ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11076/25
провадження № 2-о/753/456/25
18 листопада 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Мицик Ю.С.,
за участю:
секретарів судового засідання Іващенко Ю.О., Солодухи В.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Володарська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
28 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із заявою, у якій просить встановити факт належності йому правовстановлюючого документа, а саме - свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 05 серпня 2000 року державним нотаріусом Володарської державної нотаріальної контори Київської області Дяченко Л. Є. та зареєстрованого у реєстрі за № 1675.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_5 . У зв'язку з її смертю відкрилася спадщина, до складу якої входив житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
05 серпня 2000 року державним нотаріусом Володарської державної нотаріальної контори Дяченко Л. Є. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Згідно зі змістом зазначеного свідоцтва, спадкоємцями майна померлої ОСОБА_5 , визначеними у заповіті, є: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , кожний - у рівних частках.
Разом із тим, відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 08 жовтня 2002 року Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві, прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_1 », тоді як у свідоцтві про право на спадщину він зазначений як « ОСОБА_7 ».
Наявні розбіжності у написанні прізвища в офіційних документах порушує права заявника, а встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідне йому для реалізації своїх прав на відчуження належного йому майна, частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 29 травня 2025 року, для розгляду справи визначено суддю Мицик Ю. С. як головуючу у справі. Фактичну передачу справи судді здійснено 02 червня 2025 року [а.с. 19-20].
Ухвалою від 06 червня 2025 року року суд призначив справу до розгляду в порядку окремого провадження у судовому засіданні, встановив заінтересованим особам строк для подання пояснень по суті справи та витребував від Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 [а.с. 24-25].
Ухвалою від 20 жовтня 2025 року суд залучив до участі у справі у якості заінтересованої особи ОСОБА_4 [а.с. 53-54].
У судовому засіданні представник заявника - адвокат Ільющенко Юрій Анатолійович подав клопотання про долучення до матеріалів справи повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_8 .
ОСОБА_1 та його представник підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та просили їх задовільнити.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 повідомила, що є рідною сестрою заявника - ОСОБА_1 та заінтересованих осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_1 . Свідок пояснила, що всі вони народжені від одних батьків - ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . При цьому ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 є одна й та сама особа - їх рідна мати. Підтвердила, що після смерті їх матері ОСОБА_5 вона із ОСОБА_1 . ОСОБА_4 , ОСОБА_1 отримали свідоцтва про право на спадщину в рівних частках кожний на належне матері майно
Заінтересовані особи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, проте засобом поштового зв'язку подали до суду письмові заяви, в яких просили розглянути справу за їх відсутності [а.с. 61-62, 63-64].
У своїх заявах вони підтвердили, що заявник - ОСОБА_1 є їхнім рідним братом. Також заінтересовані особи повідомили, що їхніми батьками дійсно є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Представник заінтересованої особи - Володарської державної нотаріальної контори Київської області у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
У поданій до суду письмовій заяві представник просив розглянути справу за його відсутності, зазначивши, що питання щодо задоволення заяви заявника залишає на розсуд суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на наведену норму, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заінтересованих осіб.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні в ній докази у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Дарницьким РУ МВС України в місті Києві 08 жовтня 2002 року, встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Ожегівка Володарського району Київської області та з 10 липня 1985 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 [а.с. 4].
ОСОБА_1 присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_2 , сформований та виданий Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва 03 грудня 2002 року [а.с. 4-зворот].
Згідно з наданою заявником копією закордонного паспорта № НОМЕР_3 від 04.07.2022, прізвище та ім'я заявника зазначено, як ОСОБА_12 / ОСОБА_13 /VICTOR [а.с. 9].
З наданих заявником документів встановлено, що у всіх офіційних посвідченнях та свідоцтвах, зокрема у військовому квитку серії НОМЕР_4 від 24.12.1974, посвідченні державного комунального навчально-виробничого центру «Професіонал» № 28-6-00 від 18.02.2000, посвідченні ветерана праці серії НОМЕР_5 від 09.06.2015, пенсійному посвідченні серії НОМЕР_6 від 09.06.2015, посвідченні водія серії НОМЕР_7 від 11.08.2010, свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_8 від 16.11.1980, а також у свідоцтвах про народження дітей, прізвище та ім'я заявника зазначено, як ОСОБА_1 [а.с. 7, 8, 9, 10, 11].
Заявником до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про народження ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_9 , виданого повторно 28 березня 2025 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Місцем державної реєстрації актового запису про народження № 7 зазначено Виконавчий комітет Ожегівської сільської ради Володарського району Київської області. Батьками у свідоцтві вказані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 [а.с. 5].
Крім того, відповідно до копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00054831987 щодо актового запису № 7 про народження, встановлено, що ОСОБА_6 народився у Київській області, Володарському районі, селі Ожегівка [а.с. 66-67].
На виконання ухвали суду від 06 червня 2025 року Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надано відповідь, відповідно до якої встановлено, що у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутня будь-яка інформація щодо актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 [а.с. 36].
05 серпня 2000 року державним нотаріусом Володарської державної нотаріальної контори Дяченко Л.Є. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії АВМ №790309, зареєстрованого у реєстрі під № 1675 [а.с. 6].
Відповідно до змісту зазначеного свідоцтва, спадкоємцями майна громадянки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено наступних осіб у рівних частках кожний: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (що проживає АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Зі змісту відповіді Єдиного державного демографічного реєстру № 1435828 від 02 червня 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 [а.с. 23].
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чиним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Частинами 1, 2, 4 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).
За загальним правилом, визначеним ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов'язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.
Згідно чч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд встановив що у всіх офіційних посвідченнях та свідоцтвах, зокрема у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , військовому квитку, закордонному паспорті № НОМЕР_3 , посвідченні навчально-виробничого центру «Професіонал», посвідченні ветерана праці, пенсійному посвідченні, посвідченні водія, свідоцтві про шлюб та свідоцтвах про народження дітей, зазначено прізвище та ім'я заявника як ОСОБА_1 .
Копії свідоцтв про народження та витяги з Державного реєстру актів цивільного стану підтверджують, що особа, зазначена у свідоцтві як ОСОБА_6 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Ожегівка Володарського району Київської області, батьками якої є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 05 серпня 2000 року державним нотаріусом Дяченко Л.Є., також зазначає серед спадкоємців ОСОБА_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Дані Єдиного державного демографічного реєстру підтверджують, що ОСОБА_1 зареєстрований за тією ж адресою у місті Києві.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, та документам, що їх підтверджують у їх сукупності, суд дійшов висновку, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії АВМ № 790309, зареєстрованого у реєстрі за № 1675, виданого 05 серпня 2000 року державним нотаріусом Володарської державної нотаріальної контори Дяченко Л.Є. належить заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а розбіжності у написанні його прізвища виникли внаслідок відхилення від чинних стандартів при його міжмовних (українсько-російських, російсько-українських) перетвореннях.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 11, 13, 76 81, 211, 247, 263 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 05 серпня 2000 року державним нотаріусом Володарської державної нотаріальної контори Дяченко Л.Є., та зареєстрованого в реєстрі за № 1675.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ Ю.С. МИЦИК