Номер провадження 2/754/7173/25
Справа №754/11135/25
Іменем України
18 листопада 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В. О.,
секретаря судового засідання - Каба А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди, -
На адресу Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовної заява ПрАТ «СК «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що між ПАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 22765349-02-10-01 від 31.05.2024, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Тоуота RАV-4 HYBRID д.н.з. НОМЕР_1 . 08.03.2025 в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Тоуота RАV-4 HYBRID д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вина ОСОБА_1 у вчинені ДТП встановлена на підставі постанови Деснянського районного суду міста Києва по справі № 754/4028/25 від 03.04.2025. Відповідно до рахунку № СР25-004561 від 16.03.2025 та Акту виконаних робіт № 9194 від 13.04.2025 вартість відновлювального ремонту Тоуота RАV-4 HYBRID д.н.з. НОМЕР_1 складає 29 823,23 грн. Згідно умов договору страхування ПрАТ «СК «ВУСО» сплатило на рахунки СТО суму страхового відшкодування в розмірі 29 823,23 грн. Відповідно до інформації, отриманої із ЄЦБД МТСБУ на момент ДТП щодо Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_2 , не було укладено жодних договорів страхування цивільно-правової відповідальності. Отже, після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача на відшкодування завданої шкоди у розмірі 29 823,23 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 22.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В матеріалах справи наявна заява, відповідно до якої, представник позивача просить розглядати справу у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідач про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Крім того, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.
Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що сторона позивача не заперечувала щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, про що свідчить заява, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст. ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 08.03.2025 о 14 год. 01 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем «Chevrolet», д.н.з НОМЕР_2 , по вул. Кубанської України, 31-А в м. Києві, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «Toyota», д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який зупинився. Внаслідок ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.9 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 03.04.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.31).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На момент настання страхового випадку, діяв договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 22765349-02-10-01 від 31.05.2024 року, за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Тоуота RАV-4 HYBRID д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до інформації, отриманої із ЄЦБД МТСБУ на момент ДТП щодо ТЗ Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_2 , не було укладено жодних договорів страхування цивільно-правової відповідальності (а.с.41).
Відповідно до рахунку № СР25-004561 від 16.03.2025 та Акту виконаних робіт № 9194 від 13.04.2025 вартість відновлювального ремонту Тоуота RАV-4 HYBRID д.н.з. НОМЕР_1 складає 29 823,23 грн.
ПрАТ «СК «ВУСО» сплатило на рахунки СТО суму страхового відшкодування в розмірі 29 823, 23 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ «СК «ВУСО» у відповідності до статті 102 ЗУ «Про страхування» на підставі заяви Страхувальника, що підтверджується страховим актом № 2433496-1 від 27.03.2025 та платіжною інструкцією № 19841 від 27.03.2025 (а.с. 39-40).
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, згідно якої визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно зі ст.9 ЗУ «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Статтею 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні положення містяться в частині першій ст. 990 ЦК України.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена у ст. 27 Закону України «Про страхування».
За правилами ст. 1191 ЦК України, особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що на виконання вимог вище зазначеного, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій особі у зв'язку з настанням страхового випадку у розмірі 29823,23 грн., що вбачається з платіжної інструкції № 19841 від 27.03.2025.
Жодних доводів та доказів щодо незгоди з сумою нарахованих збитків стороною відповідача не надано.
Відтак, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Враховуючи, що відповідачем відшкодування шкоди не відбулося, будь-яких заперечень з приводу суми страхового відшкодування та її виплати суду не надано, на підставі вище викладеного та згідно наведених правових норм, пред'явлений до відповідача позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 29823,23 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 29823,23 грн., судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», код ЄДРПОУ 31650052, місцезнаходження: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд.31.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлений 19 листопада 2025 року.
Суддя В.О.Сенюта