ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24179/25
провадження № 1-кс/753/3218/25
"14" листопада 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна,
11.11.2025 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з двома скаргами на бездіяльність слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві щодо неповернення тимчасово вилученого майна, а саме: легкового автомобіля Tesla Model S, д.н.з. НОМЕР_1 (далі також - автомобіль)..
На обґрунтування скарг вказав, що 05.11.2025 належний ОСОБА_4 автомобіль був вилучений слідчим в межах кримінального провадження за ознаками частини 1 статті 286 КК України та поміщений на майданчик для тимчасового утримання транспортних засобів. Арешт на автомобіль не накладався, а відтак він є тимчасово вилученим майном, що породжує обов'язок слідчого його повернути.
Оскільки скарги надійшли в один день, стосуються одного і того ж питання та повністю аналогічні за змістом, слідчий суддя об'єднав їх в одне судове провадження.
В судовому засіданні з'ясувалось, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) з автомобілем Tesla Model S, д.н.з. НОМЕР_1 , досудове розслідування не здійснюється, а матеріали щодо вказаної ДТП Дарницьке УП ГУНП у м. Києві надіслало до Управління патрульної поліції у м. Києві для їх розгляду згідно із Законом України «Про звернення громадян» або в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення (супровідний лист від 07.11.2025 № 429524-2025).
Відповідно до положень статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
За визначеннями, наведеними статті 3 цього Кодексу, кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні… (пункти 10, 18).
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України (частина третя статті 26 КПК України).
Частина перша статті 303 КПК України містить перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені слідчому судді під час досудового розслідування, серед яких бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За приписами статті 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Частиною першою статті 169 КПК України визначено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу (якщо слідчий, прокурор не подав клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна; якщо слідчий суддя не постановив ухвалу про арешт майна протягом сімдесяти двох годин з дня надходження до суду клопотання); 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку (частина перша статті 169 КПК України).
За змістом статей 214, 283 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань ЄРДР і закінчується в момент вчинення прокурором, слідчим, дізнавачем однієї з таких дій: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
З огляду на зазначене можна дійти висновку, що компетенція слідчого судді щодо здійснення судового контролю поширюється лише на випадки порушення прав, свобод чи інтересів осіб на стадії досудового розслідування як складової кримінального провадження.
Отже ураховуючи, що належний заявнику автомобіль утримується правоохоронними органами не у зв'язку зі здійсненням кримінального провадження,слідчий суддя не наділений повноваженнями щодо встановлення законності підстав такого утримання та ухвалення рішення по суті скарги.
Оскільки про відсутність кримінального провадження слідчому судді стало відомо лише в судовому засіданні, а чинний кримінальний процесуальний закон не містить норм, які б регламентували подібну правову ситуацію, на підставі частини шостої статті 9 КПК України застосовується припис частини другої статті 305 цього Кодексу щодо закриття провадження за скаргою.
Керуючись частиною шостою статті 9, частини другою статті 305, статтями 369-372 КПК України, слідчий суддя
Дві скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна об'єднати в одне судове провадження.
Закрити провадження за скаргами адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: