Номер провадження 3/754/4312/25
Справа №754/17871/25
Іменем України
11 листопада 2025 року місто Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Деснянського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Києва, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
Відносно ОСОБА_1 09.10.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 582036, згідно якого, 09.10.2025 приблизно о 23 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилялась від виконання своїх батьківських обов'язків відносно своїх дітей ОСОБА_2 , 2008 року народження та ОСОБА_3 , 2018 року народження, що виразилось у вживанні алкоголю при дітях. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що від виконання батьківських обов'язків не ухилялась.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, роблю наступний висновок.
Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до приписів ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частина 1 ст. 184 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 , передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Стаття 150 Сімейного кодексу, порушення якої інкримінується ОСОБА_1 , передбачає обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Однак, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було зазначено у який спосіб ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх неповнолітніх дитей, яких саме обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей вона не виконала, а також не визначено, які саме неправомірні діяння ОСОБА_1 вказують на її ухилення від батьківських обов'язків.
Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд самостійно не може встановлювати склад та обставини вчинення адміністративного правопорушення та розглядає справу в межах складу та обставин адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Тарас САЛАЙЧУК