ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15727/25
провадження № 2/753/10576/25
19 листопада 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючої судді Мицик Ю.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
В липні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 12 515,23 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та, відповідно, споживачем житлово-комунальних послуг, які надає позивач. Унаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору та вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за період з вересня 2023 року по 30 вересня 2024 року утворилася заборгованість у розмірі 12 515,23 грн, з яких: 11 775,08 грн - основний борг; 560,34 грн - інфляційні втрати; 179,81 грн - 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 28 липня 2025 року, для розгляду справи визначено суддю Мицик Ю. С. як головуючу у справі. Фактичну передачу справи судді здійснено 28 липня 2025 року [а.с. 23-24].
Зі змісту відповіді Єдиного державного демографічного реєстру № 1613261 від 29 липня 2025 року встановлено, що відповідач значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 [а.с. 26].
Ухвалою суду від 31 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Суд також встановив строки для подання заяв по суті спору [а.с. 27-28].
22 вересня 2025 року в електронній формі, через особистий кабінет підсистеми «Електронний суд», від представника відповідача адвоката Подоляко Нелі Петрівни до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача просить суд поновити строк на його подання, мотивуючи це тим, що відповідач отримав конверт від суду з ухвалою про відкриття провадження від 31 липня 2025 року, однак конверт не містив позовної заяви з додатками. Позовна заява з додатками відповідачу не надсилалася, що, у свою чергу, унеможливило виконання ним як учасником судового процесу процесуальних дій у визначений законом строк.
Про зміст позовної заяви відповідачу стало відомо лише 09 вересня 2025 року після того, як його представник ознайомилася з матеріалами справи в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва.
Згідно з ч. 1 ст. 191 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Листом від 04 серпня 2025 року № 54059/25-вих на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу місця проживання відповідача було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками [а.с. 30]. До суду повернулося поштове повідомлення, яке підтверджує вручення відповідачу зазначених документів. Датою вручення зазначено 23 серпня 2025 року [а.с. 31]. Вказане спростовує доводи представника відповідача.
Відповідно, останнім днем для подання відповідачем відзиву на позовну заяву було 03 вересня 2025 року.
Представником відповідача не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних, непереборних або істотних перешкод, що унеможливили своєчасне подання відзиву відповідачем.
З урахуванням відсутності підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, суд не приймає до розгляду поданий представником відповідача відзив на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» є юридичною особою, предметом діяльності якої відповідно до Статуту є надання житлово-комунальних послуг мешканцям будинків та іншим юридичним та фізичним особам, експлуатація та обслуговування житлового фонду, внутрішньобудинкових інженерних мереж, систем та обладнання об'єктів соціального побутового призначення, в тому числі технічне обслуговування, реконструкція, капітальний і поточний ремонти та інше.
Відповідно до рішення правління Акціонерного товариства Холдингова компанія «Київміськбуд» № 45/0/5-10 від 22 червня 2010 року житловий будинок був переданий в обслуговування та експлуатацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» [а.с. 17].
Відповідно до копії свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 11 листопада 2008 року Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради, встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 [а.с. 9].
Згідно з нормами статей 319, 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучі-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електронне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна - стаття 360 ЦК України.
19 жовтня 2010 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Договір) [а.с. 10-12].
Предметом цього договору є забезпечення виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_3 , а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.
Позивачем житлово-комунальні послуги надавались відповідачу безперебійно та належним чином, а відповідач протягом тривалого часу не сплачував за спожиті послуги.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 30 вересня 2024 року у відповідача утворилася заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 12 515,23 грн, яка складається з: 11 775,08 грн - основний борг; 560,34 грн - інфляційні втрати; 179,81 грн - 3 % річних від простроченої суми [а.с. 7-8].
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, регулює Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», в статті 7 якого визначено, що співвласник багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
З 01 травня 2019 року набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017, далі - Закон про житлово-комунальні послуги).
За нормою статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону про житлово-комунальні послуги).
За визначенням, наданим у статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до положень статей 7, 9 Закону про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій розраховується Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території визначено механізмом формування тарифів з урахуванням типового переліку послуг. Тарифи на послуги з утримання будинку та прибудинкової території розраховані за 1 кв.м. загальної площі квартири в залежності від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням належного санітарно-гігієнічного, протипожежного стану будинку.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).
Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Інфляційні втрати нараховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).
Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу 365/100.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача за оплату житлово-комунальних послуг, суд покладає в обгрунтування свого рішення наданий позивачем розрахунок як об'єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих сум, здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі належної відповідачу квартири.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте жодних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку відповідач не надав.
Отже на підставі наведених позивачем доводів і аргументів та оцінки наданих ним доказів суд дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість вимог ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 12 515,23 грн.
Враховуючи, що рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 12 515,23 грн, з яких: 11 775,08 грн - основний борг; 560,34 грн - інфляційні втрати; 179,81 грн - 3% річних від простроченої суми та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Відомості про сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс», ЄДРПОУ: 32912720, місцезнаходження юридичної особи: вул. Єлізавети Чавдар, буд. 3 м.Київ, 02072.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 19.11.2025.
СУДДЯ Ю.С. МИЦИК