідентифікувати підписання договору. Відповідач наголошує на тому, що не укладала кредитний договір, не погоджувала процентну ставку та інші умови кредитування. Також вважає вимога щодо стягнення неустойки у розмірі 3 680 грн. не підлягає задоволенню, посилаючись на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. З поміж іншого зазначає, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан заборгованості, є нікчемною.
Представником ТОВ «Споживчий центр» подано до суду відповідь на відзив, згідно з якою зазначено про пропуск відповідачем процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву. Зазначено також, що кредитний договір № 11.11.2024-100002108 укладено сторонами 11.11.2024 у електронній формі, що відповідно до норм законодавства прирівнюється до письмової форми. Стороною відповідача було підписано вказаний кредитний договір електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер телефону відповідача. Представник позивача наголошує на тому, що відповідач заперечуючи у поданому до суду відзиві проти укладення кредитного договору, у спростування доказів наданих стороною позивача, не надав в якості контраргументів суду виписки по рахунку у банківських установах. Зважаючи на викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.11.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №11.11.2024 -100002108.
Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 8 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 11.11.2024, строком на 140 дні з дня надання кредиту за датою повернення кредиту 30.03.2025.
Згідно з п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти.
Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1. Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-8402.
Згідно з п. 4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця , а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою а б о зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця.
Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути змінено в одностронньому порядку. Комісія пов'язана з наданням кредиту становить 20 % від суми кредиту та дорівнює 1 600 грн., розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Комісія нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України "Про електронну комерцію".
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору а Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Відповідачем у поданому до суду відзиві вказано, що остання не визнає укладення 11.11.2024 між сторонами кредитного договору №11.11.2024-100002108, проте матеріали справи містять докази зарахування на рахунок кредитних коштів.
Зокрема, відповідно до повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 28.05.2025 на виконання договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, компанією11.11.2024 було успішно перераховано кошти у розмірі 8 000 грн. на платіжну картку клієнта 4441111052328402, із зазначенням призначення платежу - видача за договором кредиту №11.11.2024-100002108.
В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.
Згідно розрахунку про стан заборгованості по Кредитному договору (оферти) № 11.11.2024-100002108за період з 11.11.2024 по 30.03.2025 у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 22 701, 81 грн. грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8 000 грн., процентів в розмірі 10 080 грн., комісії - 941,81 грн. та неустойки у розмірі 3 680 грн.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1ст. 642 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Дослідивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що у відповідача ОСОБА_1 існує обов'язок перед позивачем щодо сплати заборгованості за кредитним договором у розмірі 18 080 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становила 8 000 грн., процентах - 10 080 грн.
Враховуючи викладене, з урахуванням того, що відповідачем не надано суду беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про не укладення кредитного договору, щодо погашення заборгованості або її відсутності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» та стягнення з відповідача заборгованості за вказаним вище договором у розмірі 18 080 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становила 8 000 грн., процентах - 10 080 грн.
Щодо вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 3 680 грн., суд приходить до наступного висновку.
Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи викладене, відповідач ОСОБА_1 звільнена від обов'язку сплати неустойки у період з 24 лютого 2022 року до тридцятого дня після скасування/припинення дії воєнного стану на території України.
Відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованої неустойки у розмірі 3 680 грн. у зв'язку з необґрунтованістю.
Щодо вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з відповідача комісії у розмірі 941,81 грн., суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (далі по тексту - Закон) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 11 Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Верховний Суд у постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Укладеним між сторонами кредитним договором встановлено, що комісія з надання кредиту становить 20 % від суми та дорівнює 1 600 грн.
При цьому, з наданого позивача графіку платежів вбачається, що розмір комісії з надання у складі чергового платежу, становить 658,19 грн. за період з 11.11.2024 по 24.11.2024, 658,19 грн. за період з 25.11.2024 по 08.12.2024, 283,62 грн. за період з 09.12.2024 по 22.12.2024.
Враховуючи те, що відповідачу встановлено плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення кредитного договору, щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту, а саме комісії в розмірі 941,81 грн.,є нікчемним.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позовні вимоги банку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість за Договором № 11.11.2024-100002108 від 11.11.2024 року в розмірі 18 080 грн., з яких 8 000 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 10 080 грн. - заборгованість за процентами.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 929, 23 грн. судових витрат (18 080 грн. х 2 422,40 грн. : 22 701,81 грн.).
Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 610, 625, 631,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором в розмірі 18 080 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 929,23 грн.
У задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А.
Відповідач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 18.11.2025.
Суддя О.Б. Саламон